Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №363/5568/25 — Київський апеляційний суд

справа № 363/5568/25

головуючий у суді І інстанції Шубочкіна Т.В.

провадження № 33/824/1692/2026

головуючий суддя Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 серпня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Мостової Г.І., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вишгородського районного суду Київської області від 22 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в :

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 22 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави, судовий збір у розмірі 605 грн 60 копійок. (а.с. 37).

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 16 лютого 2026 року подав до Вишгородського районного суду Київської області апеляційну скаргу.

16 лютого 2026 року ОСОБА_1 також засобами поштового зв`язку направив до Вишгородського районного суду Київської області аналогічну апеляційну скаргу.

За таких обставин,апеляційні скарги вважаються апеляційним судом однією апеляційною скаргою та підлягають одночасному розгляду.

В апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови.

Клопотання мотивоване тим, що оскаржувану постанову ухвалено 22 січня 2026 року, розгляд справи відбувся за відсутності апелянта та його захисника, що позбавило можливості ознайомитись з повним текстом рішення у день його проголошення. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень постанова надіслана до реєстру 23 січня 2026 року, зареєстрована 24 січня 2026 року, забезпечено надання загального доступу 26 січня 2026 року.

ОСОБА_1 в клопотанні про поновлення вказує, що саме 26 січня 2026 року є ймовірною датою, яка могла свідчити про ознайомлення апелянта з постановою.

Відповідно до частини 2 статті 194 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З матеріалів справи вбачається. що по справі судом першої інстанції призначались судові засідання 30 вересня 2025 року (справа знята з розгляду у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному), 28 жовтня 2025 року, 08 грудня 2026 року, 22 січня 2026 року, у жодне з яких ОСОБА_1 або його захисник Васильчук І.М., Родіна О.В. не з`явились.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 повідомлявся судом першої інстанції належним чином, про місце і час судового розгляду даної справи, що підтверджується довідками про доставку SMS-повідомлення за номером телефону, вказаним в протоколі про адміністративні правопорушення (а.с. 11, 17, 28, 35).

Крім того, суд першої інстанції повідомляв про місце і час судового розгляду даної справи захисника ОСОБА_1 - адвоката Родіну О.В., що також підтверджується довідками про доставку SMS-повідомлення (а.с. 29, 36).

В матеріалах справи містять численні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Родіни О.В. про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю захисника в іншому судовому процесі (а.с. 18-25, 30-32).

Крім того, у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 вказує, що після отримання доступу до повного тексту рішення стороні захисту необхідно було ознайомитись з мотивувальною частиною постанови, проаналізувати матеріали справи, дослідити відеозапис, долучений до матеріалів справи, сформувати правову позицію та підготувати обґрунтовану апеляційну скаргу.

Разом з тим, захисник апелянта у період після 26 січня 2026 року був залучений до участі у раніше призначених судових засіданнях в інших провадженнях, що вплинуло на строки підготовки апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на вказану постанову суду від 22 січня 2026 року подана ОСОБА_1 16 лютого 2026 року, тобто з пропуском десятиденного строку на її оскарження.

Діючий КУпАП не містить вимог до змісту апеляційної скарги, крім подання її в десятиденний строк з моменту проголошення постанови суду.

Крім цього, апеляційний суд звертає увагу на те, що інформація щодо результатів судового розгляду є загальнодоступною та кожен може ознайомитися з нею на сайті судової влади, а зі змістом ухваленого судового рішення - на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Крім того, ОСОБА_1 , посилаючись на дату забезпечення надання загального доступу оскаржуваної постанови в Єдиному державному реєстрі судових рішень, 26 січня 2026 року ознайомившись текстом постанови зволікав із зверненням з апеляційною скаргою.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України», якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Разом з тим, обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду не з дня винесення постанови, результат та мотиви якої було відомо з моменту проголошення, а з дня отримання копії постанови, не може вважатись поважним.

Апеляційна скарга не містить жодних доказів на підтвердження існування обставин, які були чи об`єктивно є непереборними, і які не залежали від волевиявлення ОСОБА_1 , чи які перешкоджали або створювали труднощі, або унеможливлювали своєчасно подати апеляційну скаргу чи будь-яким способом заявити про свою незгоду з винесеним судом рішенням, або вчинити будь-які інші дії, які можна було б розцінювати як спробу для оскарження постанови суду першої інстанції, суду не надано.

Будь-яких обставин, які б позбавили апелянта можливості подати апеляційну скаргу в десятиденний строк з дня прийняття постанови, апелянтом не наведено.

В зв`язку з цим, підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 22 січня 2026 року відсутні, а тому, відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

На підставі наведеного та керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вишгородського районного суду Київської областівід 22 січня 2026 року - відмовити.

Апеляційну скаргу повернути ОСОБА_1 .

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Г.І. Мостова