Суд: Галицький районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення вимог фінансового контролю
Дата: 09 серпня 2026 р.
Справа: №461/5744/26
Суддя: Кротова О. Б.
Справа №461/5744/26
Провадження №3/461/2218/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 серпня 2026 року м.Львів
Суддя Галицького районного суду м.Львова Кротова О.Б., з участю прокурора Дворніка О.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чевоноград Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , помічника майстра з виробництва «Лексус-Львів Авто Преміум»,
за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , будучи звільненим з посади молодшого інспектора 2-ї категорії відділу режиму і охорони державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)», являючись суб`єктом відповідальності, відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», та примітки до статті 172-6 КУпАП, за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог абз.2 ч.2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2025 рік (після звільнення), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення..
Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є 14.05.2026 о 12:53год.
Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, є державна установа «Львівська установа виконання покарань (№19)», що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, 20.
Датою виявлення адміністративного правопорушення є 31.07.2026.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 під час розгляду справи вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпА, визнав. Зазначив, що дійсно подав невчасно щорічну декларацію після звільнення, оскільки не знав, що це необхідно зробити.
Прокурор Дворнік О.О. під час розгляду справи зазначив, що є всі підстави для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Просив визнати його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та застосувати стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та прокурора, дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, приходжу до такого висновку.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно диспозиції ч.1 ст.172-6 КУпАП особа притягається до адміністративної відповідальності за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
З примітки до статті 172-6 КУпАП вбачається, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Таким чином, зі змісту статті слідує, що диспозиція вказаної норми є бланкетною, оскільки вказує склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до норм іншої галузі права або нормативних (підзаконних) актів, правил, положень, інструкцій.
Згідно ст.2 Закону України «Про запобігання корупції» відносини, що виникають у сфері запобігання корупції, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, цим та іншими законами, а також прийнятими на їх виконання іншими нормативно-правовими актами, що визначено як законодавство у сфері запобігання корупції.
Відповідно до абз.2 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Окрім визнання вини, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, стверджується належними та допустимими доказами у відповідності до ст.251 КУпАП, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення №516 від 31.07.2026, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення, в якому ОСОБА_1 зазначив, що з протоколом згоден;
- послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 ;
- повідомленням Національного агенства з питань запобігання корупції про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 16.04.2026 №8/2817;
- наказом начальника ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» від 12.03.2025 №21/ОС-25, згідно якого ОСОБА_1 призначено на посаду молодшого інспектора 2-ї категорії відділу режиму і охорони державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» з 13.03.2025;
- наказом начальника ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» №27/ОС-25 від 21.03.2025, згідно якого ОСОБА_1 звільнено з посади молодшого інспектора 2-ї категорії відділу режиму і охорони державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» з 25.03.2025;
- посадовою інструкцією №43 молодших інспекторів відділу режиму і охорони;
- послужним списком;
- даними з Єдиного державного реєстру декларацій, згідно яких вбачається, що ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2025 рік (після звільнення), лише 14.05.2026 о 12:53 год;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 24.07.2026, в яких зазначив, що на посаді інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» працював з 13.03.2025 по 25.03.2025. З вимогами Закону України «Про запобігання корупції» ознайомлений. Щорічну декларацію (після звільнення) за 2025 рік подав 14.05.2026. На лікуванні з 01.01.2026 по 31.03.2026 не перебував. Поважних причин щодо несвоєчасного подання декларації у нього не було. Подав декларацію із запізненням, оскільки не до ознайомився із вимогами Закону, а на роботі ніхто не попередив.
За змістом ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
З урахуванням викладеного, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 підтверджена належними та допустимими доказами, які узгоджуються між собою. Ці докази є достатніми, оскільки в сукупності, у повній мірі, поза розумним сумнівом, доводять його вину у вчинені адміністративного правопорушення.
Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, яка вперше притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини та майновий стан, беручи до уваги відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, вважаю за доцільне призначити адміністративне стягнення в межах санкції, визначеної ч.1 ст.172-6 КУпАП, у виді штрафу в мінімальному розмірі, а саме п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Окрім цього, відповідно до ч.1 ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, розмір якого згідно з положеннями ст.4 Закону України «Про судовий збір», становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Одночасно, ч.7 ст.285 КУпАП передбачено, що постанова суду про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, державному чи виборному органу, власнику юридичної особи або уповноваженому ним органу для вирішення питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, усунення її згідно із законодавством від виконання функцій держави, якщо інше не передбачено законом, а також усунення причин та умов, що сприяли вчиненню цього правопорушення.
У зв`язку з наведеним, постанова про накладення адміністративного стягнення за адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, у триденний строк з дня набрання нею законної сили, підлягає направленню в Державну установу «Львівська установа виконання покарань (№19)».
Керуючись ст.33-35, 40-1, 172-6, 280, 283, 284, 294 КУпАП,
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп судового збору.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
У відповідності до ч.1 ст.307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
На виконання вимог ч.7 ст.285 КУпАП, постанову у триденний строк з дня набрання нею законної сили направити в Державну установу «Львівська установа виконання покарань (№19)».
Суддя Ольга КРОТОВА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua