Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №759/2766/26 — Київський апеляційний суд

справа № 759/2766/26

головуючий у суді І інстанції Васильєва К.О.

провадження № 33/824/3509/2026

головуючий суддя Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 серпня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Мостової Г.І., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 06 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в :

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 06 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору(а.с. 26-27).

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, 01 червня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду (а.с. 34-41).

Листом секретаря судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Мосьондза І.А. апеляційну скаргу направлено до суду першої інстанції, для виконання вимог статті 294 КУпАП.

25 червня 2026 року матеріали справи про адміністративне правопорушення надійшли до Київського апеляційного суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд справи, про існування оскаржуваної постанови стало відомо 21 травня 2026 року із застосунку «ДІЯ».

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, апеляційний суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 посилається на те, що про оскаржувану постанову йому стало відомо 21 травня 2026 року з застосунку «ДІЯ», коли прийшло повідомлення про набрання постановою Святошинського районного суду міста Києва від 06 квітня 2026 року законної сили та передання на виконання.

Святошинським районним судом міста Києва судові засідання у справі призначались на 25 лютого 2026 року, 16 березня 2026 року, 06 квітня 2026 року.

У матеріалах справи міститься докази повідомлення судом першої інстанції ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду справи засобами поштового зв`язку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 належним чином повідомлявся судом першої інстанції про місце і час судового розгляду цієї справи, що підтверджується довідками про доставку SMS-повідомлення (а.с. 11, 17, 23).

Також в матеріалах справи міститься клопотання ОСОБА_1 від 16 березня 2026 року, подане безпосередньо до Святошинського районного суду міста Києва, про відкладення розгляду справи, призначеного на 16 березня 2026 року, оскільки ОСОБА_1 перебуває на лікарняному.

До клопотання долучено медичний висновок про тимчасову непрацездатність від 16 березня 2026 року, у якому зазначений період непрацездатності з 16 березня 2026 року по 20 березня 2026 року (а.с. 20-21). Отже, на станом на день ухвалення Святошинським районним судом міста Києва постанови від 06 квітня 2026 року період непрацездатності ОСОБА_1 закінчився.

Право ОСОБА_1 на надання професійної правої допомоги у цій справі забезпечувалося захисником - адвокатом Близнюком В.В.

З матеріалів справи вбачається, що захисник ОСОБА_1 - адвокат Близнюк В.В. належним чином повідомлявся судом першої інстанції про місце і час судового розгляду цієї справи, що підтверджується довідками про доставку SMS-повідомлення (а.с. 19, 25).

В матеріалах справи також містяться клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Близнюка В.В. від 23 лютого 2026 року про ознайомлення з матеріалами справи та про відкладення судового розгляду, призначеного на 25 лютого 2026 року, подане безпосередньо до Святошинського районного суду міста Києва (а.с. 12-15).

В жодне із призначених судом першої інстанції судове засідання у справі ОСОБА_1 та/або його захисник - адвокат Близнюк В.В., - не з`явились.

ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції вказує, що під час винесення оскаржуваної постанови він не був присутнім у судовому засіданні 06 квітня 2026 року, оскільки з 04 квітня 2026 року перебував на лікарняному. Зазначає, що про вказані обставини повідомив Святошинський районний суд міста Києва, шляхом надсилання клопотання про перенесення розгляду справи, яке було проігноровано судом першої інстанції.

Разом з тим, доказів на підтвердження вказаних доводів, ОСОБА_1 не надано, а в матеріалах справи клопотання, направлене у суд першої інстанції, про перенесення розгляду справи, призначене на 06 квітня 2026 року, - відсутнє.

Підсумовуючи, апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Близнюк В.В. були належним чином повідомлені судом першої інстанції про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , дату, час та місце судового розгляду, у судові засідання - не з`явились.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилається на те, що на його адресу від Святошинського районного суду міста Києва не надходило судове рішення.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься супровідний лист від 10 квітня 2026 року про направлення постанови Святошинського районного суду міста Києва від 06 квітня 2026 року на поштову адресу ОСОБА_1 (а.с. 28).

ОСОБА_1 кореспонденцію суду першої інстанції не отримав, на адресу суду повернувся конверт з відміткою про невручення особі поштового відправлення № R067151957711 (а.с. 32).

Апеляційний суд звертає увагу на те, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно.

У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено пунктами 118, 123 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою.

З огляду на це, неотримання судової кореспонденції ОСОБА_1 , повідомленого належним чином судом першої інстанції про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього, дату, час та місце судового розгляду, не є поважної причиною для обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду не з дня винесення постанови, а з дня отримання копії постанови захисником.

Крім цього, апеляційний суд звертає увагу на те, що інформація щодо результатів судового розгляду є загальнодоступною та кожен може ознайомитися з нею на сайті судової влади, а зі змістом ухваленого судового рішення - на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень текст оскаржуваної постанови від 06 квітня 2026 року надіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 10 квітня 2026 року, зареєстровано 11 квітня 2026 року, забезпечено надання загального доступу 13 квітня 2026 року.

Апеляційна скарга на вказану постанову суду від 06 квітня 2026 року подана ОСОБА_1 01 червня 2026 року, тобто з пропуском десятиденного строку на її оскарження.

Діючий КУпАП не містить вимог до змісту апеляційної скарги, крім подання її в десятиденний строк з моменту проголошення постанови суду.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України», якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Разом з тим, обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду не з дня винесення постанови, а з дня отримання копії постанови захисником не може вважатись поважним.

Апеляційна скарга не містить жодних доказів на підтвердження існування обставин, які були чи об`єктивно є непереборними, і які не залежали від волевиявлення ОСОБА_1 , чи які перешкоджали або створювали труднощі, або унеможливлювали своєчасно подати апеляційну скаргу чи будь-яким способом заявити про свою незгоду з винесеним судом рішенням, або вчинити будь-які інші дії, які можна було б розцінювати як спробу для оскарження постанови суду першої інстанції, суду не надано.

Будь-яких обставин, які б позбавили апелянта можливості подати апеляційну скаргу в десятиденний строк з дня прийняття постанови, апелянтом не наведено.

У зв`язку з цим, обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду отриманням її копії 21 травня 2026 року, - не є поважним.

Враховуючи наведене, підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 06 квітня 2026 року відсутні, а тому, відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

На підставі наведеного та керуючись статтею 294 КУпАП, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 06 квітня 2026 року - відмовити.

Апеляційну скаргу повернути ОСОБА_1 .

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Г.І. Мостова