Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №357/10360/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 09 серпня 2026 р.

Справа: №357/10360/26

Суддя: Клепа Т. В.

Справа № 357/10360/26

3/357/3318/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.08.2026 м. Біла Церква

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківського району Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, у декретній відпустці, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 виданий 04.09.2018 органом 3220, раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 09.06.2026 близько 22:00 год по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 умисно дала ляпаса та штовхала свого чоловіка ОСОБА_2 , чим завдала шкоди його фізичному здоров`ю, чим вчинила домашнє насильство фізичного характеру. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

За вказаним фактом стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 135179 від 10.06.2026 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила наступне. 09.06.2026 до них приїхали племінники чоловіка, малі діти, які дуже активні, і щоб вони не порвали та не помалювали документи, які їй дав чоловік на зберігання, оскільки діючий військовослужбовець, серед них було його посвідчення УБД, вона занесли їх до куми. Ввечері ОСОБА_2 почав вимагати щоб вона йому дала посвідчення УБД. Вона пояснила, що на даний час куми немає дома, що скоро та приїде і вона піде забере документи і віддасть йому. Чоловік почав конфлікт, лаяти її і вдарив її по обличчю, завдав ляпаса, у відповідь вона йому також дала два ляпаси, далі він почав її зачіпати руками і вона його від себе відштовхувала. Далі вона вийшла із будинку і пішла по документи до куми, яка повернулася додому. Коли вона прийшла з документами, то дома були вже працівники поліції. Ніякого домашнього насильства до чоловіка не застосовувала, у них виникла сварка про документи.

Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, а саме: письмові пояснення ОСОБА_1 від 09.06.2026; письмові пояснення ОСОБА_2 від 09.06.2026; письмові пояснення ОСОБА_3 від 09.06.2026; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 від 09.06.2026, відповідно до якої рівень небезпеки кривдника низький; відеозапис з нагрудних камер поліцейських, на якому зафіксовано складання протоколу, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Частиною 1 ст. 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: відомості про особу, яка притягається до відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 254 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного характеру тягнуть за собою настання шкоди або можливість завдання шкоди фізичному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема фізичного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, які спрямовані на умисне завдання фізичного болю потерпілій особі та мають ознаки насильницького характеру, якими завдається шкода фізичному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Однак до матеріалів справи на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні нею фізичного насильства надано лише письмові пояснення ОСОБА_2 від 09.06.2026; письмові пояснення ОСОБА_3 від 09.06.2026, відповідно до яких між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стався сімейний конфлікт з приводу документів, під час якого вони обмінялися ляпасами і відштовхнули один одного.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 категорично заперечує факт вчинення стосовно чоловіка насильства, а лише вказує на те, що вона дала ляпаси чоловікові у відповідь на його ляпас.

З огляду на викладене, суд не вбачає в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які полягають наданні ляпаса і відштовхуванні від себе, ознак насильницького характеру, що завдало потерпілому фізичного болю.

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 фізичного насильства стосовно свого чоловіка ОСОБА_2 , пояснення свідків, відеозаписи самої події, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Звідси, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме його об`єктивна сторона.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно закрити за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. 221, п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284КУпАП та відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Тетяна КЛЕПА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua