Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №537/3410/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2-о/537/105/2026 Справа № 537/3410/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.08.2026 Крюківський районний суд міста Кременчука в складі: головуючого судді Зоріної Д.О., за участю секретаря судових засідань Бобровської К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Бугайової Ліни Михайлівни, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, згідно якої просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю з січня 1998 року по день смерті ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що заявниця та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 18.10.1975 по 06.01.1998, та після розірвання шлюбу вони продовжували проживати однією сім`єю, вести спільне господарство. Заявниця, ОСОБА_2 та їх донька ОСОБА_3 15.09.1996 в порядку приватизації отримали у спільну сумісну власність квартиру АДРЕСА_1 . У квартирі за вказаною адресою заявниця та ОСОБА_2 проживали до дня смерті останнього, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявник вважає доведеним

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_2 заявниця звернулась до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Бугайової Л.М., однак постановою останньої від 24.04.2026 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності доказів проживання заявниці зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

За викладених обставин заявниця і звернулась до суду із даною заявою.

Ухвалою судді Крюківського районного суду міста Кременчука від 28.05.2026 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, витребувано від приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Бугайової Л.М. копію спадкової справи заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, її представник – адвокат Потреба С.М. в судовому засіданні заяву підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник заінтересованої особи, Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, згідно змісту поданого клопотання, просив розглянути справу без участі представника заінтересованої особи.

Заінтересована особа, приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Бугайова Л.М., в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, надала до суду клопотання, згідно якого просила суд розглянути справу без її участі.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, приймаючи до увагу думку заінтересованих осіб, висловлену в письмових клопотаннях, вивчивши та проаналізувавши наявні матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебували в зареєстрованому шлюбі з 18.10.1975 по 06.01.1998, що підтверджується: копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , видане повторно 26.11.1997 Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Автозаводської райради міста Кременчука; копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , видане повторно 14.05.2026 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України; змістом повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00058865606 від 05.06.2026.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 11.03.2025 Департаментом «Центр надання адміністративних послуг» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з письмових матеріалів справи, померлому ОСОБА_2 за життя належала на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 . Вказана обставина підтверджується: свідоцтвом про право власності на житло, видане 15.09.1996 Житлово – комунальним відділом АТ «Укртатнафта» на підставі розпорядження за №546 від 14.09.1996; довідкою КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області» №61/3185 від 09.07.2021.

24.04.2026 ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Бугайової Л.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , однак постановою приватного нотаріуса від 24.04.2026 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю доказів проживання зі спадкоємцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно із частинами 1, 2 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 293 Цивільного процесуального кодексу України, в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав; суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України передбачений перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, а саме: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до частини 2 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В листі Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, і не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення, зокрема встановлення факту родинних відносин тощо.

Така правова позиція узгоджується з думкою Пленуму Верховного Суду України, висловленою у підпунктах 1, 12 Постанови № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».

Вирішуючи питання щодо суті заявлених ОСОБА_1 вимог, суд виходить з наступних наданих заявником доказів.

Згідно даних, які містяться в матеріалах спадкової справи №13/2026 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , а саме із повідомлення Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 06.03.2026 за вих.№01-22/1653, останній був знятий з зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 11.03.2025 у зв`язку зі смертю. Станом на день смерті ОСОБА_2 за вище вказаною адресою разом з померлим зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявник ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 19.06.1991, що підтверджується записом у паспорті серії НОМЕР_4 , виданого 13.06.2002 Крюківським РВ УМВС України в Полтавській області.

При вирішенні заявленого ОСОБА_1 питання щодо встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, суд приймає до уваги наступні пояснення свідків.

Свідок ОСОБА_4 суду повідомила, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 проживали разом, їхні онуки та діти свідка товаришували, проводили спільно час. Свідок була присутня на похованні ОСОБА_5 , років за п`ять до дня його смерті догляд за ним здійснювала ОСОБА_6 . Подружжя ОСОБА_7 свідок знає близько з 1979 року, вони завжди проживали разом, спочатку по АДРЕСА_3 .

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні повідомила, що ОСОБА_1 і доводяться їй батьками. Батьки розірвали шлюб у 1998 році, однак фактично після цього проживали разом однією сім`єю як подружжя. На день смерті ОСОБА_2 батьки свідка проживали вдвох по АДРЕСА_4 , де проживали з часу приватизації цієї квартири.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він доводиться чоловіком доньки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_8 . Сім`ю ОСОБА_7 свідок знає більше двадцяти років. З 1992 року сім`я ОСОБА_7 проживала разом по АДРЕСА_4 . На день смерті ОСОБА_2 проживав за вказаною адресою удвох з ОСОБА_1 . Сім`я разом проживала як чоловік і дружина.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні повідомила, що заявниця ОСОБА_1 і померлий ОСОБА_2 доводяться їй батьками, вони постійно проживали разом однією сім`єю як чоловік та дружина, вели спільне господарство. Про розірвання шлюбу між батьками у 1998 році свідку не було відомо.

На підставі викладеного вище, оцінивши письмові докази по справі та докази у вигляді пояснень свідків, наданих в судовому засіданні, та у зв`язку із відсутністю у суду підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість повідомлених ними фактів, даних про їх заінтересованість в результаті розгляду справи судом не встановлено, показання свідків не суперечать іншим зібраним у справі доказам, у зв`язку із чим суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт проживання заявника ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю на час смерті останнього.

Згідно із частиною 3 статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Положеннями пункту 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття

спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1221 Цивільного кодексу України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Виходячи з аналізу Сімейного кодексу України, сім’єю є соціальна група, яка не обов`язково складається з людей, які перебувають у шлюбі. Сім`єю також є соціальна група осіб, поєднаних спільним побутом, які здійснюють свою життєдіяльність на основі спільного економічного, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зав`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки.

Згідно зі статтею 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1, частини 5, частини 6статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі статтею 79 Цивільного процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю з січня 1998 по день смерті ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку із чим вимоги заявниці є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Заінтересованими особами не подано заперечень проти задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, тому суд не вбачає підстав вважати наявними оспорюваних прав (спір про право).

Керуючись статтями 19, 76, 77, 81, 263, 264, 265, 293, 294, 315, 316 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ), за участю заінтересованих осіб: Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області (код ЄДРПОУ 24388300, адреса: Полтавська область, місто Кременчук, площа Перемоги, будинок 2), приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Бугайова Ліна Михайлівна (адреса: Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Алітуська, будинок 10), про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем – задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю з січня 1998 року по день смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.О. Зоріна