Вирок від 10 серпня 2026 р. у справі №159/6949/25 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/6949/25

Провадження № 1-кп/159/225/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні криммінальні провадження, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025030550001040 від 20.08.2025, № 12025030560000209 від 14.05.2025 про обвинувачення,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Запоріжжя Запорізької області, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, місце проживання не зареєстроване у встановленому законом порядку, раніше неодноразово судимого:

- 23.07.2001 Ковельським міським судом Волинської області за ч.2 ст.140, ч.3 ст.140, ч.2 ст.141, ч.3 ст.81, ст.42 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 11.04.2006 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч.1 ст.309 КК України до 2 років обмеження волі;

- 08.05.2008 Перевальським районним судом Луганської області за ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;

- 17.07.2009 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України, частково приєднано покарання за вироком Перевальського районного суду Луганської області та остаточно призначено покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі;

- 27.04.2015 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч.2 ст.190 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 31.01.2018 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч.2 ст.185 КК України до 3 місяців арешту;

- 30.05.2018 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі. 21.10.2018 вироком Апеляційного суду Волинської області вирок змінено та призначено остаточне покарання у виді 2 років 5 днів позбавлення волі, звільнений від відбування покарання 21.03.2019 Маневицьким районним судом Волинської області за хворобою;

- 07.09.2020 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за частиною другою статті 185, статтею 75 Кримінального кодексу України (далі – КК України) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 18.05.2022 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі. 14.08.2024 ухвалою Маневицького районного суду Волинської області, на підставі ст. 81 КК України, умовно-достроково звільнений на 1 рік 5 місяців 8 днів,

у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч.1, 2 ст.307 Кримінального кодексу України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 повторно, 20 серпня 2025 року о 09 годині 48 хвилин, зайшовши та в подальшому перебуваючи у магазині «Єва» що знаходиться за адресою: м. Ковель, вул. Незалежності, 106, переслідуючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, протиправно, таємно, в умовах воєнного стану, що діє на підставі Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з корисливих мотивів, підійшов до прилавку з засобами особистої гігієни, де взяв до рук шампунь «Head & Shoulders» 330 мл. вартість якого 183,90 гривень та шампунь «Head & Shoulders» 625 мл. вартістю якого 355,27 гривень, які помістив до кишені своєї кофти, після чого, будучи викритим працівниками магазину, усвідомлюючи, що його протиправні дії помічені іншими особами, не розрахувавшись, вийшов з магазину та направився в невідомому напрямку, розпорядившись викраденим на власний розсуд. Внаслідок протиправних умисних дій ОСОБА_7 ТОВ «РУШ», завдано майнової шкоди на загальну суму 539,17 гривень.

Отже, ОСОБА_5 здійснив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, в умовах воєнного стану, що є кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 4 ст. 186 КК України.

Крім того, ОСОБА_8 , страждаючи на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, з невстановленого досудовим розслідуванням дати тa часу розпочав лікування у закладі охорони здоров`я в КНП «Ковельське МТМО Ковельської міської ради Волинської області», яке знаходиться за адресою: по вул. Олени Пчілки, 4 в м. Ковель, відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю, затвердженого наказом МОЗ України № 200 від 27 березня 2012 року, під час якого за призначенням лікаря-нарколога почав отримувати замісну підтримувальну терапію для перорального прийому (амбулаторно) наркотичний засіб, метадон, який згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів». «Список №1 наркотичні засоби, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ», є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, підписавши при цьому заяву про отримання наркотичних засобів і виконання призначень лікаря, відповідно до якої він повідомлений про кримінальну відповідальність згідно із статтями 305-320 Кримінального кодексу України, за порушення правил зберігання, використання наркотичних засобів.

Керуючись корисливим мотивом, з метою отримання незаконної наживи, перебуваючи на програмі замісної підтримувальної терапії в КНІП «Ковельське МТМО Ковельської міської ради Волинської області», яке знаходиться за адресою: по вул. Олени Пчілки, 4 в м. Ковель при невстановлених досудовим слідством обставинах, часі тa місці, в порушення п. 14 Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих опіоїдною залежністю, затвердженого наказом МОЗ України № 200 від 27 березня 2012 року отримав відповідно до замісної підтримувальної терапії чотири таблетки, що містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено — метадон (фенадон) масою 0,0577 грама.

Указаний препарат ОСОБА_9 не вжив, а почав зберігати з метого збуту, для чого переніс їх до тимчасового місця свого проживання в АДРЕСА_1 .

В подальшому 14 травня 2025 року о 12 години 12 хвилини, перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання в АДРЕСА_1 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом з метою збагачення, продав, чим незаконно збув, громадянину ОСОБА_10 (анкети дані якого змінено), наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) масою 0,0577 грама за грошову винагороду у загальній сумі 800 гривень.

Отже, ОСОБА_5 незаконно зберігав з метою збуту та збув наркотичний засіб, що є кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 307 КК України.

Крім того, ОСОБА_5 14 серпня 2025 року близько 12 години керуючись корисливим мотивом, з метою отримання незаконної наживи, перебуваючи на програмі замісної підтримувальної терапії в КНП «Ковельське МТМО Ковельської міської ради Волинської області», яке знаходиться за адресою: по вул. Олени Пчілки, 4 в м. Ковель, в порушення п. 14 Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю, затвердженого наказом МОЗ України № 200 від 27 березня 2012 року, отримав дві таблетки, що містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) масою 0,0178 грама, які не вжив, а незаконно зберігаючи при собі, переніс з метоо подальшого збуту на вул. Незалежності в м. Ковель Ковельського району Волинської області, де того ж дня о 12 години 12 хвилини, перебуваючи не тротуарі вул. Незалежності в м. Ковель Ковельського району Волинської області, діючи умисно, з корисливих мотивів і керуючись метою збагачення продав, чим незаконно збув, громадянину ОСОБА_10 (анкетні дані якого змінено), наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон (фенадон) масою 0,0178 грама за грошову винагороду у загальній сумі 300 гривень.

Отже, ОСОБА_5 повторно незаконно зберігав з метою збуту та збув наркотичний засіб, що є кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 307 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений пояснив, що 20 серпня 2025 року близько 09 год ранку відчував гостру потребу у вживанні наркотичних засобів. Через затримку в отриманні щоденної дози метадону за програмою замісної терапії, він вирішив вчинити крадіжку майна з метою його подальшого збуту та придбання наркотиків.

Реалізуючи свій намір, обвинувачений зайшов до приміщення магазину «Eva» (ТОВ «Руш»), розташованого за адресою: м. Ковель, вул. Незалежності, 106. Перебуваючи у торговельному залі, він викрав дві пляшки шампуню марки «Head & Shoulders» меншого та більшого об`єму. Не заперечував вартість шампунів встановлену висновком судово-товарознавчої експертизи (183,90 грн та 355,27 грн).

Під час виходу з магазину його дії помітила керуюча магазином, яка вибігла слідом за ним, зажадавши зупинитися та повернути товар. Обвинувачений усвідомив, що його дії викриті, однак проігнорував вимоги працівника магазину, розвернувся, сказав, що зараз повернеться, після чого пішов з місця події.

В подальшому обвинувачений продав викрадений шампунь. Витратити отримані гроші обвинувачений не встиг, оскільки приблизно через 30 хвилин після вчинення правопорушення був затриманий працівниками поліції. Повернути викрадене майно ТОВ «Руш» він не зміг, оскільки на момент затримання воно вже було реалізовано. Завдану шкоду потерпілому не відшкодовував через відсутність фінансової можливості.

Щодо обвинувачення у незаконному зберіганні та збуті наркотичних засобів (ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України) обвинувачений повідомив, що перебував на обліку в медичному закладі та проходив курс замісної метадонової терапії. Облік та призначення здійснювалися у місті Луцьку, а безпосередня видача препарату відбувалася в місті Ковелі. Препарати метадону видавалися йому раз на тиждень у розрахунку на щоденне вживання. Обвинувачений зазначив, що фактично не потребував щоденного вживання повної дози препарату. З метою приховування цього факту перед здачею аналізів він вжив лише одну таблетку метадону, щоб тест показав його наявність в організмі.

14 травня 2025 року його знайомий заздалегідь звернувся до обвинуваченого по телефону з проханням продати метадон. Зустріч відбулася в місті Ковелі, на бульварі Лесі Українки, у квартирі, де проживав знайомий обвинуваченого. Обвинувачений збув покупцеві блістер із 4 таблетками метадону загальною масою 0,0577 г. За вказані таблетки обвинувачений отримав грошову винагороду в розмірі 800 грн (з розрахунку 200 грн за одну таблетку).

14 серпня 2025 року цей же знайомий знову зателефонував обвинуваченому після повернення останнього з м. Полтава та попросив продати йому хоча б одну таблетку метадону. На той час добове дозування обвинуваченого за програмою було зменшено лікарем через порушення правил програми. Зустріч відбулася у першій половині дня поблизу Центральної районної лікарні в місті Ковелі. Обвинувачений збув покупцеві 2 таблетки метадону у розпечатаному вигляді загальною масою 0,0178 г. За збут вказаних таблеток обвинувачений отримав грошові кошти у розмірі 300 грн (по 150 грн за одну таблетку).

Обвинувачений повністю визнав свою вину у грабежі та незаконному зберіганні та збуті наркотичних засобів за обома епізодами, щиро розкаявся у вчиненому просив суворо не карати.

Потерпіли у судове засідання не прибув, представник потерпілого 12.12.2025 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, покарання просив призначити на розсуд суду.

Зважаючи на те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і суд встановив, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які просили розглядати кримінальне провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

З урахуванням наведеного, вивчивши обвинувальний акт, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, та стосуються речових доказів і процесуальних витрат, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 1, 2 ст. 307 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану; незаконному зберіганні з метою збуту та збуті наркотичного засобу; незаконному зберіганні з метою збуту та збуті наркотичного засобу, вчинених повторно.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд, відповідно до вимог статей 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Діяння, які вчинив обвинувачений, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжкими злочинами.

Обставин, які пом`якшують покарання суд не встановив.

Обставиною яка обтяжує покарання та яка зазначена в обвинувальному акті, суд визнає рецидив кримінальних правопорушень по відношенню до ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України.

Також, обираючи обвинуваченому ОСОБА_5 вид та міру покарання, суд виходить із характеру діянь, обстановки, способу, місця і часу вчинення кримінального правопорушення; враховує форму та ступінь його вини яка полягає в прямому умислі; мету і корисливі мотиви вчиненого; обставини, які характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення, який раніше вчиняв кримінальні правопорушення проти власності, та злочини у сфері обігу наркотичних засобів, судимість за які не знята і не погашена, а також, які безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення, а також обставини, які характеризують поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення. Суд враховує відсутність доказів відшкодування обвинуваченим завданої потерпілим шкоди, про те що обвинувачений примирився з потерпілим докази у матеріалах справи також відсутні.

Також суд враховує, що обвинувачений не працевлаштований, як повідомляв обвинувачений у судових засіданнях, проживав за рахунок дрібних крадіжок, не має утриманців, немає сім`ї та друзів, які могли б йому надати допомогу з житлом та прожиттям, на обліку в лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку в наркологічному кабінеті з 2018 року з діагнозом «поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності», за попереднім місцем ув`язнення характеризується позитивно як такий, що не допускав порушення вимог режиму тримання, крім того, враховується його молодий вік.

Обставин, які б унеможливлювали понесення обвинуваченим покарання, суд не встановив.

Підстав для застосування положень статей 69, 75 КК України, суд не встановив.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання за тяжкі злочини, передбачені ч. 4 ст. 186, ч. 1, 2 ст. 307 КК України, у виді позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону з конфіскацією майна.

На переконання суду таке покарання відповідатиме принципам законності, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде справедливим і співмірним вчиненому, достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не є надто суворим чи м`яким.

Також суд враховує, що обвинувачений притягувався до кримінальної відповідальності 18.05.2022 вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, однак ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 14.08.2024 звільнений умовно-достроково на підставі ст. 81 КК України (невідбутий термін покарання 1 рік 5 місяців 8 днів).

Відповідно до ч. 4 ст. 84 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

З огляду на це, на підставі статей 71, 72 КК України, за сукупністю вироків, ОСОБА_5 до покарання призначеного за цим вироком, слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18.05.2022.

У строк покарання у виді позбавлення волі необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення з дня затримання обвинуваченого в порядку ст. 208 КПК України, тобто з 20.08.2025.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку встановленому ч. 9 ст. 100 КПК України.

Так, пляшку з шампунем "Хеден Шолдерс" (625 мл.), яку було вилучено в ході добровільної видачі ОСОБА_11 від 20.08.2025 року, яка зберігається у кімнаті зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУПН у Волинській області — повернути власнику ТОВ «РУШ» (м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 6);

Мобільний телефон синього кольору марки «Huawei» (IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 ) з сім-карткою НОМЕР_4 ; мобільний телефон «Nokia» чорного кольору; футляр з двома безпровідними навушниками білого кольору; зарядний пристрій (блок та шнур); кофту чорного кольору та штани чорного кольору, які були вилучені в ході обшуку від 20.08.2025 у ОСОБА_5 , та зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Ковельського РУП — повернути власнику ОСОБА_5 .

Речовину, яка у своєму складі містить наркотичний засіб — метадон (фенадон), масою 0,0577г, що упакована до спеціального пакету №3684064 , та масою 0,0178 г, що упакована до спеціального пакета №3669701, та зберігається в камері зберігання речових доказів відділення поліції №1 (м. Любомль) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області - знищити.

Грошові кошти, а саме 100 грн однією купюрою (серії ЗА №0822683), що були поміщені до спецпакету № PSP 1189870, та передані на зберігання до відділення АТ КБ «ПриватБанк» (м. Луцьк, вул. Градний Узвіз, 4) – повернути законному володільцю.

Арешт речових доказів, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.08.2026 необхідно скасувати.

На підставі ст.ст. 118, 122, 124 КПК України з обвинуваченого необхідно стягнути процесуальні витрати в розмірі 4902,70 грн:

- 1337,10 грн на проведення судової товарознавчої експертизи (висновок № СЕ-19/103-25/11239-ТВ від 11.07.2025);

- 1782,80 грн на проведення судової експертизи (висновок № СЕ-19/103-25/6441-НЗПРАП від 03.06.2025);

- 1782,80 грн на проведення судової експертизи (висновок № СЕ-19/103-25/10977-НЗПРАП від 04.09.2025);

У зв`язку із визнанням обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень та призначення йому покарання у виді позбавлення волі, запобіжний захід продовжений ухвалою Ковельського міськрайонного суду від 16.06.2025 у виді тримання під вартою, ОСОБА_5 необхідно залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 334, 368, 370, 374, 376, 532 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років;

- за ч. 1 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців;

- за ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 до відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18.05.2022 та остаточно призначити ОСОБА_5 до відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 1 (один) місяць з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання зарахувати ОСОБА_5 строк попереднього ув`язнення з 20.08.2025 по день набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_5 – залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Скасувати арешт речових доказів накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.08.2026.

Речові докази у справі:

- пляшку з шампунем "Хеден Шолдерс" (625 мл.), яку було вилучено в ході добровільної видачі ОСОБА_11 від 20.08.2025 року, яка зберігається у кімнаті зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУПН у Волинській області — повернути власнику ТОВ «РУШ» (м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 6);

- мобільний телефон синього кольору марки «Huawei» (IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 ) з сім-карткою НОМЕР_4 ; мобільний телефон «Nokia» чорного кольору; футляр з двома безпровідними навушниками білого кольору; зарядний пристрій (блок та шнур); кофту чорного кольору та штани чорного кольору, які були вилучені в ході обшуку від 20.08.2025 у ОСОБА_5 , та зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Ковельського РУП — повернути власнику ОСОБА_5 .

- речовину, яка у своєму складі містить наркотичний засіб — метадон (фенадон), масою 0,0577г, що упакована до спеціального пакету №3684064 , та масою 0,0178 г, що упакована до спеціального пакета №3669701, та зберігається в камері зберігання речових доказів відділення поліції №1 (м. Любомль) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області - знищити.

- грошові кошти, а саме 100 грн однією купюрою (серії ЗА №0822683), що були поміщені до спецпакету № PSP 1189870, та передані на зберігання до відділення АТ КБ «ПриватБанк» (м. Луцьк, вул. Градний Узвіз, 4) – повернути законному володільцю.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 4902,70 грн на проведення судових експертиз.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1