Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №529/794/26 — Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/794/26

Провадження № 3/529/264/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року селище Диканька

Суддя Диканського районного суду Полтавської області Чуб К.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з СПД №2 ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, РНОКПП в матеріалах справи відсутній,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

10.07.2026 о 23 год. 11 хв. ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Незалежності, 8 в с-щі Диканька Полтавського району Полтавської області, керував електросамокатом «JorGO», з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Нагайник М.Г. не з`явилися.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Нагайник М.Г. подав клопотання про розгляд справи за його та ОСОБА_1 відсутності, зазначивши, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, у зв`язку з чим не має можливості з`явитися в судове засідання. Також адвокат Найник М.Г. вказав про визнання ОСОБА_1 своєї вини, і просив розстрочити сплату штрафу на 12 місяців.

За таких обставин, вважаю за можливе справу розглядати без участі ОСОБА_1 , та його захисника – адвоката Нагайника М.Г., що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи у їх сукупності, приходжу до такого висновку.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху визначено, що транспортний засіб - пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується дослідженою судом сукупністю доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 11.07.2026 серії ЕПР1 № 716218; направленням на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння; відеозаписами відеореєстратора з патрульного автомобіля та бодікамери поліцейського.

Працівником поліції дотримані вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735.

Таким чином вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена належними доказами.

Згідно довідки № 173943-2026 від 16.07.2026, виданої СПД № 2 ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, у ОСОБА_1 посвідчення водія відсутнє.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 1.10 Розділу 1 Правил дорожнього руху водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки ОСОБА_1 не має такого права.

Щодо клопотання про розстрочку сплати штрафу приходжу до висновку, що воно підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 цього Кодексу перебіг строку давності виконання постанов зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Враховуючи суму штрафу, яка є значною, вважаю за необхідне розстрочити ОСОБА_1 виплату штрафу строком на десять місяців із розрахунку по 1700 грн. 00 коп. щомісячно.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП та Закону України “Про судовий збір” з ОСОБА_1 також підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, 280, 283, 294, 301, 304 КУпАП, -

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

Розстрочити ОСОБА_1 виплату призначеного штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. строком на 10 (десять) місяців, зобов`язавши його з серпня 2026 року сплачувати по 1700 (одній тисячі сімсот) грн. 00 коп. щомісячно, до 30 числа кожного місяця, до повного погашення заборгованості.

Зобов`язати ОСОБА_1 повідомляти суд про сплату відповідної частини штрафу, шляхом пред`явлення відповідного документу (квитанції).

Після спливу строку, на який відстрочено виконання постанови, у разі несплати штрафу особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності, постанова підлягає зверненню до примусового виконання у загальному порядку.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП несплачена сума штрафу підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.

Суддя К.В. Чуб