Вирок від 09 серпня 2026 р. у справі №161/15778/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15778/26

Провадження № 1-кп/161/1381/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 10 серпня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026035580000295 від 19.05.2026 року, про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , із професійно-технічною освітою, вдівця, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючого, раніше судимого, зокрема:

24.02.2026 вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч.4 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання із іспитовим строком на 1 рік, -

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_5 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, 18 травня 2026 року приблизно о 12 годині, перебуваючи поблизу річки Стир, що знаходиться у селі Липляни, Луцького району, Волинської області, шляхом привласнення знайденого, незаконно придбав, для власного вживання без мети збуту, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, та почав незаконно зберігати при собі, до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції, а саме до 13 години 00 хвилин 18 травня 2026 року.

18 травня 2026 року у період часу з 13 години 00 хвилин до 13 години 06 хвилин в ході проведення огляду місця події за адресою: Волинська область, Луцький район, вулиця Санаторна поблизу будинку №21 у ОСОБА_5 , було виявлено та вилучено два полімерні zip-пакети із вмістом кристалічної речовини блакитного та світло-зеленого кольору, які згідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» №770 від 06 травня 2000 року (зі змінами та доповненнями) та Таблиці №2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться в незаконному обігу», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров?я України №188 від 01 серпня 2000 року є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено – PVP масою – 2,2029 г., що є великим розміром, яку ОСОБА_5 , в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» (зі змінами), незаконно придбав та зберігав без мети збуту.

Таким чином, ОСОБА_5 інкримінується незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, у великих розмірах, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.309 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно вчинив дане кримінальне правопорушення. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, у великих розмірах, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 309 КК України.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального проступку, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого суд відносить рецидив злочину.

Обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість, у вчиненому щиро розкаявся, має постійне місце реєстрації та проживання, на утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, є вдівцем, на обліку в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, однак вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку.

Судом встановлено, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.02.2026 року ОСОБА_5 засуджений за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання із випробуванням із іспитовим строком на 1 рік.

Таким чином, враховуючи наведене, а також те, що обвинувачений ОСОБА_5 , вчинив новий злочин під час іспитового строку, що свідчить про те, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства, а відтак суд призначає йому покарання у виді позбавлення волі із застосування положень ст.71КК України.

Суд призначає обвинуваченому покарання, в межах санкції частини статті, за якою він засуджується, у виді позбавлення волі ближче до мінімальної межі, оскільки враховує, що він повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, у вчиненні якого щиро розкаявся.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для застосування ст. 69, 75 КК України, з урахуванням того, що обвинувачений вчинив злочин під час іспитового строку, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку та небажання стати на шлях виправлення.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальний правопорушень.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Відповідно до ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.02.2026 року, і остаточно визначити до відбуття ОСОБА_5 - 5 (п`ять) років 1 (один) місяць позбавлення волі.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 залишити попередній у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Зарахувати ОСОБА_5 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 22.07.2026, тобто з моменту обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою по день набрання вироком законної сили, з розрахунку що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Речові докази:

- ДВД - Р диск - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- два зіп-пакети з вмістом кристалічної речовини синього кольору, що містить у своєму складі психотропну речовину – PVP масою 1,8743 г та 0,3286 г– знищити;

- мобільний телефон марки «Моторола» ІМЕІ: НОМЕР_1 ІМЕІ2: НОМЕР_2 із наявною у ньому сім – карткою НОМЕР_3 – повернути за належністю законному володільцю ОСОБА_5 .

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_5 в дохід держави судові витрати за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів (висновок експерта № СЕ-19/103-26/6636-НЗПРАП від 26.06.2026 року) в сумі 2406 (дві тисячі чотириста шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії вироку, через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1