Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №375/775/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 33/824/203/2026 Категорія: ст. 130 КУпАП

ЄУН 375/775/24 Суддя у І інстанції: Штифорук О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.,

за участю:

захисника Вітюка Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Рокитнянського районного суду Київської області від 23 травня 2025 року, якою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави у розмірі 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 27 травня 2024 року о 22.10 год. у смт. Рокитне по вул. Першотравнева, буд. 11, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ауді А6 державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку категорично відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, постанову скасувати, провадження у справі закрити. Також подано окремо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, яке обґрунтовано тим, що він не був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, відповідно, не мав змоги реалізувати своє право на захист. Про наявність постанови дізнався лише 24 червня 2025 року, коли отримав її копію. Вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин та просить його поновити.

Про день, час та місце проведення судового засідання по розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду ОСОБА_1 повідомлений у встановленому законом порядку, однак, в судове засідання не з`явився.

Вислухавши думку захисника, з урахуванням положень ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд доходить висновку про розгляд клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції за його відсутності.

Під час розгляду клопотання про поновлення процесуального строку захисник підтримав доводи клопотання, просив поновити строк на апеляційне оскарження та додатково пояснив, що інтереси ОСОБА_1 , в суді представляла особа, строк дії довіреності якої закінчився.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи клопотання, апеляційний суд доходить такого висновку.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що 27 травня 2024 року відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та повідомлено, що справа буде розглядатись в Рокитнянському районному суді Київської області (ас. 1).

Матеріали справи відносно ОСОБА_1 надійшли до суду 11 червня 2024 року (ас. 8).

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З урахуванням положень ст. 294 КУпАП останній день подачі апеляційної скарги на постанову суду від 23 травня 2025 року, - 2 червня 2025 року, що припадає на понеділок - робочий день.

Проте, апеляційна скарга подана до суду першої інстанції лише 30 червня 2025 року, тобто, з пропуском встановленого законом строку.

Згідно з положеннями КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.

Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були об`єктивно непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.

Поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Правова природа строку звернення до суду дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична особаможе звернутися до суду з апеляційною скаргою, обумовлено, передусім, необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.Зміст принципу правової визначеності розкрито у ряді рішень Конституційного Суду України. Так у Рішенні від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 Конституційний Суд України звернув увагу на правову визначеність як елемент верховенства права, зазначивши, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини і громадянина та втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дозволять особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Так, у низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у світлі дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», п. п. 51, 52, «Брумареску проти Румунії», п. 61).

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Проте, ОСОБА_1 такі обставини не доведені.

Так, перевіркою матеріалів встановлено, що ОСОБА_1 достеменно знав про складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, та про те, що розгляд справи відбудеться в Рокитнянському районному суді Київської області.

Розгляд справи в суді призначався на 28 серпня 2024 року, 25 вересня 2024 року, про що на адресу ОСОБА_1 направлялись судові повістки за місцем проживання ОСОБА_1 :АДРЕСА_1 , які повернулись до суду з відміткою «адреса відсутній за вказаною адресою».

24 вересня 2024 року до суду звернувся фахівець у галузі права Лазука В.С. , який на підставі довіреності представляв інтереси ОСОБА_1 , та який ознайомився з матеріалами справи та у подальшому брав участь в суді першої інстанції.

Не дивлячись на це, судом на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , направлялись судові повістки на 15 листопада 2024 року, 2 грудня 2024 року, 17 грудня 2025 року, які також повернулись до суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

У подальшому участь під час розгляду справи брав лише Лазука В.С. , який активно захищав інтереси ОСОБА_1 , та за участю якого 23 травня 2025 року винесена оскаржувана постанова.

При цьому апеляційний суд зважає на те, що судові виклики ОСОБА_1 направлялись за адресою його місця проживання, яка зазначена як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і у подальшому в апеляційній скарзі, й у Договорі № 05-12/25 про надання правничої допомоги з адвокатом Вітюком Я.М., які повернулись з відміткою, що «адресат відсутній за вказаною адресою».

Будь-яких доказів на підтвердження неможливості отримання зазначених судових повісток, або поважних причин непроживання за вказаною адресою, що унеможливило отримання ОСОБА_1 судових викликів, апелянтом не наведено і стороною захисту не надано.

Більш того, апеляційний суд враховує, що про те, що про розгляд справи ОСОБА_1 було відомо, свідчить той факт, що перед судовим засіданням, призначеним на 25 вересня 2024 року, до суду 24 вересня 2025 року з`явився фахівець у галузі права Лазука В.С., який, діючи в інтересах ОСОБА_1 по довіреності, подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, на підтвердження своїх повноважень - довіреність, та у подальшому брав участь під час розгляду справи, заявляючи у тому числі клопотання про закриття відносно ОСОБА_1 справи про адмінправопорушення з реабілітуючих підстав.

При цьому доводи захисника Вітюка Я.М. про те, що вказана особа безпідставно була допущена до участі у справі, оскільки ОСОБА_1 нікого не уповноважував представляти його інтереси в суді, а, окрім того, довіреність була простроченою, визнає частково слушними, оскільки довіреність дійсно була видана у 2022 році строком на 1 рік. Проте, доводи захисника в іншій частині є непереконливими і свідчать про намагання ОСОБА_1 у будь-який спосіб уникнути відповідальності, про що також, на думку апеляційного суду, свідчить той факт, що ОСОБА_1 безпосередньо став цікавитись справою поза межами річного строку після складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, протягом якого його можна притягнути до адмінвідповідальності за ст. 130 КУпАП.

Окрім того, апеляційний суд враховує, що відповідно до положень ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.

Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 особисто у будь-який спосіб цікавився провадженням у справі, щонайменше з 27 травня 2024 року (коли складений протокол про адміністративне правопорушення та матеріали надійшли до суду) по 24 червня 2025 року (коли ОСОБА_1 , як зазначає останній, через опендатабот був повідомлений про постанову), матеріали справи не містять і стороною захисту не надано, що свідчить про те, що ОСОБА_1 протягом тривалого проміжку часу особисто не вчинялось жодних дій для отримання будь-якої інформації про стан розгляду справи щодо нього.

Суд апеляційної інстанції звертає також увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду, як і ознайомитися з постановленим рішенням.

Згідно з інформацією з офіційного сайту ЄДРСР оскаржувана постанова зареєстрована на сайті 5 червня 2024 року з забезпеченням надання загального доступу - 6 червня 2024 року.

Отже, при належній зацікавленості ОСОБА_1 провадженням щодо нього та бажанням у розумні інтервали часу цікавитись провадженням у справі, добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, останній міг реалізувати свої права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до приписів ст. 268 КУпАП, у тому числі, у встановлений законом строк подати апеляційну скаргу.

Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 у клопотанні та захисником в суді апеляційної інстанції не доведені обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто, не залежали від волевиявлення ОСОБА_1 , пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали звернення до суду з апеляційною скаргою у визначений законом строк.

Будь-яких інших обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 своєчасно подати апеляційну скаргу на постанову суду в межах встановленого законом строку апеляційного оскарження, у клопотанні та в суді апеляційної інстанції не наведено.

З огляду на викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, а, відтак, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду слід відмовити.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 294 КУпАП аапеляційна скарга повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню останньому.

При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи апеляційної скарги щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки за результатами розгляду апеляційної скарги по суті.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Рокитнянського районного суду Київської області від 23 травня 2025 року - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу повернути ОСОБА_1 .

Матеріали справи повернути за належністю.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду М.А. Васильєва