Суд: Ставищенський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 10 серпня 2026 р.
Справа: №378/943/26
Суддя: Гуртовенко Р. В.
Єдиний унікальний номер: 378/943/26
Провадження № 3/378/337/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.08.2026 року селище Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Гуртовенко Р. В., розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , не працюючої, раніше до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП не притягувалася, за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , 13.07.2026р., близько 21 год. 30 хв., знаходячись по місцю проживання в АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно своєї сестри ОСОБА_2 , а саме, виражалася на її адресу нецензурною лайкою, у присутності малолітньої племінниці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив домашнє насильство, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
На виклик суду ОСОБА_1 не прибула, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Проте, забезпечити її явку з урахуванням особливостей провадження по справі про адміністративне правопорушення іншим чином, ніж шляхом направлення судових повісток, суд був позбавлений можливості. Своїм правом на захист шляхом залучення захисника не скористалася.
Розглянувши справу, дослідивши її матеріали, вважаю за наступне.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП встановлено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Відповідно до положень ст. 1 розділу І Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIIІ, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до протоколу ОСОБА_1 13.07.2026р., близько 21 год. 30 хв., знаходячись по місцю проживання в АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно своєї сестри ОСОБА_2 , а саме, виражалася на її адресу нецензурною лайкою, у присутності малолітньої племінниці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З матеріалів справи слідує, що орган, який ініціював процедуру притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП обвинувачує останню у тому, що вона у присутності малолітньої дитини вчинила відносно своєї сестри домашнє насильство. При цьому, протокол про адміністративне правопорушення не містить в описі суті вчиненого адміністративного правопорушення дій ОСОБА_1 саме стосовно дитини, як про це зазначено у ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, тобто, не вказано, які дії стосовно дитини було нею вчинено, внаслідок чого завдано шкоди фізичному або психічному здоров`ю цієї дитини.
Натомість Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024р. внесено зміни до ст. 269 КУпАП («Потерпілий»), відповідно до якої якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.
Тобто, якщо правопорушення вчинено не відносно неповнолітньої дитини, а тільки у її присутності, то вказана дитина визнається потерпілою і у працівників поліції не має необхідності складати окремий протокол, так як жодних дій по відношенню до дитини вчинено не було.
Як слідує з матеріалів справи, неповнолітня ОСОБА_3 є свідком вчинення домашнього насильства відносно її матері, так як безпосередні дії не були направлені на неї.
Отже, вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 в присутності дитини не може свідчити про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене вважаю, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП слід закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 62 Конституції України, п. 1 ст. 247 ст. ст. 283-285, 287 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, закрити в зв`язку з відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Р. В. Гуртовенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua