Вирок від 10 серпня 2026 р. у справі №554/11429/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 11.08.2026Справа № 554/11429/25

Провадження № 1-кп/554/570/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«11» серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12025170420000759 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Полтави, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої на теперішній час за адресою: АДРЕСА_2 (Центр духовної та соціально психологічної реабілітації «Світання»), раніше судимої:

1)03.02.2025 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

за участі прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченої – ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченої – адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ ВИЗНАНЕ СУДОМ ДОВЕДЕНИМ

09 червня 2025 року, близько 07 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи на законних підставах у приміщенні квартири за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , після спільного розпиття алкогольних напоїв з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в той час коли ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заснули, вона виявила належний ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 13С», в корпусі чорного кольору та павербанк, в корпусі чорного кольору, ємністю 80 000 mAh, які знаходилися на поверхні столу. Після чого у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, викрала мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 13C», в корпусі чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , вартістю 3366 грн 67 коп. та павербанк, в корпусі чорного кольору, ємністю 80 000 mAh, вартістю 2026 грн 66 коп., що належали потерпілому ОСОБА_7 , після чого з місця вчинення злочину зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_7 , матеріального збитку на загальну суму 5393 грн. 33 коп.

ІІ. ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 під час досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ОБВИНУВАЧЕНОЇ

Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у пред`явленому обвинувачені визнала повністю, фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті повністю підтвердила, кваліфікацію кримінального правопорушення не оспорює. Суду пояснила, що 08.06.2025 їй зателефонував ОСОБА_7 сказав, що приїде в гості та вони поїхали до ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 , де разом розпивали алкогольні напої, Після того як чоловіки заснули, вона вирішила забрати мобільний телефон та павербанк, які були на столі. Вона забрала мобільний телефон та павербанк і пішла до свого знайомого спати. Потім павербанк заклала до ломбарду, а телефон залишили собі. В подальшому все майно повернула. Дуже шкодує про вчинене, не знає про що тоді вона думала, щиро кається, просить суворо її не карати, не позбавляти волі.

ІV. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН

У зв`язку з тим, що обвинувачена ОСОБА_3 повністю визнала свою провину, щиросердно розкаялась у скоєному, не оспорює фактичні обставини кримінального правопорушення та його правову кваліфікацію, правильно розуміє зміст обставин кримінального провадження, немає сумнівів у добровільності та істинності її позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а тому, у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, суд обмежився тільки допитом обвинуваченої, а також дослідженням матеріалів, що характеризують обвинувачену. Інші докази по справі не досліджувались.

V. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Так, обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнана повністю, щиросердно розкаялась у скоєному, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, відшкодувала потерпілому шкоду шляхом повернення викраденого майна, що визнається судом обставинами, які пом`якшують її покарання.

Також суд враховує стан здоров?я обвинуваченої ОСОБА_3 , яка, відповідно до довідки заступника головного лікаря Комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» від 18.06.2025 №6207/06-11, перебувала на стаціонарному лікуванні в період з 26.06.2004 по 16.07.2004 з діагнозом: «Соціалізований розлад поведінки у особистості з шизоїдно-нестійкою акцентуацією».

Відповідно до довідки головного лікаря КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради», ОСОБА_3 перебувала під диспансерним наглядом з приводу психічних і поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, зі шкідливими наслідками для здоров`я з 2006 р. З 2011 року була знята з нагляду як не оглянута лікарем більше року.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №479 від 14.07.2026 року, ОСОБА_3 в період часу, до якого відноситься інкриміноване їй протиправне діяння, не страждала будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством, не перебувала в стані тимчасового розладу психічної діяльності, а виявляла ознаки іншого хворобливого стану психіки, а саме психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, стан залежності і за своїм психічним станом могла повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 в теперішній час не страждає будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності чи недоумством, а виявляє ознаки іншого хворобливого стану психіки, а саме психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання стан залежності і за своїм психічним станом здатна алкоголю, усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 за своїм психічним станом здатна самостійно реалізувати своє право на захист. ОСОБА_3 за своїм психічним станом здатна приймати участь в проведенні з нею процесуальних дій. ОСОБА_3 на даний час застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_3 страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності і з цього приводу потребує лікування.

Також суд враховує характеристику ОСОБА_3 надану Центром духовної та соціально психологічної реабілітації «Світання», відповідно до якої ОСОБА_3 з 15.09.2025 по теперішній час проходить реабілітацію від алкогольної залежності, зарекомендувала себе як людина яка серйозна ставиться до процесу відновлення, сумлінно виконує вимоги реабілітації, є активним учасником благодійних заходів, дотримується встановленого порядку, демонструє позитивні зміни у способі життя, поведінці та ставленні до власної відповідальності, визнає помилки минулого.

Згідно поданого клопотання Центру духовної та соціально психологічної реабілітації «Світання», ОСОБА_3 проходить реабілітацію від алкогольної залежності та є членом «Церкви Ісуса Христа «Виклик»», зарекомендувала себе як порядна людина, активний учасник благодійних заходів, не схильна до асоціальної поведінки, глибоко розкаялася у вчиненому, заслуговує на довіру. Її поведінка та спосіб життя свідчать про те, що вона не переховуватиметься від органів правопорядку та виконуватиме покладені на неї процесуальні обов`язки, тому просять призначити ОСОБА_3 покарання, не пов?язане з позбавленням волі.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено.

Разом з тим, суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_3 є раніше судимою особою, вчинила умисне, корисливе, тяжке кримінальне правопорушення проти власності під час дії воєнного стану та в період іспитового строку за вчинене умисне, тяжке, корисливе кримінальне правопорушення проти власності, що свідчить про те, що остання на шлях виправлення не стала, висновків не зробила, а продовжила вчинювати кримінальні правопорушення.

На підставі вищевикладеного, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпеку скоєного нею діяння, його обставини та наслідки, особу винної, зокрема стан її здоров?я, позитивну характеристику, обставини, що пом`якшують її покарання та відсутність обставин, що обтяжують її покарання, а також, той факт, що особі повинно бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При цьому, відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», у разі, коли особа була засуджена до арешту або позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 104 КК) ( 2341-14 ) або була звільнена від відбування покарання умовно-достроково (статті 81, 107 КК) і в період іспитового строку або строку умовно-дострокового звільнення вчинила новий злочин, суд зобов?язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м?які види покарання.

З цих підстав суд позбавлений можливості застосувати до обвинуваченої ОСОБА_3 вимоги ст. 75 КК України та звільнити її від покарання з іспитовим строком.

Враховуючи, що кримінальне правопорушення за ч.4 ст. 185 КК України ОСОБА_3 вчинила будучи раніше судимою за вчинення умисного, корисливого, тяжкого кримінального правопорушення проти власності, перебуваючи на іспитовому строці, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 можливо лише в умовах ізоляції її від суспільства, а тому їй слід призначити покарання у виді позбавлення волі, яке вона повинна відбувати реально, а остаточне покарання слід визначити за правилами ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03.02.2025 року.

За глибоким переконанням суду саме така міра покарання буде законною, обґрунтованою, справедливою, пропорційною і співрозмірною із ступенем тяжкості, характером, обставинами та наслідками вчинених кримінальних правопорушень, відповідати особі обвинуваченого та меті покарання, а також буде розумним балансом між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав і свобод особи.

VІ. МОТИВИ ІНШИХ РІШЕНЬ СУДУ

Запобіжний захід по вказаному кримінальному провадженню – домашній арешт з забороною залишати житло в певний період доби строком до 16.08.2025 року сплив.

Підстав для задоволення клопотання прокурора про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд не вбачає, оскільки жодних ризик, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, прокурором не доведено. Крім того, на теперішній час ОСОБА_3 перебуває на реабілітації в Центрі духовної та соціально психологічної реабілітації «Світання» (Київська область, Фастівський район, смт. Калинівка, вул. Кільцева, буд. 57), де проходить лікування від алкогольної залежності.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченої підлягають стягненню витрати на залучення експертів у розмірі 3 565,60 грн., у відповідності до наданих довідок.

Питання відносно речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.4 ст. 185 КК України у виді 5 /п?яти/ років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03.02.2025 року остаточно до відбування призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 /п`яти/ років 1 /одного/ місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня її фактичного затримання по виконанню вказаного вироку суду.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої на теперішній час за адресою: АДРЕСА_2 (Центр духовної та соціально психологічної реабілітації «Світання»), РНОКПП – НОМЕР_3 , на користь держави, витрати на проведення судових експерти в розмірі 3 565 /три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять / гривень 60 копійок.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

-мобільний телефон марки «Xiaomi redmi 13С» з об`ємом пам`яті 4/128 Гб у корпусі чорного кольору IMEI 1: НОМЕР_1 , серійний номер: НОМЕР_4 , поміщений до прозорого сейф-пакету НПУ з написом RIC2125562, який, відповідно до постанови від 10.06.2025 року визнаний речовим доказом, а відповідно до зберігальної розписки переданий потерпілому ОСОБА_7 – повернути законному володільцю ОСОБА_7 ;

-павербанк у корпусі чорного кольору, який поміщено до прозорого сейф-пакету НПУ з написом RIC2125563, який, відповідно до постанови від 10.06.2025 року визнано речовим доказом, а відповідно до зберігальної розписки переданий потерпілому ОСОБА_7 – повернути законному володільцю ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з моменту його проголошення.

Обмеження щодо оскарження вироку встановлені в ч.3 ст. 349 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій, її захиснику та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя Шевченківського районного суду

міста Полтави: ОСОБА_8