Постанова від 02 листопада 2025 р. у справі №760/10354/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження 33/824/472/2025 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

ЄУН: 760/10354/24 Суддя у І інстанції: Мозолевська О.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 листопада 2025 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.

за участю:

інспектора УПП Штогріна Д.О.

учасника ДТП ОСОБА_1

захисника Гелхвіідзе Д.Р.

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника Гелхвіїдзе Джондо Романовича на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 26 вересня 2024 року, якою

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою суду ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що 21 квітня 2024 року о 19.21 год. інспектором патрульної поліції в м.Києві зупинений ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки «Mazda» моделі «3» державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим відповідно до постанови КМ України від 17 грудня 2008 року №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», а також наказом МВС та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року під №1413/27858, водію запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, від якого останній відмовився.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник Гелхвіідзе Д.Р. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та постановити нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилаючись на положення ст. 245, 251, 266, 280 КУпАП, Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України від 9 листопада 2015 № 1452/735, апелянт вважає, що постанова підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, захисник вважає, що постанова суду в частині встановлення обставин, які підтверджують наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_2 , він категорично не погоджується, оскільки судове рішення в цій частині не відповідає вимогам закону, а тому є незаконним, постановленим без з`ясування всіх фактичних обставин справи.

Захисник зазначає, що 21 квітня 2024 року о 19.16 год. екіпаж «Рубік-905» отримав виклик «ДТП без травмованих» за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, перехрестя з вул. Олекси Тихого. Прибувши на місце виклику, було виявлено авто з явними механічними пошкодженнями «Шкода Фабія» державний номерний знак НОМЕР_2 та «Мазда 3» державний номерний знак НОМЕР_1 . Від оформлення ДТП водії відмовились. Під час спілкування з одним із водіїв, а саме ОСОБА_2 , поліцейський запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, на що він погодився, проведений огляд показав негативний результат - 0,00 %. Далі ОСОБА_2 було запропоновано пройти медичний огляд у лікаря, на що останній погодився. Проте, будучи у лікаря-нарколога, ОСОБА_2 від проходження огляду відмовився, за що на нього склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Тому, як вважає захисник, зважаючи, що працівники поліції приїхали на місце ДТП та не було зафіксовано факту керування транспортним засобом ОСОБА_3 та порушення ним Правил дорожнього руху, тому і твердження суду, викладені в оскаржуваній постанові, про те, що інспектором поліції було зупинено ОСОБА_2 , не відповідає фактичним обставинам справи.

На думку апелянта, за таких обставин, висновок суду про наявність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованим.

Крім того, захисник звертає увагу на те, що у порушення вимог Інструкції долучені до матеріалів справи відеозаписи з бодікамери поліцейського не безперервними. З відеозаписів видно, що у ОСОБА_2 не було жодних ознак наркотичного сп`яніння.

Окремо захисник наголошує, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять направлення водія на огляд до закладу охорони здоров`я, як це передбачено вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 та якщо огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, то такий огляд вважається недійсним.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 , його захисника, який уточнив вимоги апеляційної скарги, наголошуючи, що на час апеляційного розгляду спливли строки притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, а тому просив закрити провадження на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, опитавши потерпілу ОСОБА_1 , працівника поліції Штогріна Д.О., дослідивши наявні у справі докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд першої інстанції дотримався наведених вимог закону.

З провадження у справі та змісту постанови вбачається, що суддя місцевого суду під час розгляду справи:

- опитав ОСОБА_2 , який вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Зазначив, що інспектором патрульної поліції в м. Києві під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення не було роз`яснено прав та обов`язків особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та не роз`яснено яким чином необхідно пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я. У зв`язку з чим, просив суд закрити провадження у справі;

- заслухав пояснення захисника Гелхвіідзе Д.Р., який заперечив вину ОСОБА_2 , та вказав, що зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення про перебування ОСОБА_2 у стані наркотичного сп`яніння є припущенням та оціночним судженням; що у справі відсутні докази керування ОСОБА_2 транспортним засобом; що відеозапис з бодікамери інспектора патрульної поліції не є безперервним; що ОСОБА_2 не виписано направлення на проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, а також справа не містить в собі акту за результатом проведеного огляду, а тому просив суд закрити провадження у справі;

- дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 522931 від 21 квітня 2024 року, яким зафіксовано, що у ОСОБА_2 наявні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, підвищена рухливість ходьби;

- відеозапис з бодікамери інспектора поліції № 473794, на якому зафіксована відмова ОСОБА_2 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, не пояснюючи причини відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я,

суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому суд, враховуючи виявлені у ОСОБА_2 ознаки наркотичного сп`яніння, зафіксовану відмову від проходження огляду на стан сп`яніння без зазначення причин такої відмови, дійшов висновку, що це є спробою останнього ухилитися від відповідальності за вчинене правопорушення.

Судом зауважено, що наявність справ у водія не звільняє останнього від виконання покладеного на нього обов`язку, встановленого пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, пройти на вимогу поліцейського в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким рішенням суду першої інстанції та враховує, що відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За змістом положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього рухута іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижуютьувагу та швидкість реакції.

Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом.

Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (із змінами).

На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров`я наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція).

Згідно з п. 2 Інструкції про порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Вказаною Інструкцією визначено, що ознаками алкогольного сп`яніння є:

• запах алкоголю з порожнини рота;

• порушення координації рухів;

• порушення мови;

• виражене тремтіння пальців рук;

• різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

• поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Розділу 1 Інструкції).

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

• наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);

• звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

• сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

• почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4 Розділу 1 Інструкції)

Відповідно до п. 12 розділу II Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно з п. 9 розділу ІІ вказаної Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Таким чином, встановивши, що є підстави вважати, що особа, яка керує таким засобом, перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або з ознаками такого стану, передбаченими п. 3, п. 4 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський зобов`язаний висунути такій особі вимогу про проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і така особа підлягає огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП.

Підсумовуючи наведене, для притягнення особи, яка керує транспортним засобом, до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння необхідно встановити, що особа керувала транспортним засобом, у такої особи виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, встановлення яких є підставою для проведення відповідного огляду на стан сп`яніння, та така особа відмовилась від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння.

Апеляційним переглядом установлено, що суддя місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_2 виконав вимоги ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП та правильно застосував норми матеріального права.

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_2 , підтримуючи доводи уточненої апеляційної скарги, який не заперечував обставин встановлених судом, разом з тим пояснив, що він погодився пройти огляд на стан сп`яніння у лікарні, проте, не міг здати аналіз для проведення дослідження. Можливо, перенервував. Окрім того, йому зателефонувала дружина та повідомила, що треба їхати з дитиною, якій було 3 місяці, у лікарню. Йому ніхто не роз`яснював, що він повинен пройти огляд протягом двох годин. За ст. 124 КУпАП до нього не має претензій. Він одразу відремонтував автомобіль. Водійка переймалась лише автомобілем. Він по ДТП визнав вину по людські, зробив їй авто. Алкотест проходив у присутності водійки іншого автомобіля.

Захисник, підтримуючи доводи апеляційної скарги та уточнення до неї, вважав, що є підстави для закриття провадження. При цьому підкреслив, що відеозапис суперечить протоколу, оскільки ознаки у ОСОБА_2 встановлені не були, тільки за настановою керівництва поліцейський запропонував ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп`яніння. Коли не підтвердилось, що ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, то ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд у медичній установі на стан наркотичного сп`яніння, на що він погодився. Проте, в силу об`єктивних причин, а не тому, що ухилявся, він не зміг пройти такий огляд.

Інспектор УПП Штогрін Д., заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги з уточненнями, пояснив, що, перебуваючи в складі екіпажу, отримали виклик на ДТП. Заявниця також вказала про ознаки сп`яніння у іншого водія. Прибувши на місце ДТП, було встановлено, що ДТП було не легким. Ним ( Штогріним Д. ) було прийнято рішення про прибирання автомобілів з проїзної частини, оскільки вони заважали руху транспорту. Поспілкувавшись з водіями, які домовились між собою по обставинах ДТП та відшкодування шкоди, ним були помічені ознаки сп`яніння у водія ОСОБА_2 . При цьому запаху алкоголю він не відчував. Виникла підстава, що водій може перебувати у стані наркотичного сп`яніння: тремтіння пальців рук, зіниці не реагують на світло та інші. Спочатку запропонували пройти тест за допомогою «Драгеру», на що він погодився. Приїхав командир іншого екіпажу, привіз «Драгер». ОСОБА_5 пройшов огляд за допомогою «Драгеру», тест показав «0». Після цього ОСОБА_6 було запропоновано пройти огляд у медичній установі, на що він погодився. Вони сіли в автомобіль, виписали направлення, яке виписується в одному екземплярі для передачі лікарю, оскільки таке направлення є підставою для проведення огляду. Однак, коли приїхали до медичної установи по вул. Відпочинку, 18, ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду. У зв`язку з цим і було складено протокол за порушення ОСОБА_3 п. 2.5 ПДР за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Лкар оглядав ОСОБА_2 , але, чи складав висновок, сказати не може. Чи пропонували ОСОБА_6 здати інший аналіз, крім сечі, не пам`ятає.

Опитана ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_2 знає з дати ДТП. Вона керувала транспортним засобом, стояла у другій смузі на червоний сигнал світлофора, була першої. ОСОБА_5 їхав по відношенню до неї поперек. Загорілось для неї зелене світло, вона почала рух. Але зненацька перед її автомобілем виник автомобіль під керуванням ОСОБА_2 . Вона різко загальмувала, але попала в заднє крило його автомобіля. ОСОБА_5 був з товаришем. Вона викликала поліцію, оскільки сталось зіткнення, спрацювали подушки безпеки. Матеріали ДТП не складались, оскільки вони з ОСОБА_3 дійшли згоди, що він надасть завдаток та відремонтує авто. Поліція вже була на місці, коли вони домовились з ОСОБА_3 про ремонт автомобіля. Коли вона викликала поліцію, то їй здалось, що ОСОБА_5 на підпитку. При ній ОСОБА_5 не проходив огляд на стан сп`яніння за допомогою «Драгеру». Поліція розпитувала її та ОСОБА_2 про обставини ДТП. Запитань щодо стану ОСОБА_2 в її присутності не було. Запах алкоголю був від товариша ОСОБА_2 , як вона потім зрозуміла. Вона більше спілкувалась з ОСОБА_7 . Поліція, як вона пам`ятає, ніби пропонувала ОСОБА_6 кудись їхати, але куди, не пам`ятає, і ОСОБА_5 погодився. Чи були озвучені ознаки алко - чи наркотичного сп`яніння ОСОБА_6 , вона не чула. Був дощ.

Відповідаючи на запитання захисника, ОСОБА_1 пояснила, що на початку вона була у шоці, а потім все було нормально. Вона спілкувалась з ОСОБА_3 , він писав розписку. Автомобіль відремонтований, до ОСОБА_2 претензій немає.

Саме ОСОБА_5 був за кермом. Вона не бачила, щоб на місці ОСОБА_8 проходив огляд на стан сп`яніння. Потім він поїхав з поліцейськими, а вона з його родичем - на станцію СТО. Вона почула запах алкоголю, вони всі ходили, розмовляли. Поведінка ОСОБА_2 була у нормі, сумніву в його поведінці у неї не було. Вона спостерігала дуже уважно за ОСОБА_3 , побоюючись, щоб її не обманули.

За результатами перегляду відеозапису за участю всіх учасників встановлено таке.

Згідно з даними відеозапису, на якому зафіксовані події, відео розпочинається з того, що ОСОБА_1 розповідає, що вона викликала поліцію, розповідає про обставини ДТП, свідків, які можуть підтвердити обставини ДТП. Після цього поліцейський на запитання ОСОБА_1 повідомляє, що вони приїхали по виклику. Потім поліцейський спілкується з ОСОБА_2 , який погодився з тим, що виїхав на перехрестя на червоний сигнал світлофора. На запитання поліцейського, чи вживав щось, ОСОБА_5 заперечує, на що ОСОБА_1 зауважує, щоб поліцейський подивився на очі, на зіниці ОСОБА_2 .

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 пояснила, що очі ОСОБА_2 ввели її в оману, оскільки у нього очі з поволокою, і, як вона розуміє на даний час, це у ОСОБА_2 такий вираз обличчя.

Відповідно до відеозапису ОСОБА_2 наголошує, що він з 04.30 год. на ногах. Поліцейський пропонує ОСОБА_6 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, на що останній погодився, проходить огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки на запитання поліцейського, чи вживав він алкогольні напої, ОСОБА_2 зазначає, що вчора не пам`ятає.

На це під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 вказала, що вона, мабуть, була на іншій стороні дороги, тому і не бачила цього.

На відео зафіксовано, що результати огляду на стан сп`яніння ОСОБА_2 за допомогою приладу «Драгер» - 0 проміле. Поліцейський зауважив, що по алко норма, зараз будуть перевіряти на наркотичне сп`яніння. При цьому поліцейський телефонує комусь, повідомляє, що він не бачить у ОСОБА_2 ознак сп`яніння.

Під час апеляційного розгляду поліцейський Штогрін Д. пояснив, що він завжди проговорює, коли є сумніви, зіниці трохи розширені, але говорить нормально та ще й покурив. В цілому по поведінці водія була підвищена жвавість, його розмова. Всі встановлені ознаки були зазначені у протоколі. Він, встановивши хоч одну ознаку, завжди пропонує їхати до лікаря. Командир, який задував ОСОБА_2 , не наполягав, щоб везти останнього до лікаря. Він ( Штогрін Д. ) таке рішення приймав самостійно, оскільки спостерігав за поведінкою ОСОБА_2 та його реакцією.

Відповідно до відеозапису ОСОБА_6 висунута вимога проїхати до медичної установи для огляду на стан наркотичного сп`яніння, на що останній погодився.

Поліцейський Штогрін Д. в суді апеляційної інстанції пояснив, що при посадці в машину ОСОБА_2 намагався домовитись, щоб нічого не складали.

У подальшому на відео зафіксована розмова поліцейського з ОСОБА_3 в автомобілі поліції, де ОСОБА_5 дуже тихо пропонує нікуди не їхати, на що поліцейський наголошує, що не вийде, що все пишеться, що такі норми, та роз`яснює процедуру проходження огляду у лікаря, що, якщо лікар не побачить ніяких ознак, то нічого не буде. На запитання поліцейського, чи вживав ОСОБА_5 щось, останній вказує, що вживав. На запитання поліцейського, що саме, якщо не секрет, ОСОБА_5 дуже тихо щось говорить. З його пояснень чутно, що він щось вчора вживав, але не чутно, що саме. Потім на відео зафіксоване перебування поліцейських та ОСОБА_2 у медичному закладі, де лікар спілкується з ОСОБА_3 , і на запитання лікаря, чи вживає ОСОБА_5 наркотики, останній мовчить. Після того, як лікар записує анкетні дані ОСОБА_2 , на запитання лікаря, чи буде він проходить огляд, останній відповідає відмовою.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_5 пояснив, що відмовився, бо поспішав. Думками був з дружиною. Коли він повернувся до дому, то з дружиною поїхали у 5 пологовий будинок, а проходження зайняло б час.

На відеозаписі зафіксовано, що лікар надає ОСОБА_6 папір та ручку, пояснюючи, що це добровільна згода на проходження огляду. ОСОБА_5 пише, що відмовляється від проходження огляду.

ОСОБА_5 на це пояснив в суді апеляційної інстанції, що він говорив лікарю про лікувальній комплекс на основі валокордину.

У подальшому на відео зафіксовано, що поліцейський зауважує, що ОСОБА_5 вже у лікаря, та перепитує у ОСОБА_2 , чи відмовляється він від проходження, на що ОСОБА_5 підтверджує, що відмовляється. Поліцейський повідомляє, що це справа ОСОБА_2 , та запитує, чи давно це було, що він вживав. У подальшому поліцейський комусь телефонує та повідомляє, що водій відмовляється від проходження огляду.

Поліцейський Штогрін Д. під час апеляційного розгляду пояснив знову, що ще в автомобілі ОСОБА_5 намагався домовитись, щоб нічого не складали. На запитання в автомобілі, чи вживав він щось, ОСОБА_5 визнав, що напередодні щось вживав, але що, він ( Штогрін Д. ), не пам`ятає. Лікар питав також питав. Потім ОСОБА_5 відмовився від проходження огляду.

У подальшому на відео зафіксовано складання протоколу про адмінправопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оголошення його ОСОБА_6 , на що ОСОБА_5 зазначив, що заперечень та зауважень до протоколу немає.

З дослідженого відеозапису також вбачається, що ОСОБА_2 був попереджений про відсторонення від керування автомобілем та про передачу керування автомобілем тверезому водію.

Встановлені обставини відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан наркотичного у закладі охорони здоров`я підтверджені і самим ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції враховує, що особа, яка керує транспортним засобом, повинна знати не тільки свої права відповідно до положень Правил дорожнього руху України, а й свої обов`язки, у тому числі й обов`язок, передбачений п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідно до приписів якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що, у свою чергу, утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що всупереч доводам апеляційної скарги, невиконання ОСОБА_3 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху доводиться належними, допустимими та достовірними, здобутими з додержанням процесуальної процедури доказами у справі, які об`єктивно узгоджуються між собою та які досліджені як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду.

За встановлених обставинсуддя місцевого суду обґрунтовано поклав досліджені докази в основу своїх висновків про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за встановлених обставин.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі захисника в частині того, що працівниками поліції беззаперечно у ОСОБА_2 не були встановлені ознаки наркотичного сп`яніння, є безпідставними та спростовуються як дослідженим відеозаписом досліджуваних подій, відповідно до якого поліцейський озвучував встановлені у нього ознаки наркотичного сп`яніння, так і поясненнями інспектора поліції Штогріна Д. в суді апеляційної інстанції у цій частині.

Доводи захисника про те, що працівниками поліції не було зафіксовано факту керування транспортним засобом ОСОБА_3 та порушення ним Правил дорожнього руху, тому і твердження суду, викладені в оскаржуваній постанові, про те, що інспектором поліції було зупинено ОСОБА_2 , не відповідає фактичним обставинам справи, є непереконливими та спростовуються як змістом оскаржуваної постанови, так і відеозаписом події.

Окрім того, як поясненнями інспектора поліції Штогріна Д. , іншої учасниці ДТП ОСОБА_12 , так і відеозаписом події спростовуються доводи захисника про те, що у ОСОБА_2 не було виявлено жодних ознак наркотичного сп`яніння.

Що стосується доводів захисника про відсутність у матеріалах справи направлення ОСОБА_2 до медичної установи, то такі доводи є безпідставними, оскільки нормами діючого законодавства передбачено, що направлення на огляд до закладу охорони здоров`я складається поліцейським на бланку встановленої форми та передається до медзакладу для проведення огляду та складання відповідного медичного висновку, що було підтверджено і інспектором поліції Штогріним Д. під час апеляційного розгляду та зафіксовано відеозаписом.

Отже, під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б доводили позицію сторони захисту про безпідставне притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Висновки судді місцевого суду в оскаржуваній постанові про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, всупереч доводів апеляційної скарги, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП доказах, а тому немає передбачених законом підстав для скасування судового рішення і закриття провадження у справі згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як про це просить апелянт.

Окрім того, суд апеляційної інстанції враховує, що за змістом приписів ч. 6 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом року з дня його вчинення.

З огляду на те, що подія правопорушення відбулася 21 квітня 2024 року, постанова місцевого суду щодо ОСОБА_2 винесена 4 вересня 2024 року, то у даному випадку відсутні підстави для застосування положень ст. 38 КУпАП, про що просила сторона захисту у суді апеляційної інстанції.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_2 накладено у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що судове рішення постановлено з дотримання вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, а тому апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Гелхвіїдзе Джондо Романовича в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 4 вересня 2024 року щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду М.А. Васильєва