Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №755/17846/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження 33/824/334/2026 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

ЄУН: 755/17846/24 Суддя у І інстанції: Метелешко В.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.

за участю:

захисників Тананакіна В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги захисників Тананакіна Олександра Валерійовича, Бовкуна Євгена Андрійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 8 вересня 2025 року, якою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 26 вересня 2024 року о 22.33 год., у м. Києві по вул. Зарічний, 2, керував автомобілем «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння (був зупинений на блок-посту). Огляд проводився у встановленому законом порядку зі згоди ОСОБА_1 у кабінеті лікаря-нарколога у КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» за адресою: м. Київ, вул. Чорних Запорожців, 20, що підтверджується висновком лікаря-нарколога №005050, чим порушив п. 2.9а ПДР України.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник Тананакін В.О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зупинити до звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилаючись на ст.ст. 1, 245, 251, 252, 280 КУпАП, ст.ст. 55, 129 Конституції України, апелянт вважає, що постанова суду не ґрунтується на вимогах Закону, а тому підлягає скасуванню.

Як вважає захисник, суд першої інстанції, приймаючи рішення, не врахував положення ст. 335 КПК України, згідно з якими у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби. З посиланням на Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» із 05.30 год. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був неодноразово продовжений та діє на даний час. Ним в інтересах ОСОБА_1 були надані відповідні докази на підтвердження факту перебування останнього на військовій службі у Збройних силах України, а саме довідка НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь» Міністерства оборони України від 21 жовтня 2024 року № 545/0/349/0; та витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 28 вересня 2024 року на підставі бойового розпорядження від 20 вересня 2024 року № 1326/БРдск. Відповідно до витягу капітан медичної служби ОСОБА_1 безпосередньо перебуває у розпорядженні вказаної військової частини за межами м. Києва, що об`єктивно унеможливлює його участь у судових засіданнях.

Аналогічні відомості щодо безперервного перебування ОСОБА_1 на військовій службі були надані і на день прийняття оскаржуваної постанови, проте суд незаконно відмовив у зупиненні провадження без належного врахування обставин служби ОСОБА_1 , що є прямим порушенням його права на захист, доступ до правосуддя та права на справедливий суд, а тому постанова підлягає скасуванню.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник Бовкун Є.А. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою матеріали про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП повернути до суду першої інстанції на новий розгляд, для виконання вимог ст. 280 КУпАП.

Захисник вважає, що суд під час ухвалення рішення наклав адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , однак не встановив, чи винна вказана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, що прямо суперечить вимогам ст. 280 КУпАП.

Досліджуючи зміст принципу презумпції невинуватості, захисник, посилаючись на рішення Верховного Суду, практику ЄСПЛ, п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 62 Конституції України, наголошує, що гарантована презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме в кримінально-правовому сенсі.

Таким чином оскаржуване рішення було прийнято з грубим порушенням процесуального закону.

ОСОБА_1 , захисник Бовкун Є.А., повідомлялись про день, час та місце апеляційного розгляду у встановленому законом порядку, однак, в судове засідання не з`явились, будь-яких заяв та клопотань не подавали.

Захисник Тананакін В.О. з`явився в одне з судових засідань, повідомив, що ОСОБА_1 проходить військову службу, захисник Бовкун Є.А. перебував на слідчих діях. У подальшому захисники та ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції з`явились.

Зважаючи на положення ст. 294 КУпАП, слід дійти висновку про можливість апеляційного розгляду за відсутності вказаних осіб.

Заслухавши доповідь судді, позицію захисника на підтримку доводів апеляційних скарг, дослідивши наявні у справі докази, у тому числі відеозапис, перевіривши доводи апеляційних скарг, слід дійти такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Всупереч доводів апеляційних скарг, суддя місцевого суду в повній мірі врахував положення вищезазначених норм закону.

Відповідно до пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

За результатами перевірки матеріалів справи та доводів апеляційних скарг підстав вважати, що суддя місцевого суду неправильно застосував норми матеріального закону, у суду апеляційної інстанції немає.

З матеріалів справи та змісту постанови вбачається, що суддя місцевого суду під час розгляду справи у зв`язку з черговою неявкою учасників розгляду, які у встановленому законом порядку неодноразово повідомлялись про день, час та розгляду справи, проте, в судове засідання не з`явились, дослідив наявні у справі докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 137561; висновок КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння (0,56 проміле) та відеозапис із нагрудної камери (відеореєстратора), який переглянутий судом, на якому зафіксовано момент зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , що останній зазначив працівнику поліції про те, що вжив бокал шампанського, на що йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, на що ОСОБА_1 відповів відмовою та попрохав проїхали до лікаря-нарколога для проходження огляду, що й було зроблено; прибувши до медичного закладу, лікарем-наркологом було проведено огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння та встановлено, що останній перебуває в стані алкогольного сп`яніння (0,56 проміле); будь-яких заперечень щодо результатів огляду ОСОБА_1 не зазначав, та дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У суді апеляційної інстанції захисник Тананакін В.О. підтримав доводи, наведені в поданій ним апеляційній скарзі у повному обсязі, вважаючи, що порушуються права ОСОБА_1 під час розгляду справи.

На противагу поясненням та позиції захисника Тананакіна В.О. та Бовкуна Є.А. винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у порушенні вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху доводиться доказами у справі, а саме:

- даними відеозапису, що міститься на компакт-диску з бодікамер працівників поліції, з якого вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений на блок-посту, де було встановлено під час спілкування з останнім, що він проходить службу у головному військовому шпиталі, військовим травматологом. Поліцейський комусь телефонує та каже, що «у нас п`яний військовий, військовий шпиталь, треба «Драгер», подія за участю військового», спілкується по телефону з командиром. Коли привезли «Драгер», ОСОБА_1 повідомив, що завтра їде на Суми, на що поліцейський повідомляє, що не можна після вживання алкоголю сідати за кермо, норма допустима - 0,2‰, що у ОСОБА_1 є явні ознаки, запах з порожнини рота. ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на місці зупинки та вказує про проходження огляду у медичній установі. Поліцейський на це зауважує, що це право особи. При цьому ОСОБА_1 просить вирішити по-людські, на що поліцейський повідомляє, що по людські є ознаки сп`яніння, стійкий перегар. ОСОБА_1 вказує, що був бокал шампанського, що він залишає автомобіль біля «Новуса» та роз`їжджаються. Поліцейський наголошує, що все фіксується на камеру. Після цього на відеозаписі зафіксовано, як приїхали до медичної установи, де ОСОБА_1 проходить огляд на стан сп`яніння у лікаря, за результатами огляду (0,56 ‰);

- даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26 вересня 2024 року, згідно з яким ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (0,56 ‰).

За результатами означених подій уповноваженою на те особою складений протокол про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 № 137561, зміст якого у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та, окрім іншого, містить виклад суті адміністративного правопорушення, виходячи із характеру вчинених дій, є вказівка на порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху та посилання на ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Наведеними доказами, які суддею місцевого суду покладені в основу своїх висновків та є належними, допустимими та достовірними, здобутими з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи та об`єктивно узгоджуються між собою, спростовуються доводи захисника Бовкуна Є.А. про безпідставність та незаконність постанови місцевого суду.

Також не заслуговують на увагу і доводи захисника Тананакіна О.В. про безпідставність оскаржуваної постанови та необхідність зупинення провадження у справі у зв`язку з проходження ОСОБА_1 військової служби, на особливий період, оскільки такі доводи були предметом розгляду в суді першої інстанції, про що 5 грудня 2024 року була винесена постанова місцевим судом, і з доводами, викладеними у вказаній постанові, погоджується суд апеляційної інстанції.

КУпАП, на противагу КПК України, не передбачена норма, яка б передбачала підстави для зупинення судового провадження.

Окрім того, згідно з ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Проте, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 2 цієї статті не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч.1 ст.130 КУпАП.

Також слід зазначити, що наведені вище положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи, надавав захиснику документи, що підтверджують проходження ним військової служби, що зайвий раз свідчить про обізнаність ОСОБА_1 про розгляд справи щодо нього. Також він скористався кваліфікованою допомогою захисників, які активно захищають інтереси ОСОБА_1 .

Окрім того, суд апеляційної інстанції бере до уваги, що строки притягнення до кримінальної відповідальності є більш тривалими, ніж строки накладення адміністративного стягнення, та порядок їх обчислення є різним. Так, у КУпАП не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку, навіть, за наявності вини особи, є безумовною підставою для закриття провадження у справі.

Отже зважаючи на відсутність процесуально-визначених КУпАП підстав для зупинення провадження у справі, одночасно враховуючи, що судом вживались передбачені законом заходи для здійснення судочинства в умовах введеного воєнного стану, апеляційний суд доходить висновку про непереконливість доводів захисника Тананакіна О.В .

Таким чином, висновки судді місцевого суду, викладені в оскаржуваній постанові, всупереч доводів апеляційних скарг, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП доказах, а тому немає підстав для скасування судового рішення, як про це просить апелянти

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд доходить висновку, що судове рішення постановлено з дотримання вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, а тому апеляційні скарги захисників не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги захисників Тананакіна Олександра Валерійовича, Бовкуна Євгена Андрійовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 8 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду М.А. Васильєва