Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №357/11720/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11720/26

3/357/3653/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.08.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону № 2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної у Київській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не повідомив, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РКНОПП: відомості відсутні,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И Л А:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 07.07.2026 надійшли адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 130 КУпАП розглядаються у п`ятнадцятиденний строк.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Громадянин ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, натомість з`явився захисник Орловська В.О. В судовому засіданні встановлено особу захисника, роз`яснено права та обов`язки та надано можливість надати пояснення.

Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя встановила наступне.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Положеннями абз. 5 частини 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Підпунктом «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У п. 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).

Згідно з п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Пунктом 6 (розділ І) Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція) встановлено, що Огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7, розділ І Інструкції).

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення: 07.06.2026 о 00 год 04 хв в с. Трушки, вул. Зарічна, база відпочинку Фіш-Еко, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Omega, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager та в найближчому медичному закладі у лікаря нарколога водій категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України (протокол серії ЕПР1 № 686030 від 07.06.2026).

У матеріалах справи також міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Білоцерківської міської лікарні №1, де зазначено, що огляд не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 .

Також складено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що результат огляду не проводився в зв`язку з відмовою ОСОБА_1 .

До матеріалів справи також долучено рапорт поліцейського взводу №1 роти №2 баталйону №2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП сержанта поліції Тишкевич Д.В. від 07.06.2026, в якому остання доповідає, що 06.06.2026 під час несення служби було отримано виклик на службовий планшет «Порушення ПДР». По прибуттю на виклик, зв`язавшись із заявницею (дані відмовилась надавати), вона повідомила, що невідома особа перебуваючи в стані сп`яніння їздить по території бази на ТЗ Opel Omega, під керуванням водія ОСОБА_1 . Прибувши на місце події було виявлено та згідно ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» зупинено транспортний засіб Opel Omega під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування у даного водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Dragr та в найближчому медичному закладі у лікаря нарколога, на що гр. ОСОБА_2 категоричного відмовився. Відносно водія було складено адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 126 КУпАП та за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також водія було відсторонено від керування шляхом залишення ТЗ на місці зупинки без порушення ПДР України.

На обґрунтування клопотання захисник зазначила, що 06 червня 2026 року ОСОБА_1 разом із компанією друзів відпочивав на базі відпочинку «Фіш-Еко», розташованій у с. Трушки Білоцерківського району Київської області. Під час відпочинку він вживав алкогольні напої. Транспортний засіб «OPEL OMEGA», д.н.з. НОМЕР_1 , перебував у його користуванні, однак, на момент прибуття працівників поліції автомобіль знаходився на території бази відпочинку у нерухомому стані.

За словами захисника, у нічний час ОСОБА_1 не вистачило місця у будинку для ночівлі, у зв`язку з чим, не маючи наміру будь-куди їхати, він вирішив залишитися спати у салоні автомобіля. З цією метою, з огляду на холодні погодні умови та дощ, він увімкнув двигун автомобіля виключно для того, щоб обігріти салон, після чого ліг спати. При цьому, за твердженням захисника, він увімкнув аварійну світлову сигналізацію, щоб нерухомий автомобіль був помітним для інших осіб та транспортних засобів на території бази.

Захисник наголосила, що на момент прибуття працівників поліції ОСОБА_1 спав у салоні нерухомого автомобіля, не перебував у русі, не здійснював будь-яких технічних дій, спрямованих на приведення транспортного засобу в рух, та не мав наміру керувати ним.

При цьому, як зазначила захисник, з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівник поліції Тишкевич Д.В., яка в подальшому склала протокол про адміністративне правопорушення, звернулася до невстановленої особи із пропозицією спонукати ОСОБА_1 привести автомобіль у рух, фактично сказавши: «скажіть хай їде, хай їде, ще трохи хай проїде». Після цього зазначена стороння особа підійшла до автомобіля ОСОБА_1 , а на наступному фрагменті відеозапису вже зафіксовано короткочасний рух транспортного засобу.

На думку захисника, саме внаслідок таких активних дій працівників поліції було створено єдиний зафіксований у матеріалах справи епізод руху автомобіля, який надалі використано як підтвердження нібито керування ОСОБА_1 транспортним засобом. При цьому, за твердженням захисника, до такого втручання працівників поліції автомобіль перебував у нерухомому стані, а будь-яких доказів його руху під керуванням ОСОБА_1 до прибуття працівників поліції матеріали справи не містять.

Крім того, захисник звернула увагу суду на те, що повідомлення про порушення ПДР надійшло від невстановленої особи, яка відмовилася повідомити свої дані. У матеріалах справи відсутні її пояснення, вона не була допитана та не залучалася до участі у справі як свідок. Тому, на думку захисника, твердження про те, що до прибуття поліції Чабановський Р.В. нібито їздив територією бази відпочинку у стані сп`яніння, об`єктивними доказами не підтверджене.

Також захисник зазначила, що рапорт працівника поліції містить суперечності щодо часу та обставин події. Зокрема, відповідно до рапорту виклик на службовий планшет надійшов о 23 год. 15 хв. 06 червня 2026 року, тоді як подія адміністративного правопорушення у протоколі зазначена як така, що мала місце о 00 год. 04 хв. 07 червня 2026 року. На думку захисника, матеріали справи не містять належної фіксації обставин, які відбувалися у цей проміжок часу.

Окремо захисник послалася на порушення порядку оформлення матеріалів справи. Зокрема, зазначила, що у протоколі про адміністративне правопорушення вказано час події 00 год. 04 хв. 07 червня 2026 року, тоді як протокол складено о 01 год. 04 хв. 35 сек. Крім того, відповідно до відеозапису працівники поліції спочатку склали постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП, після чого лише через певний проміжок часу оформили направлення на огляд та інші матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник також звернула увагу, що направлення на огляд містить недостовірний час його оформлення, оскільки у ньому зазначено 00 год. 40 хв., хоча фактично, за її твердженням, відповідний документ оформлявся вже після 01 год. 11 хв. Крім того, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння та направлення на медичний огляд містять лише відмітки про відмову від огляду, тоді як фактичного огляду на стан сп`яніння проведено не було.

На думку захисника, порушено і порядок вручення ОСОБА_1 копій адміністративних матеріалів. Вона зазначила, що після оформлення матеріалів працівники поліції не вжили належних заходів для їх вручення особі, яка у цей момент перебувала у стані сну. У зв`язку з цим записи про те, що ОСОБА_1 відмовився від отримання копій документів, ознайомлення з матеріалами, роз`яснення прав та надання пояснень, не відповідають фактичним обставинам, оскільки особа, яка спала, не могла належним чином усвідомити зміст запропонованих їй процесуальних дій.

Крім того, захисник вказала, що надані суду відеозаписи не забезпечують безперервної фіксації події. Зокрема, на одному з фрагментів о 00 год 47 хв зафіксовано, як ОСОБА_1 підходить до службового автомобіля працівників поліції та стукає у його вікно. Після того як працівник поліції виходить зі службового автомобіля, відеозапис із нагрудного відеореєстратора переривається та відновлюється приблизно о 00 год. 49 хв., коли ОСОБА_1 вже перебуває на підлозі. При цьому, за твердженням захисника, відеореєстратор іншого працівника поліції у цей момент був увімкнений, однак камера перебувала в салоні службового автомобіля та не забезпечувала безпосередньої фіксації події. У зв`язку з наведеним захисник вважає, що надані суду відеоматеріали не дають можливості встановити безперервний перебіг подій та достовірно підтвердити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Підсумовуючи свою позицію, захисник зазначила, що матеріалами справи не підтверджено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_1 до прибуття працівників поліції керував транспортним засобом, а єдиний зафіксований після їх прибуття короткочасний рух автомобіля був спровокований активними діями самих працівників поліції. За таких обставин, на думку захисника, відсутній доведений факт керування транспортним засобом як обов`язковий елемент складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши адміністративні матеріали, оглянувши відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, які додані до матеріалів справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності суддя дійшла таких висновків.

При досліджені відео з бодікамер поліцейських від 07.06.2026 долучених до матеріалів справи, встановлено, що на відеозаписі Clip-1 о 00 год 03 хв працівник поліції ОСОБА_3 звертається до невстановленої особи з вказівкою такого змісту: « скажіть хай їде, хай їде, ще трошки хай проїде», маючи на увазі, щоб ОСОБА_2 привів автомобіль у рух. Одразу після цього невстановлена особа прямує до автомобіля OPEL OMEGA, та згодом вказаний засіб починає короткочасний рух вперед. У цей час працівники поліції перебували неподалік вищевказаного транспортного засобу та після фіксування на відеореєстратор моменту, коли автомобіль трохи проїхав вперед та зупинився розпочали його зупиняти. Разом з тим, відеозапис не містить безпосередньої фіксації керування ОСОБА_1 транспортним засобом до моменту прибуття працівників поліції, а зафіксований після цього короткочасний рух автомобіля відбувся після втручання працівників поліції та їх цілеспрямованого спонукання до такого руху. Інших об`єктивних даних, які б підтверджували, що до прибуття працівників поліції ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом, дослідженими матеріалами справи не встановлено.

Крім того, з досліджених відеозаписів вбачається, що о 00 год. 47 хв. ОСОБА_1 підійшов до службового автомобіля працівників поліції, у якому на пасажирському сидінні перебувала працівник поліції ОСОБА_3 , та почав стукати у вікно автомобіля. Після цього працівник поліції ОСОБА_4 вийшов зі службового автомобіля, при цьому відеозапис із його нагрудного відеореєстратора припинився та відновився лише приблизно о 00 год. 49 хв., коли ОСОБА_1 вже перебував на підлозі. Отже, відповідний відеозапис не забезпечує безперервної фіксації зазначеного епізоду та не дає можливості безпосередньо встановити обставини подій, які відбувалися у проміжку між припиненням та відновленням відеозапису.

Також із відеозапису встановлено, що після складання працівниками поліції постанови за ч. 1 ст. 126 КУпАП та протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП працівники поліції підійшли до автомобіля ОСОБА_1 з метою ознайомлення його зі складеними адміністративними матеріалами та вручення їх копій. На цей момент ОСОБА_1 перебував у салоні автомобіля та спав. Працівники поліції один раз постукали у вікно автомобіля, однак після цього не здійснювали інших дій для привернення його уваги чи вручення йому відповідних документів та відійшли від автомобіля. Відповідний епізод зафіксований на відеозаписі «clip-0» о 01 год. 23 хв., а приблизно через 15 секунд працівники поліції залишили місце.

Таким чином, безпосередньо з відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 фактично були вручені копії протоколу про адміністративне правопорушення, акта огляду, направлення на огляд чи інших складених щодо нього матеріалів, а також що йому було реально роз`яснено зміст цих документів та надано можливість ознайомитися з ними.

Щодо доводів захисника про те, що повідомлення про порушення Правил дорожнього руху надійшло від невстановленої особи, яка відмовилася повідомити свої анкетні дані, суддя зазначає таке.

Як вбачається з рапорту працівника поліції Тишкевич Д.В., підставою для прибуття працівників поліції на територію бази відпочинку стало повідомлення особи, яка повідомила про нібито керування невідомою особою транспортним засобом у стані сп`яніння та відмовилася повідомити свої дані. При цьому пояснення такої особи до матеріалів справи не залучались, а безпосередньо обставини, на які вона посилалася, на відеозаписах не зафіксовані.

Зазначене повідомлення могло бути підставою для перевірки працівниками поліції отриманої інформації, однак не може саме по собі підтверджувати факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки містить відомості, отримані зі слів особи, яка не встановлена, не допитувалась та безпосереднього підтвердження повідомлених нею обставин у матеріалах справи немає.

При цьому суддею встановлено, що безпосередня відеофіксація подій після прибуття працівників поліції не містить відомостей про те, що до їх прибуття саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Отже, зазначене повідомлення не усуває сумнівів щодо наявності одного з основних елементів об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Оцінюючи доводи захисника щодо розбіжностей у часі події, отримання працівниками поліції повідомлення та складання адміністративних матеріалів, суддя також бере до уваги зазначені обставини.

Зокрема, відповідно до рапорту працівника поліції виклик на службовий планшет надійшов о 23 год. 15 хв. 06 червня 2026 року, тоді як у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що подія правопорушення мала місце о 00 год. 04 хв. 07 червня 2026 року. При цьому матеріали справи не містять безпосередньої відеофіксації того, що відбувалося між моментом отримання повідомлення та прибуттям працівників поліції, яка б дозволяла встановити факт руху транспортного засобу саме під керуванням ОСОБА_1 .

Водночас самі по собі розбіжності у часі отримання повідомлення, події та оформлення адміністративних матеріалів не є визначальними для вирішення справи, оскільки суд оцінює їх у сукупності з іншими доказами. Визначальним у даному випадку є те, що жодним із досліджених судом доказів не підтверджено безпосередньо факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом до прибуття працівників поліції.

За таких обставин зазначені часові розбіжності додатково свідчать про відсутність у матеріалах справи послідовної та об`єктивної фіксації подій, яка б беззаперечно підтверджувала обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Щодо доводів захисника про невідповідність часу, зазначеного у направленні на медичний огляд, фактичному часу його оформлення, а також про те, що акт огляду на стан алкогольного сп`яніння та направлення на медичний огляд містять лише відмітки про відмову від проведення огляду, суддя зазначає, що фактичного огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння працівниками поліції або медичним працівником проведено не було.

Разом з тим, відсутність результату огляду сама по собі не означає відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки закон передбачає відповідальність також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду у встановленому порядку.

Отже, суддя не покладає в основу висновку про відсутність складу правопорушення сам факт непроведення огляду. Водночас для притягнення особи до відповідальності за відмову від проходження огляду необхідним є встановлення, зокрема, того, що на момент виникнення відповідної ситуації особа керувала транспортним засобом.

Як уже встановлено суддею, належних та достатніх доказів факту такого керування ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Суддя звертає увагу, що питання щодо того, чи погоджувався ОСОБА_1 на проходження огляду, чи відмовлявся від нього, за наявності відповідних суперечностей між відеозаписом та оформленими матеріалами, саме по собі не може компенсувати відсутність належних доказів факту керування транспортним засобом.

Навіть за умови встановлення факту відмови від проходження огляду для притягнення особи до адміністративної відповідальності за відповідною формою складу правопорушення необхідно встановити, що така відмова була висловлена особою, яка керувала транспортним засобом. Ця обставина у справі належними та достатніми доказами не підтверджена.

Так, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Водієві відповідно до п. 2.9 а ПДР забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За невиконання вимог пункту 2.9а ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

Відповідно до вказаної Інструкції огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС України.

Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

-запах алкоголю з порожнини рота;

-порушення координації рухів;

-порушення мови;

-виражене тремтіння пальців рук;

-різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

-поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Суддя доходить висновку, що матеріали справи не містять належних, достатніх та узгоджених між собою доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували, що саме ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом OPEL OMEGA до прибуття працівників поліції.

Єдиний зафіксований після прибуття працівників поліції короткочасний рух транспортного засобу відбувся після того, як працівник поліції ОСОБА_3 звернулася до невстановленої особи з пропозицією спонукати ОСОБА_1 привести автомобіль у рух. Безпосередньої фіксації того, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом та керував транспортним засобом до цього моменту, матеріали справи не містять.

Крім того, зазначений рух транспортного засобу відбувся вже після того, як працівник поліції ОСОБА_3 звернулася до невстановленої особи з пропозицією: «скажіть хай їде, хай їде, ще трошки хай проїде», після чого ця особа направилася до автомобіля. За таких обставин суддя позбавлена можливості зробити беззаперечний висновок про те, що зазначений рух був самостійним волевиявленням ОСОБА_1 щодо керування транспортним засобом, а не результатом дій та втручання інших осіб.

Саме по собі перебування ОСОБА_1 у транспортному засобі, його користування автомобілем, наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння та подальший рух автомобіля не є тотожними встановленню факту керування ним транспортним засобом.

Таким чином, у справі не встановлено обставини, яка є необхідною для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .

Абзацом 2 ст. 251 КУпАП визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, зміст викладених обставин адміністративного правопорушення у протоколі не узгоджується із сукупністю інших доказів по справі, які були предметом перевірки під час судового засідання.

Будь-які інші докази, які б об`єктивно підтверджували те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння суду не надані.

В силу дії принципу презумпції невинуватості, який має конституційне закріплення, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

При цьому суддя наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, відомості, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 686030 від 07.06.2026 містять розбіжності з обставинами, які встановлені суддею в процесі розгляду справи. Зокрема зазначені в протоколах про адміністративне правопорушення обставини не знайшли свого беззаперечного підтвердження, відтак обґрунтовані сумніви, що виникли у цій справі відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, тлумачаться на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 33, 130, 247, 256, 283, 284 КУпАП України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяОксана ВОЗНЮК