Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №761/40579/25 — Київський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

11 серпня 2026 року місто Київ

Справа № 761/40579/25

Апеляційне провадження № 3-зв/824/32/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяви адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 ,про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_5 від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 , на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 05 грудня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 05 грудня 2025 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

Не погодившись з прийнятою постановою, ОСОБА_4 через свого захисника адвоката ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 09 березня 2026 року для розгляду справи визначено головуючого суддю ОСОБА_5 .

27 липня 2026 року адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 , через систему «Електронний суд» подав заяву про відвід судді ОСОБА_5 , у якій вказує, що одним з ключових доводів апеляційної скарги є позбавлення ОСОБА_4 можливості особистої участі та реалізації права на захист, у зв`язку з чим сторона захисту послідовно подавала клопотання про відкладення кожного призначеного судового засідання, а згодом - про зупинення провадження. Такі дії зумовлені тим, що ОСОБА_4 , як підполковник ЗСУ, виконує завдання військового управління у складі пунктів управління Генерального штабу ЗС України, відтак її неявка жодним чином не залежить від її волі чи волі захисника. Разом з тим постановою від 15 липня 2026 року у задоволенні такого клопотання було відмовлено.

Вважає, що наполягання на розгляді справи за відсутності ОСОБА_4 ігнорує фундаментальну обставину - те, що військовослужбовець не має права самостійно залишити військову частину або місце служби.

Вказує, що у справі № 361/4081/25, де головуючим був суддя ОСОБА_6 , постановою від 5 червня 2026 року провадження щодо мобілізованого військовослужбовця було зупинено. Вважає, що такі різні дії у тому самому апеляційному суді у тотожних справах викликають обґрунтований сумнів у рівному та безсторонньому ставленні суду.

Вважає, що вищезазначені обставини можуть бути сприйняті стороннім спостерігачем як прояв неповаги до статусу військовослужбовця та підривають довіру, яку суд повинен викликати.

Зазначає, що захист свідомо відмежовує цю заяву від простої незгоди з ухваленим процесуальним рішенням, оскільки підставою для відводу є об`єктивна ситуація нерівного ставлення та системного знецінення участі військовослужбовця у процесі.

27 липня 2026 року адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 , через електронну пошту подав заяву про відвід судді ОСОБА_5 . Оскільки дана заява є аналогічна за змістом з вищевикладеною заявою, поданою через систему «Електронний суд», їх слід розглядати разом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 27 липня 2026 року для розгляду заяви про відвід визначено головуючого суддю ОСОБА_1 .

Оскільки приписами КУпАП не передбачено права учасників провадження заявляти відвід судді, який розглядає справу, відповідно, й порядку розгляду таких заяв, суд керується приписами КПК України як найбільш наближеним за правовим регулюванням законом.

За приписами ч. 3 ст. 81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

Розгляд заяви про відвід судді ОСОБА_5 призначений в судове засідання на 11 серпня 2026 року о 16:40.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_7 підтримав заявлений відвід з підстав. Викладених в заяві. Суддя, якому заявлений відвід, не з`явилася, будучи належним чином повідомленими про місце і час розгляду заяви про відвід судді.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши адвоката ОСОБА_7 , дослідивши заяву та інші матеріали, додані до заяви про відвід, суд дійшов висновку про залишення заяви без задоволення з огляду на таке.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Як зазначив Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у певній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі «Hauschildt проти Данії» від 24 травня 1989 року).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можуть ставити під сумнів безсторонність суддів. Вирішальним є те, чи можуть бути побоювання заявника щодо відсутності безсторонності у суддів об`єктивно виправданими.

За приписами ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно зі ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у виняткових випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об`єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обгрунтованими.

При цьому не можуть бути підставами для відводу судді заяви, які не підтверджені належними й допустимими доказами.

Тобто, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути обґрунтованими та доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів та доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо відвід не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

При цьому суд наголошує на тому, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необгрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

З заяви про відвід також вбачається, що сумніви у неупередженості та безсторонності судді, заявник пов`язує, з вирішенням суддею клопотань про відкладення розгляду справи та зупинення провадження у справі. З огляду на відмову в задоволенні заявленого захисником клопотання, останній, посилаючись на судове рішення іншого судді та вважаючи рішення судді у даній справі не правильним, вказує, що зазначене дає йому підстави сумніватись в безсторонності та неупередженості суду.

Разом із тим, наведені адвокатом ОСОБА_3 обставини не свідчать про упередженість головуючого судді ОСОБА_5 чи порушення нею принципу безсторонності.

В даному випадку, незгода учасника справи з процесуальними рішеннями суду не можуть бути підставами для відводу, оскільки, у відповідності до вимог ст. 278, 279 КУпАП, право вирішення клопотань у справі належить виключно органу, що розглядає справу, в даному випадку суду апеляційної інстанції.

З огляду на зазначені вимоги закону, суд апеляційної інстанції вправі вирішувати заявлені захисником клопотання з урахуванням фактичних обставин справи та приймати рішення, які вважає правильними, в тому числі і ті, з якими не погоджується особа, яка заявила клопотання.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Відтак задоволення клопотання про зупинення провадження іншим суддею у іншій справі не може слугувати підставою для сумніву у неупередженості судді ОСОБА_5 під час перегляду цієї справи, оскільки такі клопотання вирішуються з урахуванням конкретних обставин у кожній окремій справі, обґрунтування чого викладено у постанові від 15 липня 2026 року.

Посилання зави, що відмова у такому клопотанні породжує сумніви у наявності поваги у судді ОСОБА_5 до військовослужбовців не є підставою для відводу, оскільки мають характер особистих міркувань, оціночних суджень та припущень та не підтверджені доказами, які б об`єктивно свідчили про упередженість судді або наявність обставин, що викликають обґрунтовані сумніви у її неупередженості.

Таким чином, зі змісту заяви адвокат ОСОБА_3 про відвід вбачається, що її обґрунтування зводиться до незгоди із процесуальним рішенням судді та безпідставних припущень щодо упередженості, однак не містить належних даних, які б свідчили про наявність правових підстав для відводу судді.

Обставини, які б виключали участь судді ОСОБА_5 у розгляді даної справи, в ході розгляду заяви про відвід не встановлені, відтак заява про відвід задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 75, 81 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Заяву адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1