Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №559/2263/26 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2263/26

Провадження № 2/559/1837/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Макеєва С.В.,

секретаря судового засідання Франчук А.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Лопухович Алла Олександрівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ частки з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності,-

встановив:

І. Стислий виклад позиції сторін.

Позивачка ОСОБА_1 просить виділити їй у натурі в приватну власність частину житлового будинку АДРЕСА_1 , з надвірними будівлями та спорудами, припинивши право спільної часткової власності.

В обґрунтування позову посилається на те, що вона є власником 1/2 частки (50/100) житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину № 720 від 25.09.2023 року. Власником іншої 26/100 частини жилого будинку є ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1336 від 14.05.1991 року. Власником іншої 24/100 частини жилого будинку була ОСОБА_5 , на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.1997 року, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємцями після її смерті є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які подали заяви про вступ у спадщину, але не оформили документи до кінця, не набули права власності на майно.

Вона, як власник частини житлового будинку, має встановлене законодавством право на виділ своєї частки у натурі із спільної часткової власності. При цьому, певна невизначеність правового статусу іншого учасника спільної часткової власності внаслідок відсутності факту прийняття спадщини відповідачами ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 після смерті спадкодавця не може перешкоджати їй у реалізації свого суб`єктивного цивільного права на виділ частки у натурі у житловому будинку.

Згідно висновку експерта №070526-1_ЮШ судової та будівельно-технічної експертизи від 26 травня 2026 року виділ 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 можливий, не суперечить вимогам чинного законодавства. ОСОБА_1 пропонується виділити по житловому будинку «А-1» виділити приміщення: 1-1 коридор площею 7,0 кв.м.; 1-2 кухня площею 9,8 кв.м.; 1-4 житлова площа 21,7 кв.м.; 1-5 житлова площею 17,1 кв.м.; загальною площею 55,6 кв.м.; з надвірних будівель та споруд виділити: тамбур «а»; тамбур «аі» в складі приміщення 1- 3 санвузол площею 5,9 кв.м.; сарай «Б», що відповідає фактичному порядку користування, реальна частка в результаті поділу становитиме 52/100.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі .

Ухвалою суду від 23.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Лопухович А.О., згідно поданих заяв, просять розгляд справи проводити без їхньої участі, позовні вимоги підтримують.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подали до суду заяви, згідно яких позовні вимоги визнають в повному обсязі та просять позов задовольнити.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим провести судове засідання без участі сторін на підставі наявних у справі доказів. Відповідно ч.2 ст.247, ч. 4 ст. 268 ЦПК України фіксування технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частки (50/100) житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом №720 від 25.09.2023 року, посвідчений приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Коник Б.М. (а.с. 44 зворот).

Власником іншої 26/100 частини жилого будинку є ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 1336 від 14.05.1991 року (а.с. 9).

Власником іншої 24/100 частини жилого будинку була ОСОБА_5 , на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.1997 року (а.с. 21).

Як свідчать матеріали спадкової справи 50/2025, заведеної після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцями її майна, які звернулись із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контри є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до висновку судового експерта за результатами проведення судової та будівельно-технічної експертизи №070526-1_ЮШ від 26 травня 2026 року, виділ 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 можливий, не суперечить вимогам чинного законодавства. ОСОБА_1 пропонується виділити по житловому будинку «А-1» виділити приміщення: 1-1 коридор площею 7,0 кв.м.; 1-2 кухня площею 9,8 кв.м.; 1-4 житлова площа 21,7 кв.м.; 1-5 житлова площею 17,1 кв.м.; загальною площею 55,6 кв.м.; з надвірних будівель та споруд виділити: тамбур «а»; тамбур «аі» в складі приміщення 1- 3 санвузол площею 5,9 кв.м.; сарай «Б», що відповідає фактичному порядку користування, реальна частка в результаті поділу становитиме 52/100 (а.с. 36-53).

IV. Норми права, які застосував суд.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожній особі гарантується право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права або застосування інших способів захисту, встановлених законом, зокрема поділу (виділу) в натурі майна, що є у спільній частковій власності.

Положеннями ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений власності. Право приватної власності є непорушним.

Виходячи зі змісту загальних засад регулювання права власності, що встановлені ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до положень ст.ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч. 1ст. 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1 ст. 356 ЦК України).

Актами цивільного законодавства України, зокрема, надано право співвласникам на поділ та виділ майна, що є у їх спільній частковій власності.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно викладеного у ст. 367 ЦК України поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов`язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Проте, наведені вище норми гарантують кожному із співвласників право на поділ (виділ) в натурі того майна, яке знаходиться у їх спільній частковій власності і після здійснення якого, право спільної власності припиняється, кожен із співвласників набуває право особистої приватної власності на майно, що утворюється в результаті його поділу (виділу), і зміст якого проявляється, перш за все, у здійсненні правомочності щодо володіння, користування та розпорядження майном за своєю волею, на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб.

В тому випадку, якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.

У пунктах 6, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз`яснено, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Згідно роз`яснень, що містяться в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», … у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

ОСОБА_1 є власником 1/2 частки (50/100) житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Домоволодіння перебуває у спільній частковій власності. Згідно висновку експерта судової та будівельно-технічної експертизи №070526-1_ЮШ від 26 травня 2026 року, виділ 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 можливий, не суперечить вимогам чинного законодавства. Відповідачі не заперечують щодо задоволення позову. За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення. ОСОБА_2

Судові витрати позивачка просить залишити за нею.

Керуючись: ст. ст. 15, 16, 317, 319, 355, 356, 358, 364, 367 ЦК України ст.ст. 4, 5, 76, 81, 258, 259, 263-165 ЦПК України, суд .

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити: припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 у житловому будинку АДРЕСА_1 , виділивши їй у натурі в приватну власність частину житлового будинку АДРЕСА_1 , з надвірними будівлями та спорудами, а саме виділити по житловому будинку «А-1» приміщення: 1-1 коридор площею 7,0 кв.м.; 1-2 кухня площею 9,8 кв.м.; 1-4 житлова площа 21,7 кв.м.; 1-5 житлова площею 17,1 кв.м.; загальною площею 55,6 кв.м.; з надвірних будівель та споруд виділити: тамбур «а»; тамбур «аі» в складі приміщення 1-3 санвузол площею 5,9 кв.м.; сарай «Б», що відповідає фактичному порядку користування, реальна частка в результаті поділу становитиме 52/100.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя С.В. Макеєв