Вирок від 10 серпня 2026 р. у справі №145/1380/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2026 с-ще Тиврів 145/1380/26

1-кп/145/194/2026

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Тиврівського районного суду Вінницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026020080000126 від 05.06.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Тиврів Тиврівського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, неодруженого, військовослужбовця вч НОМЕР_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №172 від 21.06.2023, старший солдат ОСОБА_4 призначений на посаду - старшого механіка водія 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 .

Старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , відповідно до вимог ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов`язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому.

Згідно зі ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Статтею 41 Конституції України, окрім іншого, передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом.

Згідно з п. 1 додатку № 1 до постанови Верховної Ради України "Про право власності на окремі види майна" № 2471-ХІІ від 17.06.1992, окрім іншого, до видів майна, що не може перебувати у власності громадян належать зброя, боєприпаси.

Відповідно до вимог п. 21 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання й використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ.

Відповідно до вимог п. 1 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 (далі - Положення), дозвільна система це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку й використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій із метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.

Пунктом 2 Положення, окрім іншого, передбачено, що до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать, окрім іншого, вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолоджена, мисливська нарізна й гладкоствольна), бойові припаси до неї, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї.

Згідно з п. 9 Положення, окрім іншого, видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення й використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолоджену, мисливську нарізну й гладкоствольну), бойові припаси до неї, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї у порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ.

Пунктом 2.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, (далі Інструкція) окрім іншого, передбачено, що здійснюючи дозвільну систему, органи поліції відповідно до законодавства України видають громадянам дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної мисливської зброї, холодної, охолодженої, пневматичної зброї, пристроїв.

Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України старший солдат військової служби ОСОБА_4 , старший механік – водій 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Старший солдат ОСОБА_4 , в лютому 2023 року, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання, носіння бойових припасів та вогнепальної зброї, за невстановлених слідством обставин, перебуваючи у зоні проведення бойових дій біля населеного пункту Невське Донецької області, знайшов 60 набоїв та гранатомет, які надалі вирішив забрати собі та помістив до свого рюкзака, таким чином незаконно придбавши бойові припаси та вогнепальну зброю.

У подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочині дії, незаконно перевіз вищевказані бойові припаси та вогнепальну зброю з метою подальшого зберігання до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 зберігав вищевказані 60 набоїв, які відповідно до висновку експерта є бойовими припасами до стрілецької нарізної вогнепальної зброї - бойовими проміжними патронами калібру 5х45х39 мм, зразку 1974 року, призначеними для стрільби з автоматів та кулеметів конструкції Калашникова ("АК-74, РПК- 74") та гранатомет, який відповідно до висновку експерта є вогнепальною зброєю - 40 мм підствольним гранатометом моделі "UВGL" № 3544 (кронштейн), № НОМЕР_4 (ствол), призначений для стрільби 40-мм дульнозарядними безгільзовими гранатами ВОГ-25, ВОГ-25П, призначений для використання в комплексі з 7,62-мм та 5,45-мм автоматами конструкції Калашникова ("АК", "АКМ", "АКМС", "АКС-74", "АКС"), без передбаченого законом дозволу на горищі гаража, на території двору свого житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , до моменту вилучення їх працівниками поліції 12.06.2026 в ході санкціонованого обшуку.

Отже, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України - незаконне носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не оспорював час, місце, спосіб, форму вини за інкримінованим йому кримінальним правопорушенням, свою вину визнав у повному обсязі, підтвердив обставини його скоєння, викладені в обвинувальному акті, в тих межах, які пам`ятає, погодився з кваліфікацією його дій.

ОСОБА_4 дав показання, що є діючим військовослужбовцем та в лютому 2023 року під час участі в активних бойових діях з відсічі збройної агресії рф, виконував бойове завдання з оборони с. Невське Донецької області. Під час цього знайшов трофейну зброю, а саме 60 набоїв, калібру 5,45, автомат АК-5,45 з підствольний гранатометом до нього. Автомат залишив в місці розташування частини, а набої і підствольний гранатомет поклав до рюкзаку та перевіз їх до місця свого проживання в с-ще Тиврів, де поклав на горищі гаража та про них забув. Під час обшуку працівники поліції вилучили за місцем його проживання набої та підствольний гранатомет. Повідомив, що у скоєному щиро розкаюється.

Суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції у суду відсутні. Окрім того, учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. За змістом ст. 91 КПК України в кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення).

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ст. 94 КПК України).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), Series А, заява № 25, від 18.01.1978, пункт 161, та "Коробов проти України", заява № 39598/03, від 21.07.2011, пункт 65, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_4 у судовому засіданні не встановлено.

З огляду на викладене, суд, враховуючи позицію прокурора та визнання обвинуваченим вини, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 "поза розумним сумнівом" знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та вважає, що його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України - незаконне носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

Отже, суд, за внутрішнім переконанням, дійшов висновку про те, що встановлені судом обставини дозволяють ухвалити обвинувальний вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст.65-67 КК України, роз`ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання" (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.

На підставі вимог статті 65 КК України суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує наступне: позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого - визнання ним вини, щире каяття; ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином; особу обвинуваченого, який раніше не судимим, характеризується позитивно, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, неодружений, є діючим військовослужбовцем ЗСУ та має намір продовжити проходження військової служби.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, суд не встановив.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України, у виді позбавлення волі на строк три роки.

Враховуючи особу обвинуваченого, який повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, характеризується позитивно, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є діючим військовослужбовцем ЗСУ та має намір продовжити проходження військової служби, тому відповідно до ст. 75 КК України, вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання з іспитовим строком на один рік з покладенням на нього обов`язків, визначених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Суд вважає вказане покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. На переконання суду таке покарання обвинуваченому буде відповідати принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, який передбачений Європейською конвенцією захисту прав людини і основоположних свобод та відповідатиме його особі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку зазначається рішення про залік досудового тримання під вартою.

Судом з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.06.2026 та ухвали слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 13.06.2026 установлено, що до ОСОБА_4 з 12.06.2026 по 13.06.2026 включно застосовано попереднє ув`язнення, а з 13.06.2026 по 13.08.2026 запобіжний захід у виді домашнього арешту в певну пори доби.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Указане є підставою для зарахування в строк покарання ОСОБА_4 строку його попереднього ув`язнення з 12.06.2026 по 13.06.2026.

Водночас, приймаючи рішення щодо продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого, суд, заслухавши клопотання прокурора та позицію сторони захисту, висловлену ними у судових дебатах, дійшов висновку, що запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби слід залишити ОСОБА_4 без змін, з покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України: не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 22-00 год. до 06-00 год.; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; прибувати до суду за першою вимогою, до набрання вироком законної сили, але не довше, ніж на 60 днів.

Згідно зі ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в загальній сумі 10589,92 грн, оскільки їх проведення обумовлено розслідуванням скоєного ним злочину.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 349, 368, 371, 373, 374, 376, 392, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 , якщо протягом іспитового строку терміном 1 (один) рік він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Початок іспитового строку рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 11 серпня 2026 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення з 12 червня 2026 року до 13 червня 2026 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Продовжити запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби відносно ОСОБА_4 до набрання вироком суду законної сили, але не більше ніж на 60 днів, з покладенням обов`язків: не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 22-00 год. до 06-00 год.; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; прибувати до суду за першою вимогою.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні в загальній сумі 10589 (десять тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 92 копійки.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 15 червня 2026 року у справі № 145/977/26 (провадження № 1-кс/145/246/2026) - скасувати.

Речові докази після набрання вироком законної сили:

- предмети, зовні схожі на бойові набої калібру 5.45 мм у кількості 60 шт., поміщені до спеціального пакету «Національна поліція України» № NPU 5978749; предмет, зовні схожий на підствольний гранатомет військового призначення, поміщений до спеціального пакету «Національна поліція України» № HYQ 0124666; предмет, зовні схожий на багнет-ніж до автоматичної зброї, поміщений до спеціального пакету «Національна поліція України» № NPU 5978750, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, що за адресою: Вінницька область Вінницький район, Гніванська територіальна громада, м.Гнівань, вул. Вінницьке шосе, 3, - знищити;

- предмет, зовні схожий на приціл-каліматор, поміщений до спеціального пакету «Національна поліція України» № HYQ 0124667; предмети, зовні схожі на магазини до автоматичної зброї у кількості 4 шт., поміщені до спеціального пакету «Національна поліція України» № HYQ 0124668; предмети, зовні схожі магазини до автоматичної зброї у кількості 7 шт., поміщені до спеціального пакету «Національна поліція України» №HYQ 0124665; предмет, зовні схожий на пневматичну зброю з номером НОМЕР_5 , поміщений до спеціального пакету «Національна поліція України» № HYQ 0124671, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, що за адресою: Вінницька область Вінницький район, Гніванська територіальна громада, м. Гнівань, вул. Вінницьке шосе, 3, - повернути власнику ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів обвинуваченим - з моменту вручення йому копії вироку, рештою учасників процесу - з моменту його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Тиврівський районний суд Вінницької області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги, судове рішення набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Повний текст вироку складений 11 серпня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1