Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №707/2051/26 — Черкаський районний суд Черкаської області

707/2051/26

3/707/553/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Морозов В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Черкаси) Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , 10 травня 2026 року о 22 годині 45 хвилин в с. Слобода, Черкаського району, Черкаської області, по вул. Пирогова, 2, керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп`яніння проводився за допомогою приладу «Drager Alkotest 6810» на місці зупинки транспортного засобу, результат тесту № 3080 – 0,45 ‰. Подія фіксувалася технічними засобами відеозапису, а саме на бодікамеру працівника поліції.

16 липня 2026 року ОСОБА_1 до канцелярії суду подав письмові заперечення у яких просить суд провадження у справі про адміністративне правопорушення, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вказані письмові заперечення обґрунтовані тим, що у матеріалах справи повністю відсутня відеофіксація моменту руху його автомобіля. Наданий запис із нагрудної камери розпочинається лише в момент, коли транспортний засіб тривалий час перебував у нерухомому стані.

Зокрема, зазначає, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього року, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7173469 від 10 травня 2024 року, скасовано рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 червня 2026 року (справа № 711/5042/26).

Також вважає, що наданий працівниками поліції відеозапис з бодікамери є фрагментарним та упередженим, оскільки розпочинається з середини події. На ньому відсутні: момент зупинки автомобіля, підхід інспекторів, процедура представлення та факт поверхневого огляду багажника автомобіля. Здійснюючи вибіркову відеофіксацію, патрульні грубо порушили вимоги Інструкції про застосування органами поліції технічних приладів та технічних засобів (наказ МВС №1026). Оскільки саме на поліцію покладено обов`язок фіксації всіх процесуальних дій, відсутність огляду багажника на відео свідчить про умисне приховування ними цього факту від суду.

Крім того вказує, що огляд на місці події здійснювався за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810» (серійний номер ARCD 0526, тест № 3080). Матеріали справи в цій частині є абсолютно недопустимими доказами з огляду на наступне:

- критичне прострочення міжповірочного інтервалу (калібрування): Згідно з офіційною інструкцією з експлуатації від виробника приладу та листом ДП «Український медичний центр сертифікації» МОЗ України № 45 від 18.01.2018, для вказаного типу газоаналізаторів встановлено чіткий імперативний інтервал між калібруванням - 6 місяців. Оскільки останнє калібрування приладу проводилось 02.09.2025, граничний строк його дії безповоротно закінчився 02.03.2026 Станом на момент зупинки (10.05.2026) прилад був прострочений на понад два місяці, що є прямим порушенням інструкції заводу- виробника, а також імперативних вимог Інструкції МОЗ та МВС України № 1452/735 щодо обов`язковості дотримання технічних регламентів виробника при проведенні огляду. А отже, його результати є технічно та юридично недійсними. Аналогічна правова позиція щодо обов`язковості дотримання міжповірочного інтервалу та недопустимості результатів огляду за допомогою невідкаліброваного приладу «Drager Alcotest» висловлена в усталеній судовій практиці апеляційних судів України (посилається у своїх запереченнях на ряд постанов різних апеляційних судів України).

Таким чином, вважає, що його огляд проводився за допомогою пристрою, який не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів на території України.

Неможливість ідентифікації чека та відсутність прив`язки до протоколу: Доданий до матеріалів справи чек приладу «Drager» за результатом тесту № 3080 містить дату 01.01.2004 та час «11:16». Оскільки фактична подія відбувалася вночі 10.05.2026 р. близько 22:45, така тотальна розбіжність у часі (понад 11 годин) та даті (на 22 роки) свідчить про глибокий системний збій програмного забезпечення приладу.

Звертає увагу суду, що поліцейськими взагалі не заповнено обов`язкову графу «до протоколу №». Цей рядок залишено інспектором абсолютно пустим. Відсутність у чеку номера протоколу означає, що цей технічний документ юридично не прив`язаний до справи ОСОБА_1 і не може вважатися беззаперечним доказом саме у цьому провадженні. Сама роздруківка приладу «Drager Alcotest 6810» містить рукописні виправлення дати народження ОСОБА_1 . Матеріали справи не містять жодних відомостей про те, ким, коли та з яких підстав внесені ці виправлення. За таких обставин неможливо перевірити, чи були вони внесені безпосередньо під час проведення огляду чи вже після його завершення, що остаточно нівелює достовірність цього документа як доказу.

Вказує, що на відеозаписі зафіксовано, що поліцейські обговорювали помилкову дату на екрані приладу, тобто усвідомлювали його несправність. У разі виявлення технічного збою інспектори були зобов`язані негайно припинити використання цього пристрою та запропонувати інший справний прилад або огляд в медзакладі. Продовження оформлення матеріалів на основі завідомо несправного пристрою є грубим порушенням процедури.

Окремо звертає увагу суду на стан його здоров`я, а саме він має статус інваліда з дитинства 3 групи, його захворювання зумовлює підвищену вразливість до будь-якого фізичного чи психологічного впливу. Стверджує, що під час оформлення матеріалів він перебував у стані глибокого психоемоційного стресу та розгубленості, спричинених нічним психологічним тиском інспекторів та його підписи під документами не були актом вільного волевиявлення, а стали прямим результатом розгубленості та природної реакції людини на наполегливий і настирливий вплив інспекторів.

Стверджує, що відеофіксація була увімкнена вибірково, вже на етапі процесуальних дій, що прямо порушує вимоги щодо об`єктивності фіксації (наказ МВС №1026) та будь-які його висловлювання на відеозаписі щодо життєвих обставин, роботи чи сім`ї були сказані виключно на емоціях і в стані стресу під впливом маніпуляцій та провокаційних запитань патрульних поліцейських. Вказані фрази жодним чином не є і не можуть вважатися визнанням вини, а відображають природну реакцію незахищеної людини на професійний психологічний тиск з боку озброєних працівників поліції в темну пору доби.

ОСОБА_1 у судовому засіданні подані ним 16 липня 2026 року письмові заперечення про закриття провадження підтримав, просив суд провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Повторно зазначив, що він керував автомобілем, однак не зафіксовано факт керування та не погодився з результатами алкотестеру «Драгер».

Вислухавши пояснення захисника Ткаченка А.О., ознайомившись із змістом поданого ним письмового заперечення та доданих до нього доказів, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 662686 від 10 травня 2026 року ОСОБА_1 інкриміновано порушення вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП.

Так, п. 2.9 а Правил дорожнього руху України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дослідивши адміністративний матеріал та оцінивши докази у їх сукупності, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами у справі:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 662686 від 10 травня 2026 року;

- результатом тесту до протоколу серії ЕПР1 № 662686 від 10 травня 2026 року, зробленого за допомогою приладу «Drager Alkotest 6810», результат тесту № 3080 – 0,45 ‰;

- даними Акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 погодився із результатами огляду, про що поставив свій підпис;

- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 10 травня 2026 року;

- рапортом інспектора СРПП ВПД № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції Іллі Романюка від 10 травня 2026 року відповідно до якого зазначено: «Після продування ОСОБА_1 «Drager Alkotest 6810» ARCD 0526, після роздрукування виявлено, що вказана дата та час на чеку Драгера не вірна, а саме 01.01.2004, а тому прошу вважати вірною датою 10.05.2026 22 год 45 хв;

- даними довідки про надання інформації від 11 травня 2026 року;

- дослідженим у судовому засіданні відеозаписом з бодікамери працівника поліції від 10 травня 2026 року, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 не заперечував проти проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alkotest 6810» та погодився із результатом огляду, який показав 0,45 ‰. Також зазначав працівникам поліції, що нещодавно випив банку пива і Драгер покаже позитивний результат, не заперечував факт керування автомобілем до зупинки працівниками поліції;

- копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 12-01/2835 від 02 липня 2026 року, виданого державним підприємством «Черкаський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», згідно з яким газоаналізатор Alcotest 6810, Зав. № ARСD-0526 (виробник Drager Safety AG & Co KGaA, Німеччина) відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019; свідоцтво чинне до 02 липня 2027 року;

- копією сертифікату відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу від 18 травня 2010 року;

- поясненнями ОСОБА_1 у судовому засіданні.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення оформлені відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1452/735 від 09.11.2015, а також Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015.

Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. При цьому, наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи.

Водночас, суд зауважує, що за змістом ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

З урахуванням наведеного, суд констатує, що працівниками поліції дотримано вимоги статті 266 КУпАП.

З дослідженого у судовому засіданні відеозапису з бодікамери працівника поліції від 10 травня 2026 року, встановлено, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 поліцейськими були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння у водія, після чого водію запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер, на що він довго не погоджувався, оскільки був впевнений, що результат буде позитивний тому, що нещодавно вжив одну банку пива, однак в подальшому погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу та погодився із його результатом.

При цьому, ОСОБА_1 не наведено жодних обставин, які б спростовували достовірність даних, відображених на відеозаписах.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що «огляд на місці події здійснювався за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810», з порушенням вимог його експлуатації, оскільки останнє калібрування приладу проводилось 02.09.2025, граничний строк його дії безповоротно закінчився 02.03.2026, є неприйнятними, з огляду на наступне.

Приладом для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, окрім інших, є газоаналізатор «Drager Alcotest». Вказаний прилад зареєстрований в Україні відповідно до Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, що затверджений постановою КМУ від 09.11.2004 № 1497.

Як роз`яснює ДП «Український медичний центр сертифікації», включення «Drager Alcotest 6810» у реєстр медичної техніки та виробів медичного призначення означало можливість його ввезення на митну територію України та введення у експлуатацію (початок використання), закінчення ж строку дії свідоцтва означало припинення можливості їх ввезення та введенню в експлуатацію, але не впливало на вироби, які вже були введені у експлуатацію. Таким чином, використання газоаналізаторів «Drager Alcotest 6810», які були завезені та реалізовані на території України та введені в експлуатацію протягом строку дії свідоцтва та знаходження цих приладів у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10.02.2010 по 10.02.2015, є законним.

Відповідно до наказу МОЗ України від 10 лютого 2017 року № 122 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, форми повідомлень, переліку відомостей, які зберігаються в ньому, та режиму доступу до них», Держлікслужба здійснює ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики invitroв обіг (далі - Реєстр осіб). У вказаному Реєстрі, який є у публічному доступі, міститься інформація щодо особи, відповідальної за введення медичних виробів в обіг, а саме ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» на медичні вироби «Газоаналізатори Drager Alсotest», зокрема газоаналізатор «Drager Alcotest 6810».

Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» № 1324-VII від 05.06.2014 міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016 і становить 1 рік.

У пам`яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).

Згідно даних роздруківки з приладу «Drager Alcotest 6810» останнє градуювання приладу проводилось 02 вересня 2025 року. Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився працівниками поліції 10 травня 2026 року, тобто в межах дванадцятимісячного строку калібрування приладу.

У відповідь на доводи ОСОБА_1 про те, що «на відеозаписі зафіксовано, як поліцейські обговорювали помилкову дату на екрані приладу «Drager Alcotest 6810», а тому інспектори були зобов`язані негайно припинити використання цього пристрою та запропонувати інший справний прилад або огляд у медичному закладі», суд не може взяти до уваги оскільки ОСОБА_1 після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810»на пропозицію працівника поліції проїхати до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, відмовився.

Також щодо доводів ОСОБА_1 про недопустимість доказу, а саме: «результату тесту до протоколу серії ЕПР1 № 662686 від 10 травня 2026 року, зробленого за допомогою приладу «Drager Alkotest 6810», результат тесту № 3080» через невірну дату та час, зазначену у відповідній роздруківці даного приладу, є неприйнятними, з огляду на наступне: дана подія безперервно фіксувалася технічними засобами відеозапису, а саме на бодікамеру працівника поліції на якій відображено час та дату даної події, зафіксовано огляд на стан сп`яніння, який проводився за допомогою приладу «Drager Alkotest 6810» та зафіксовано його результат, який показав 0,45 ‰ і ОСОБА_1 погодився із вказаним результатом; водій підтвердив, що перед зупинкою вживав алкогольні напої – пиво; що в своїй сукупності дає змогу зробити висновок, що саме даним приладом проводився огляд ОСОБА_1 . Таким чином, розбіжність у даті та часі проведення огляду, які зазначені в роздруківці є технічною помилкою при встановлення поточної дати та часу, що на думку суду не вплинула достовірність огляду та встановлення результатів.

З огляду на зазначене, у суду відсутні сумніви щодо достовірності результатів технічного засобу який відповідає вимогам діючого законодавства.

Крім того, щодо доводів ОСОБА_1 , а саме: «під час оформлення матеріалів він перебував у стані глибокого психоемоційного стресу та розгубленості, спричинених нічним психологічним тиском інспекторів та його підписи під документами не були актом вільного волевиявлення, а стали прямим результатом розгубленості та природної реакції людини на наполегливий і настирливий вплив інспекторів», оцінюються судом як такі, що спрямовані на ухилення його від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, адже санкція статті передбачає безальтернативне суворе покарання.

Відтак, порушень вимог чинного законодавства в діях працівників поліції суд не вбачає.

Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджуються із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів.

Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією дотриманий порядок доказового забезпечення, що передбачає належний рівень доказування стосовно доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10 лютого 2010 року, § 58).

При цьому, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами.

При визначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого ним правопорушення, особу правопорушника та ступінь його вини.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_1 , суд не вбачає.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

При цьому, суд зауважує, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не має альтернативи та передбачає адміністративне стягнення для водіїв у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 35, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя -

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить суму 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити особі до якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана до судової палати у кримінальних справах Черкаського апеляційного суду через Черкаський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: В. В. Морозов