Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №372/3500/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3500/26

Провадження 2-2556/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Лимаренко О.О.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Обухівського районного суду Київської області з вказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача ФОП ОСОБА_2 кошти за сплачений товар, моральну шкоду та витрати на професійну правничу допомогу. В обґрунтування заявлених вимог вказала, що замовила через інтернет-магазин відповідача по акції Фритюрницю Rainberg RB-2268 за 1 999 грн. 28.03.2026 року отримала зазначений товар на «Укрпошті» та сплатила його вартість, послуги з доставки в сумі 130 грн. та грошовий переказ в сумі 54,98 грн. Придбаний товар позивач вирішила оглянути вдома, після чого виявила неприємний запах товару та невідповідність заявленим на сайті відповідача, характеристикам товару. Позивач вирішила повернути товар, та 03.04.2026 року шляхом відправки через відділення «Укрпошти» відправила відповідачу товар, який останній отримав, але кошти за товар не повернув. Позивач неодноразово намагалася зв`язатися з відповідачем, однак останній на зв`язок не виходить, що спонукало ОСОБА_1 звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою судді від 09.06.2026 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

22.06.2026 року представник відповідача – адвокат Циба О.В. сформувала та надіслала засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому вказала, що усі товари, які реалізуються ФОП ОСОБА_2 є належної якості, не мають недоліків або фальсифікацій в повній справності та цілком відповідають інформації на сайтах, що надається про такий товар. Товар перед відправкою перевіряється на справність, відповідність упаковки і вмісту, а також цілісності пакування. Зазначення позивачем про те, що товар не відповідає рекламі, є неналежної якості, має неприємний запах є суб`єктивним сприйняттям позивача та не підтверджується відповідними доказами. Зазначає, що позивач не робила жодних передплат або оплат після замовлення товару та на момент його отримання у відділенні АТ «Укрпошта». Остання мала повний доступ до товару аби ознайомитись із ним, підключити до мережі, а в разі незадоволення товаром або найменшого сумніву у його придбанні, не забирати його, оформити на місці відмову без жодних витрат. Натомість, з дій позивача вбачається, що товар її задовольнив та вона після огляду сплатила за нього кошти. Майже через тиждень вона змінила свою думку та вирішила повернути товар самостійно, не повідомивши про це відповідача належним чином. Вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є безпідставними, оскільки позивачем не доведено ані факту заподіяння такої шкоди, ані протиправності дій відповідача, ані причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та заявленими моральними стражданнями.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала та просила задовольнити з підстав наведених у позові. Пояснила, що через інтернет-магазин у відповідача замовила Фритюрницю Rainberg RB-2268 за 1 999 грн.. Коли замовлення надійшло оглянула його на «Укрпошті», сплатила кошти та принесла додому. Дома, краще оглянувши придбання, вирішила його повернути так як воно не відповідало її очікуванням. 03 квітня 2026 року вона поштою відправила фритюрницю відповідачу, однак він їй кошти не повернув. У зв`язку з придбанням фритюрниці, її поверненням позивач нервувала, переживала, втратила сон, тобто зазнала душевних страждань. Крім того, у зв"язку із зверненням до суду, вона понесла витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідач у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомленим про місце, дату та час судового засідання.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 28.03.2026 року ОСОБА_1 отримала на «Укрпошті» товар Фритюрницю Rainberg RB-2268, який замовила в інтернет-магазині ФОП ОСОБА_2 .

З наданих чеків «Укрпошти» убачається, що відповідач сплатила за вказаний товар 1 999 грн. післяплатою, комісійну винагороду в сумі 54,98 грн. та за пересилання 130 грн.

В подальшому, ОСОБА_1 03.04.2026 року відправила через «Укрпошту» на адресу ФОП ОСОБА_2 фритюрницю Rainberg RB-2268, яку останній отримав та сплатив за доставку 215 грн.

На час звернення до суду, відповідач добровільно не повернув позивачу кошти за товар Фритюрницю Rainberg RB-2268 в сумі 1 999 грн., що не заперечується стороною відповідача.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема: відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно доч.1,3ст. 698ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов`язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У п.7 ст.1ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено, що договір - це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», або іншими документами (далі - розрахунковий документ).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Разом з тим, відповідно до положень статті 707 ЦК України покупець має право протягом чотирнадцяти днів не рахуючи дня купівлі непродовольчого товару належної якості, якщо триваліший строк не оголошений продавцем, обміняти його у місці купівлі або інших місцях, оголошених продавцем, на аналогічний товар інших розміру, форми, габариту, фасону, комплектації тощо. Вимога покупця про обмін або повернення товару підлягає задоволенню, якщо товар не був у споживанні, збережено його товарний вид, споживчі властивості та за наявності доказів придбання товару у цього продавця.

Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, судом встановлено, що між сторонами склались відносини притаманні договору купівлі-продажу продукції на відстані, внаслідок чого ОСОБА_1 здійснила покупку товару, а саме: Фритюрницю Rainberg RB-2268, вартість якої становить 1 999 грн. Вказаний товар позивач отримала через АТ «Укрпошта» 28.03.2026 року та здійснила оплату товару шляхом переказу коштів на рахунок ФОП ОСОБА_2 , а також оплатила послуги пошти щодо доставки товару та комісійну винагороду за переказ коштів.

В подальшому 03 квітня 2026 року позивач з власних міркувань оформила повернення товару через АТ «Укрпошта» продавцю ФОП ОСОБА_2 .

Дії позивача спрямовані на повернення товару покупцю після його отримання (тобто в межах 14-денгого строку) та вимога повернути сплачені за товар кошти відповідають вищенаведеним положенням ст. 9, ч.ч. 3,4 ст. 12, ч.ч. 4-9 ст. 13, ч.7,8 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» та свідчать про розірвання договору купівлі-продажу, укладеного на відстані.

У свою чергу продавець ФОП ОСОБА_2 повернутий товар отримав, проте кошти не повернув.

Отже, за результатами встановлений обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача сплачених нею коштів за придбання товару в сумі 1 999 грн. та 130 грн. понесених позивачем витрат на оплату послуг поштового зв`язку з пересилки товару та комісійної винагороди в сумі 54,98 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд вважає за необхідне вказати наступне.

За змістом ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її прав і така шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як роз`яснює Пленум Верховного Суду України в п.5 своєї постанови №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(з послідуючими змінами) при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди суд обов`язково повинен з`ясувати: наявність такої шкоди, чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Позивачем суду не подано належних та допустимих доказів на підтвердження характеру та обсягу страждань, немайнових втрат за порушення договірних зобов`язань, яких зазнала позивач внаслідок дій відповідача.

Враховуючий встановлені обставини, для задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд підстав не вбачає.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про таке.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, часткового задоволення позовних вимог, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, з урахуванням принципу розумності та справедливості, приходить до висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

Позивач на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та п.9 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при поданні позову та не сплачувала його, а тому в силу ч.1, ч.6 ст. 141 ЦПК України судовий збір у визначеному Законом розмірі 1331,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 10, 12, 13, 77-81, 263-265, 268, 273, 279-284 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти, сплачені в рахунок вартості придбаного товару в сумі 2 183 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн., а всього стягнути 5 183 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 11 серпня 2026 року.

Суддя Т.В. Проць