Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №157/1326/26 — Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1326/26

Провадження № 3/157/516/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Ходачинський Р.О., за участю секретаря судового засідання Зеленка В.С., захисника Федчика С.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 08 липня 2026 року о 06 год 21 хв на вул. Ковельська в м. Камені-Каширському Волинської області, керував власним автомобілем марки «AUDI A6», номерний знак НОМЕР_1 , маючи ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, на законну вимогу поліцейського відмовився пройти відповідно до встановленого порядку огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, своєчасно повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Згідно з нормами ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адмінвідповідальності за ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою, тому суддя вважає можливим розглянути справу за його відсутності на підставі наявних матеріалів та за участю його захисника Федчика С.В.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Федчик С.В. у судовому засіданні відмітив порушення, що допустили поліцейські при складенні протоколу про адміністративне правопорушення. Представник зауважує на неправильну кваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Оскільки на відеозаписі чітко видно, що ОСОБА_2 вживав алкоголь уже після зупинки автомобіля поліцейського та до проведення ним огляду на стан алкогольного сп`яніння, за що передбачене відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП, то адвокат вважає, що порушено право особи на захист. Неправильна кваліфікація дій унеможливлює однозначне тлумачення обставин правопорушення, тому така помилка правоохоронного органу є підставою для закриття провадження. Також поліцейськими порушено процедуру притягнення, зокрема на відеозаписі відсутня фіксація складення долучених до матеріалів справи акта огляду на стан сп`яніння та направлення на огляд водія у закладі охорони здоров`я. Всупереч вимозі про безперервність відеозйомки, відеозапис проводився не щодо всієї процедури огляду та документування. У прохальній частині клопотання адвокат просить закрити провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Захисник також долучив до матеріалів довідку про обставини травмування та посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_1 для дослідження характеризуючи обставин.

Ознайомившись із позицією сторони захисту, проаналізувавши долучені до протоколу матеріали, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 встановлена та підтверджена належними та допустимими доказами, тому клопотання адвоката задоволенню не підлягає.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 713591 від 08.07.2026 в якому зазначений склад правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.07.2026; відеозаписом з реєстратора поліцейського.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 266 КУпАП встановлено порядок відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння встановлений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція). Зокрема пунктами 2 та 3 Розділу І. Загальні положення Інструкції передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 7 Розділу І Інструкції - у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На відеозаписі з бодікамери поліцейського зафіксовано зупинку 08.07.2026 працівниками поліції транспортного засобу Audi A6 у зв`язку з очевидними ознаками про технічну несправність (пошкоджений задній бампер). Автомобілем керував ОСОБА_1 , у якого поліцейським виявлено ознаку алкогольного сп`яніння – різкий запах алкоголю з порожнини рота, тому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння (часова позначка 06:32:21). Водій ОСОБА_1 при спілкуванні виявляє бажання пройти огляд на стан сп`яніння у лікувальному закладі, при цьому, підійшовши до власного автомобіля, бере пляшку горілки «Гетьман» з прозорою рідиною та здійснює ковток (часова позначка 06:36:50). У подальшому спілкуванні ОСОБА_1 на пропозиції пройти огляд на місці зупинки (із демонстрацією драгера) відмовляється від проходження. На неодноразові пропозиції пройти огляд у медичному закладі вербально погоджується, але фактично ухиляється поїхати з поліцейськими, а згодом відмовляється пройти огляд і в лікувальному закладі (часова позначка 06:42:42). Після цього поліцейські складають адміністративні матеріали за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Щодо позиції сторони захисту про кваліфікацію дій ОСОБА_1 суддя зауважує, що адміністративне стягнення за ч. 4 ст. 130 КУпАП передбачене за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після ДТП за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Попри наявність у діях водія ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, суддя погоджується з кваліфікацією його дій за частиною першою, що здійснена поліцейським ОСОБА_3 . Оскільки відповідальність за частиною четвертою передбачена за вживання алкоголю після зупинки та до проходження огляду, а водій ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп`яніння, то відсутня об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП. Крім того, поліцейський під час з`ясування обставин правопорушення виявив ознаку алкогольного сп`яніння, а не встановив факт перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, тому неможливо стверджувати, що на відеозаписі ОСОБА_1 вживає саме алкогольний напій. Та обставина, що особа визнає вживання алкоголю на відеозаписі, ще не доводить цього факту, оскільки це не підтверджено іншими доказами, зокрема результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння. Тому поліцейський правильно кваліфікував дії особи саме за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, про що одразу повідомив особу.

Суддя вважає, що сумніви захисника у правильності кваліфікації дій особи, не створили невизначеності при підготовці позиції захисту, оскільки поліцейський на місці, а також у протоколі чітко зазначає, що ОСОБА_1 притягається до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП саме за відмову від проходження огляду. Разом із тим, суддя погоджується з позицією захисника, що при фіксації адмінправопорушення наявні недоліки при складенні адміністративних матеріалів, зокрема відсутня фіксація оформлення та оголошення акту огляду на стан сп`яніння та направлення до медичного закладу.

Верховний Суд у своїй практиці при розгляді справ, пов`язаних з рішеннями та діями посадових осіб, неодноразово виснував, що не кожен дефект акта робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність (Постанова від 18.01.2023 у справі № 826/10888/18)

У судовому засіданні не встановлено жодних фундаментальних порушень при складенні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , які вплинули на об`єктивність з`ясування поліцейським обставин правопорушення. Відсутність на відеозаписі моменту складення процесуальних документів на вплинула на правильність з`ясування поліцейським обставин, кваліфікації його дій та складення протоколу про адміністративне правопорушення. Тому суддя визнає долучені до протоколу матеріали належними та допустимими доказами вини особи.

Згідно з пункту 1.10. ПДР водій – це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Довідкою Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області № 94578/2026 від 18.07.2026 підтверджується відсутність посвідчення водія у ОСОБА_1 .

Разом із тим, згідно з визначенням у пункті V статті 1 Віденської конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, що ратифікована Україною 25.04.1974, зі змінами від 28.09.2004, термін «водій» означає будь-яку особу, яка керує транспортним засобом, автомобілем і т.п. (зокрема велосипедом)…».

Стаття 54 ЗУ «Про дорожній рух» передбачає, що якщо міжнародною угодою України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у законодавстві України про дорожній рух, то застосовуються правила міжнародної угоди.

Отже, оскільки керування автомобілем AUDI A6 передбачає наявність в особи посвідчення водія категорії В, то суд вважає ОСОБА_1 водієм у розумінні санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому до нього необхідно застосувати додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 23 КУпАП Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обґрунтовуючи можливість та доцільність застосування додаткового стягнення суддя також бере до уваги висновки Верховного Суду, зроблені у Постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20:

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Підхід щодо неможливості призначення додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Проаналізувавши норми законодавства та обґрунтування, що застосовує у своїй практиці Верховний Суд, суддя дійшов висновку про необхідність застосування додаткового стягнення у цій справі.

Долучені захисником докази про обставини поранення під час безпосередньої участі в бойових діях не пом`якшують відповідальність особи, оскільки не виправдовують протиправні дії особи. Враховуючи зухвалий характер вчиненого адмінправопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих обставин, суддя вважає доцільним накласти на ОСОБА_1 безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до норм ст. 40-1 КУпАП з порушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанову надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови з ОСОБА_1 стягнути подвійний розмір штрафу 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Камінь-Каширського районного суду Волинської області.

Повний текст постанови складений 10.08.2026.

СуддяРоман ХОДАЧИНСЬКИЙ