Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №569/18954/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/18954/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді О. Левчука,

за участі секретаря судового засідання А. Бугайчук,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за заявою ОСОБА_1 ,

заінтересована особа: ОСОБА_2 ,

про видачу обмежувального припису,

в засіданні приймали участь:

представник заявниці: В. Ящук;

заінтересована особа: ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника звернулась до Рівненського міського суду Рівненської області із заявою, заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців, яким визначити такі тимчасові обмеження його прав:

- заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 300 м до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити ОСОБА_2 вести телефонні переговори або контактувати з ОСОБА_1 через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб;

- заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуватиме у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь який спосіб спілкуватися.

Свої вимоги мотивує тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб. ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За цією ж адресою зареєстрований також і ОСОБА_2 . ОСОБА_2 практично постійно знаходиться вдома, зловживає алкогольними напоями та регулярно вчиняє домашнє насильство щодо своєї дружини протягом декількох років. Його поведінка негативно впливає на здоров`я та працездатність заявниці. Після скандалів, сварок, образ, погроз та застосування фізичної сили з боку ОСОБА_2 , заявниця не може належним чином виконувати свої професійні обов`язки та в цілому вести звичний спосіб життя, поведінка кривдника призводять до психологічних та фізичних стражданьзаявниці, погіршення якості її життя, викликає негативні емоції та переживання, вона змушена проходити лікування та реабілітацію у психолога та лікаря - психіатра, приймати ліки призначені лікарями. ОСОБА_1 неодноразово зверталась за захистом до правоохоронних органів, проте це не дало жодного результату, ОСОБА_2 не змінив своєї поведінки. Йому виносились офіційні попередження про недопустимість вчинення домашнього насильства, він неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, а це свідчить про систематичність вчинення насильства в сім`ї. Протягом останнього часу регулярність конфліктів значно зросла. Насильницькі дії ОСОБА_2 виражаються в словесних образах, погрозах, приниженнях, грубій лайці, штовханнях, смиканнях, нанесеннях тілесних ушкоджень для ОСОБА_1

25 листопада 2022 року Рівненський міський суд Рівненської області виніс постанову у справі № 569/14889/22, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень. 31 березня 2023 року Рівненський міський суд Рівненської області виніс постанову у справі № 569/5206/23, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. 05 липня 2026 року працівниками правоохоронного органу було видано терміновий заборонний припис стосовно кривдника. 05 липня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12026186010000643 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, щодо нанесення ОСОБА_2 для ОСОБА_1 05.07.2026 приблизно о 15 год.00 хв. тілесних ушкоджень. 26 липня 2026 року працівниками правоохоронного органу було видано терміновий заборонний припис стосовно кривдника. Агресивна поведінка ОСОБА_2 , висловлені погрози та попереднє застосування фізичного насильства свідчать про існування реального ризику повторного вчинення домашнього насильства. ОСОБА_1 постійно перебуває у стані психологічного напруження та страху, оскільки має обгрунтовані підстави вважати, що кривдник може знову застосувати до неї фізичне насильство або реалізувати свої погрози. З огляду на викладене, видача обмежувального припису є необхідною та співмірною мірою для захисту життя, здоров`я, безпеки заявниці та запобігання повторному вчиненню домашнього насильства.

В судовому засіданні представник заявниці підтвердила обставини, що вказані у заяві про видачу обмежувального припису та просила заяву задовольнити.

В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_2 просив суд відмовити у задоволенні заяви.

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі.

25 листопада 2022 року Рівненський міський суд Рівненської області виніс постанову у справі № 569/14889/22, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

Згідно постанови від 31 березня 2023 року, винесеної Рівненський міський суд Рівненської області у справі № 569/5206/23, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

05 липня 2026 року працівниками правоохоронного органу було видано терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

05 липня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12026186010000643 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, щодо нанесення ОСОБА_2 для ОСОБА_1 05.07.2026 приблизно о 15 год.00 хв. тілесних ушкоджень.

26 липня 2026 року працівниками правоохоронного органу було видано терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Згідно довідки від 24.07.2026 № 271 з КЗ "Денний центр соціально-психологічної допомоги" Рівненської обласної ради, заявниця отримує послуги в КЗ "Денний центр соціально-психологічної допомоги" Рівненської обласної ради як особа, що постраждала від домашнього насильства.

Питання видачі обмежувального припису регулюється Цивільним процесуальним кодексом України та Законом України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству».

Відповідно до ст. 350-1 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України передбачено, що заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису (ч. 1 ст. 350-3 ЦПК України).

Згідно з п. 3, 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 24 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, серед іншого, належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають постраждала особа або її представник.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Частиною 3 статті 26 цього Закону передбачено, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців (ч. 4 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»)

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 756/3859/19 зазначено, що, враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у Кодексі України про адміністративні правопорушення та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Необхідною умовою для застосування судом до заінтересованої особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству є вчинення по відношенню до заявника домашнього насильства, що підлягає доказуванню.

Частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 76, ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідженими судом доказами, зокрема, терміновим заборонним приписом стосовно кривдника від 26.07.2026, постановою від 25.11.2022 у справі № 569/14889/22, постановою від 31.03.2023 у справі № 569/5206/23 підтверджено вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства.

Приймаючи до уваги досліджені письмові докази, суд дійшов висновку про наявність обставин, які входять до предмету доказування у даній справі та доведеності факту вчинення ОСОБА_2 психологічного, економічного та фізичного насильства щодо ОСОБА_1 .

Протидія насильству у сім`ї є одним із важливих напрямів суспільного розвитку. Вона розглядається не лише як соціальна проблема, а, насамперед, як проблема захисту прав людини. При здійсненні насильства в сім`ї відбувається порушення прав і свобод конкретної людини, що вимагає втручання з боку держави і суспільства.

Невжиття своєчасних обмежувальних заходів щодо кривдника може призвести в подальшому до завдання шкоди здоров`ю потерпілої від насильства у сім`ї.

Враховуючи надані докази, з огляду на встановлені судом обставини, заявник, як жертва такого насильства, потребує захисту у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», тому суд доходить висновку про обґрунтованість заяви.

Суд вважає, що існує високий рівень вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи, такі ризики є реальними, тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту ОСОБА_1 необхідно застосувати обмежувальний припис щодо ОСОБА_2 , яким визначити тимчасові обмеження його прав, а саме: заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 300 м до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_2 вести телефонні переговори або контактувати з ОСОБА_1 через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб; заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуватиме у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь який спосіб спілкуватися.

При цьому, для цілей, зазначених у вказаному вище Законі, з урахуванням обставин даної справи, достатнім є встановлення обмежень та заборон для ОСОБА_2 строком на 1 (один) місяць.

Відтак, враховуючи принцип пропорційності, відповідність вимог заявника щодо застосування заходів тимчасового обмеження прав кривдника частині другій статті 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», суд вважає, що вимоги заяви про видачу обмежувального припису у вигляді заходів тимчасового обмеження прав підлягають задоволенню частково.

Згідно з ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України, рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

Також суд роз`яснює, що відповідно до ст. 350-7 ЦПК України за заявою осіб, визначених статтею 350-2 цього Кодексу, обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого рішенням суду згідно з частиною другою статті 350-6 цього Кодексу.

За правилами ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 89, 263, 265, 273, 350-6, 353, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису - задовольнити частково.

Видати обмежувальний припис щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 1 (один) місяць, яким визначити такі тимчасові обмеження його прав:

- заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 300 м до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити ОСОБА_2 вести телефонні переговори або контактувати з ОСОБА_1 через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб;

- заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуватиме у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь який спосіб спілкуватися.

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_2 повідомити Рівненське РУП ГУНП в Рівненській області та виконавчий комітет Рівненської міської ради шляхом направлення копії рішень суду для взяття на профілактичний облік.

Повне найменування учасників справи:

заявниця: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

заінтересована особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Повне судове рішення складене та підписане 11 серпня 2026 року.

Суддя О. Левчук