Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №681/228/24 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 09 серпня 2026 р.

Справа: №681/228/24

Суддя: Барчук В. М.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 681/228/24

Провадження № 33/820/636/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Хмельницькому, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Полонського районного суду Хмельницької області від 18 квітня 2024 року, -

в с т а н о в и в :

Постановою Полонського районного суду Хмельницької області від 18 квітня 2024 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого водієм у Понінківській картонно-паперовій фабриці, громадянина України,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 гривень 60 копійок.

За постановою суду, 20.02.2024 о 18 год. 40 хв. у смт. Понінка, по вул. Перемоги, 29-А Шепетівського району Хмельницької області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "ВАЗ 21154", державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням спеціального технічного приладу "Drager 6810", результат - 1,09 %о, тест № 2885.

На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Полонського районного суду Хмельницької області від 18 квітня 2024 року .

На обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду зазначає, що особисто в судовому засіданні 18.04.2024 участі не брав. Копію повного тексту постанови в порядку статті 285 КУпАП йому не вручали, поштового відправлення з постановою він також не отримував. Фактично зі змістом постанови ОСОБА_1 ознайомився лише у липні 2026 року після одержання її фотокопії, після чого без невиправданої затримки звернувся за правовою допомогою та підготував цю скаргу.

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Францен Ю.І., будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи у судове засідання апеляційного суду не з`явилися. Від захисника Францена Ю.І. надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Нормами КУпАП встановлено, що строк на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, а з дня винесення постанови.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006).

У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007).

Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо такі підстави пропуску строку пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Тобто, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Таким чином, поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушує пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ у справі «Устименко проти України» від 29.10.2010).

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП вбачається, що 18.04.2024 суддею прийнято постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Між тим, судом першої інстанції в оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи у судове засідання 18 квітня 2024 року не з`явився, жодних заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Захист інтересів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні суду першої інстанції здійснював захисник Винту Є.Ю., який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Згідно супровідного листа №681/228/24 1974/24 ОСОБА_1 23 квітня 2024 року на адресу проживання було направлено копію постанови Полонського районного суду Хмельницької області від 18.04.2024 (а/с 35), яку, згідно рекомендованого повідомлення ОСОБА_1 06.05.2024 отримав особисто про, що свідчить його особистий підпис, та згідно квитанції ПРИВАТБАНК від 11.05.2024 ним сплачено штраф та судовий збір, що свідчить про обізнаність ОСОБА_1 про наявність постанови суду.

20 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 18.04.2024, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження постанови суду.

Враховуючи викладене, зазначена в апеляційній скарзі ОСОБА_1 обставина не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки ОСОБА_1 був обізнаний про існування адміністративного провадження щодо нього, зокрема про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, про прийняту постанову суду першої інстанції.

Відтак, ОСОБА_1 не був обмежений у своїх конституційних правах, мав об`єктивну можливість та навіть обов`язок цікавитися станом розгляду судового провадження щодо нього, та не був позбавлений можливості оскаржити постанову суду у строки визначені ст.294 КУпАП.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Полонського районного суду Хмельницької області від 18 квітня 2024 року.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Полонського районного суду Хмельницької області від 18 квітня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційну скаргу з додатками повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Володимир БАРЧУК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua