Вирок від 09 серпня 2026 р. у справі №542/1538/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1538/26

Провадження № 1-кп/542/176/26

В И Р О К

Іменем України

10 серпня 2026 року Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора- ОСОБА_3 ,

обвинуваченої – ОСОБА_4 ,

потерпілої – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.07.2026 за № 12026175480000078 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Забрідки Новосанжарського району Полтавської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

19.07.2026 близько 21 год 00 хв ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували на території біля торгівельного кіоску ФОП ОСОБА_6 , поблизу центрального пляжу в селищі Нові Санжари Полтавського району Полтавської області, де між ними на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин відбувся конфлікт, під час якого у ОСОБА_4 виник умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне нанесення тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 стоячи навпроти ОСОБА_5 , пальцями правої руки стиснутими в кулак нанесла останній один удар в область правого ока, від чого ОСОБА_5 впала спиною на землю, вдарившись правим ліктем та правою лопаткою об тротуарну плитку. Після того як ОСОБА_5 піднялася та знаходилась в положенні стоячи, ОСОБА_4 , пальцями обох рук почергово нанесла чотири удари по обличчю ОСОБА_5 , від чого та не втримавши рівноваги впала колінами на землю. Продовжуючи побиття, ОСОБА_4 своїми руками хапала ОСОБА_5 за руки в області плечей та передплічь, поштовхом вивела останню з рівноваги, від чого та впала спиною на землю.

ОСОБА_4 продовжуючи свої незаконні дії, сіла зверху на ОСОБА_5 коліном лівої ноги обперлась об праве стегно останньої, після чого сидячи зверху на ОСОБА_5 , яка знаходилась в положенні лежачи на землі, пальцями рук нанесла удари в навколопупкову ділянку тіла ОСОБА_5 . Потім долонею лівої руки нанесла потерпілій один удар в праву виличну ділянку голови.

Продовжуючи побиття, в той час, коли ОСОБА_5 піднялася та знаходилась в положенні сточи, ОСОБА_4 своїми руками схопила ОСОБА_5 за вуха та штовхнула останню, від чого та впала спиною на землю. Потім, коли ОСОБА_7 лежала на землі, ОСОБА_4 зубами здійснила три укуси в області лівого стегна потерпілої.

Унаслідок зазначених дій ОСОБА_4 заподіяла ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді:

- синців: нижньої повіки правого ока з лінійним садном на його фоні, в правій виличній ділянці, на внутрішній поверхні лівого вуха у верхній частині, з садном на його фоні, на зовнішній поверхні правого плеча в середній третині, на внутрішній поверхні правого плеча у верхній та середній третинах, на задній поверхні правого плеча у верхній третині, на внутрішній поверхні лівого плеча у верхній третині, на передній поверхні лівого плеча в середній третині, на задній поверхні лівого передпліччя в середній третині, в правій підлопатковій ділянці, в навколопупковій ділянці зліва та справа, на переднє- зовнішній поверхні лівого стегна у верхній третині, з двома горизонтальними лінійними саднами на його фоні, на внутрішній поверхні лівого стегна в середній третині, з дугоподібним садном на його фоні та округлою кратероподібною укушеною раною, на внутрішній поверхні лівого стегна у нижній третині з дугоподібним садном на його фоні, на зовнішній поверхні правого стегна в середній третині, на зовнішній поверхні правого коліна, в кількості 2-х та на переднє-нижній поверхні правого коліна;

- садна: в лобній ділянці зліва та справа, в ділянці спинки носа зліва, на внутрішній поверхні правого вуха та на задній поверхні правої ліктьової ділянки;

- синець на внутрішній поверхні лівого стегна в середній третині, з дугоподібним садном на його фоні та округлою кратероподібною укушеною раною за ступенем тяжкості кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я;

- всі інші синці та садна, кожне окремо, за ступенем тяжкості кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, яке виразилося у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

29 липня 2026 року між потерпілою у кримінальному провадженні ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_4 укладена угода про примирення в порядку ст. 468 КПК України.

У судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про примирення між потерпілою та обвинуваченою.

Обвинувачена ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали укладену угоду про примирення, просили її затвердити, при цьому обвинувачена та потерпіла підтвердили свою згоду на застосування щодо обвинуваченої узгодженої в угоді міри покарання.

Сторони угоди в судовому засіданні також зазначили, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Крім того, обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, визнала повністю, пояснила, що обставини кримінального провадження, кваліфікацію своїх дій не оспорює, укладення угоди є добровільним, будь-яких заходів морального чи фізичного впливу до неї не застосовувалося, просила суд затвердити угоду про примирення між потерпілою та нею.

Розглядаючи кримінальне провадження згідно зі ст. 337 КПК України в межах висунутого обвинувачення, дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України як нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я ОСОБА_5 .

Враховуючи, що між потерпілою та підозрюваною досягнуто угоди про примирення, суд розглядає справу відповідно до положень статтей 474, 475 КПК України.

Судом встановлено, що сторонами угоди було узгоджено покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 грн.

Судом також встановлено, що угода про примирення за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам статтей 468-471 КПК України, Закону України про кримінальну відповідальність, у тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання.

Суд переконався, що угода про примирення укладена за ініціативи потерпілої та є добровільною, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, які полягають у швидкому здійсненні правосуддя, призначення особі узгодженого покарання, запобігання вчинення обвинуваченою та іншими особами кримінального правопорушення, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Крім цього, обвинуваченій роз`яснені положення ч. 5 ст. 474 КПК України, які їй зрозумілі, нею усвідомлено наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, що передбачені ст. 476 КПК України.

Судом вивчалась особа обвинуваченої ОСОБА_4 та встановлено, що вона характеризується задовільно, раніше не судима, до адміністративної відповідальності не притягувалась, примирилась із потерпілою, під наглядом у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває.

Розглядаючи питання щодо можливості затвердження угоди про примирення, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно зі ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, що інкримінується обвинуваченому є проступком.

Судом встановлено, що потерпіла цілком розуміє наслідки затвердження угоди, визначені ст. 473 КПК України, а обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, а також характер обвинувачення та вид покарання.

Укладення угоди сторонами є добровільним, умови угоди відповідають вимогам ст. 471 КПК України.

Суд вважає, що узгоджені потерпілою та обвинуваченою вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК відсутні.

Зі змісту угоди вбачається, що, узгоджуючи міру покарання, сторони врахували загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

З огляду на наведене, а також приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого, відсутність претензій у потерпілої, з урахуванням особи винної, суд дійшов висновку щодо можливості затвердження укладеної між потерпілою та обвинуваченою угоди про примирення, призначення останній узгодженого сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 грн.

Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Цивільний позов не заявлений.

Під час судового провадження клопотань від прокурора про застосування щодо обвинуваченої запобіжного заходу не надходило, підстави для його обрання до вступу вироку в законну силу відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення від 29.07.2026 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.07.2026 за № 12026175480000078, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваною ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Призначити ОСОБА_4 узгоджене покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу - не обирати.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим про примирення може бути оскаржений:

обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України;

прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Роз`яснити учасникам провадженням, що згідно зі ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор, відповідно, мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору, обвинуваченій, потерпілій.

Копію вироку не пізніше наступного для після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_1