Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №337/1233/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 07.08.2026 Справа № 337/1233/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 337/1233/26 Головуючий у 1-й інстанції – Мурашова Н.А. Провадження № 33/807/1029/26 Доповідач у 2-й інстанції – Холод Р. С.

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Холод Р. С., його захисника – адвоката Слєсаря О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника на постанову судді Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 15 липня 2026 року щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскарженого судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини

Постановою судді Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 15 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, а також стягнуто судовий збір; провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 126 КУпАП – закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановила, що 19.02.2026 о 09 год. 29 хв., в районі будинку № 6 по вул. Хортицьке шосе в м. Запоріжжі, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Skoda Favorit», державний реєстраційний номер знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів), в порушення п.2.5 ПДР від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала

В апеляційній скарзі, поданій в інтересах ОСОБА_1 , захисник Слєсарь О. В., просить оскаржувану постанову в частині притягнення підзахисного до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на таке.

1. Обов`язковому доказуванню в даній справі підлягає факт керування транспортним засобом особою, яка відмовилася від проходження огляду на стан сп`яніння. Захисник зазначає, що відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не зафіксовано, останній не знаходився в автомобілі і не керував ним.

2. Суд першої інстанції проігнорував рішення Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 18 травня 2026 року, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до УПП в Запорізькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задоволений, постанова серії ЕНА №6689398 від 19.02.2026 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, - скасована, провадження по справі закрите за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, з підстав недоведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Посилаючись на викладене, захисник вважає, що постанова судді Хортицького районного суду міста Запоріжжя про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП винесена з порушенням норм матеріального права, принципу рівності в реалізації наданих процесуальних прав, що призвело до однобокої та формальної оцінки фактів та документів судом першої інстанції, а тому підлягає скасуванню.

Позиція сторін провадження у справі про адміністративне правопорушення.

У судовому засіданні захисник Слєсарь О. В. зазначив про можливість проведення розгляду справи без участі ОСОБА_1 , підтримав доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі і просив її задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_1 , будучи обізнаним про дату, час та місце проведення судового розгляду в судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення судового засідання до апеляційного суду від нього не надходило.

Враховуючи обізнаність ОСОБА_1 про час, дату та місце проведення судового розгляду в суді в суді апеляційної інстанції, а також відсутність клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності останнього, що не суперечить вимогам ч.6 ст.294 КУпАП.

Мотиви суду

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку захисника Слєсаря О. В., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги в межах, визначених ст. 294 КУпАП, апеляційний суд дійшов до висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з такого.

У відповідності до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст.ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді справи стосовно ОСОБА_1 судом першої інстанції вимоги ст.ст. 252, 280 КупАП дотримані повною мірою не були, оскільки при прийнятті рішення поза увагою та без належної оцінки суду залишились фактичні обставини, що істотно вплинули на правильність прийнятого рішення.

З висновками суду, викладеними в оскаржуваній постанові, апеляційний суд погодитися не може та вважає, що вони ґрунтуються на неправильно з`ясованих обставинах справи, виходячи з такого.

Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, регулюється нормами: Кодексу України про адміністративні правопорушення; Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 (далі Порядок); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі Інструкція №1395); ЗУ «Про Національну поліцію».

Пунктом 2.5 Правил Дорожнього руху України, передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння.

Пунктами 6 та 7 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та лікарем закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Згідно п.п. 6, 10 Розділу II «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Відповідно до вказаної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно положень ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Щодо доводів апелянта стосовно факту керування транспортним засобом особою, яка відмовилася від проходження огляду на стан сп`яніння

ОСОБА_1 суд першої інстанції визнав винуватим у тому, що останній в порушення п.2.5 ПДР відмовився від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З матеріалів справи вбачається, що суд під час розгляду справи вважав доведеним факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 та його відмови від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння.

Суд вказав, що зазначені обставини дійсно мають місце та підтверджуються долученими до матеріалів справи доказами, а саме, даними: протоколу про адміністративне правопорушення, акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння до медичного закладу, відеозаписами подій, здійсненими на нагрудні бодікамери поліцейських та відеореєстратор зі службового автомобіля.

Однак, слід зауважити з огляду на інкриміновані ОСОБА_1 фактичні обставини, адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема у разі доведення факту керування особою транспортним засобом.

Так, диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, зазначена норма передбачає дві форми об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме: керування особою транспортним засобом у стані сп`яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

При цьому основною ознакою суб`єкта зазначеного правопорушення є саме елемент керування особою транспортним засобом, та зазначена обставина обов`язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Під час судового розгляду в суді апеляційної інстанції захисник Слєсарь О. В. акцентував увагу суду на відеозаписі. Захисник зазначив, що відеозапис події, який долучений до матеріалів адміністративної справи не має доказів на підтвердження факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставинах.

При розгляді апеляційної скарги був досліджений відеозапис з місця події, на якому реєстраторами зі службового автомобіля поліції зафіксовано повільний рух транспортного засобу «Skoda Favorit», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з увімкненим аварійним сигналом.

Після того як поліцейські проїхали вказаний автомобіль, розвернулися та під`їхали до цього транспортного засобу, біля нього вже перебував ОСОБА_1 . Відеозаписом з бодікамер працівників поліції було зафіксовано спілкування з ОСОБА_1 , який на питання поліцейської: «Що у вас трапилося?» відповів: «Колесо заклинило» (час – 09:33:28). На вислів працівника поліції: «Ми бачили, що ви їхали, а потім зупинилися», ОСОБА_1 відповів: «Я ж на «аварійках» (час – 09:33:40).

У подальшому з відеозапису вбачається, що на запитання поліцейського щодо вживання алкоголю, ОСОБА_1 відповів: «Ні не вживав і навіть за кермом не був» (час – 09:48:41). Пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 відхилив, мотивуючи тим, що він не являється водієм транспортного засобу (час – 09:49:00).

Дійсно, відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції зафіксований рух автомобіля «Skoda Favorit», але через темні вікна транспортного засобу незрозуміло, хто саме перебуває за кермом вказаного автомобіля.

Фраза ОСОБА_1 : «Я ж на аварійках» однозначно та категорично не свідчить про те, що він не заперечує факту керування автомобілем. Ці дані не є доказом, який відповідає критерію «поза розумним сумнівом».

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували цей факт керування (виконання функцій водія під час руху такого засобу (руху транспортного засобу за допомогою двигуна)), у час та місці, зазначеному у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №595612 від 19.02.2026 року, матеріали справи не містять.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що уповноваженими особами на складання протоколу (працівниками поліції) не були здійсненні усі необхідні дії щодо збирання доказів з метою встановлення хто саме керував автомобілем «Skoda Favorit» у зазначеному у протоколі про адміністративне правопорушення часі та місці.

Щодо посилання апелянта на рішення Возесенівського районного суду міста Запоріжжя від 18 травня 2026 року

Доводи захисника щодо ігнорування суддею першої інстанції під час прийняття остаточного рішення по даній справі рішення Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 18 травня 2026 року, яким встановлено недоведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Skoda Favorit», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 19 лютого 2026 року о 09 год. 29 хв. у місті Запоріжжі по вул. Хортицьке шосе, буд.6, з урахуванням вже встановленого, не впливають на висновки суду апеляційної інстанції.

Оцінюючі надані докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року №5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Формальний підхід до розгляду справи є неприпустимим, а сам факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є недостатнім для притягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки як було вказано вище, для об`єктивної сторони вказаного правопорушення необхідно встановити факт керування особи транспортним засобом, докази чого в даному випадку відсутні.

Викладені у протоколі про адміністративне правопорушення відомості є лише відображенням позиції працівників поліції і за своєю суттю фактично є обвинуваченням, яке має бути доведеним.

Одночасно, слід врахувати, що притягнення до адміністративної відповідальності у практиці Європейського суду з прав людини, прирівнюється до кримінального переслідування.

Пунктом 39 рішення ЄСПЛ у справі «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 суд зауважив, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, провадження у таких справах є кримінальними для цілей застосування Конвенції.

Отже, всі надані докази мають отримати оцінку в контексті висунутого адміністративного обвинувачення через призму належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи, що матеріалами справи жодним чином не підтверджується наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме не доведено факт керування транспортним засобом, що є необхідною обставиною для кваліфікації дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП, висновок суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є безпідставним.

Таким чином, вважаю необхідним постанову судді скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Слєсаря О. В., подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову судді Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 15 липня 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП – у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р. С. Холод