Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №676/4404/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 676/4404/25

Провадження № 22-ц/820/1409/26

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., П`єнти І.В., Талалай О.І.,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Спецкомунтранс» на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2026 року, суддя Швець О.Д., у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Спецкомунтранс» про відшкодування майнової шкоди,

встановив:

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до КП «Спецкомунтранс» про стягнення 18800 грн майнової шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 18 квітня 2025 року, приблизно о 14 год. 40 хв., за адресою: м. Кам`янець-Подільський, вул. Д.Галицького, 22а, в результаті сильного вітру сміттєві контейнери КП «Спецкомунтранс» здійснили самовільний рух, один з контейнерів вдарив припаркований автомобіль Volkswagen Toureg, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить позивачу, внаслідок чого було пошкоджено задні двері транспортного засобу, сума завданих збитків, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, склала 20440 грн.

Безпосередньо перед вказаною подією контейнери були розвантажені від сміття працівниками КП «Спецкомунтранс», які, однак, не здійснили фіксацію контейнерів за допомогою гальмівних спецзасобів. Контейнери було встановлено без індивідуального огородження, належного фіксатора, що суперечило вимогам відповідних нормативних актів, згідно з якими контейнери мають бути розміщені на відстані не ближче ніж за 20 м від житлових будинків, контейнерний майданчик має бути огородженим з трьох боків, мати укриття та бути недоступним для сторонніх осіб зі сторони вхідних дверей.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2026 року позов задоволено. Стягнуто х КП «Спецкомунтранс» на користь ОСОБА_1 20440 грн майнової шкоди. Вирішено питання судових витрат.

В мотивувальній частині рішення суд зауважив, що саме в діях (бездіяльності) відповідача наявні усі елементи складу правопорушення, а саме, протиправна винна поведінка щодо необлаштування майданчику для зберігання контейнерів, причинний зв`язок між такою поведінкою і завданою шкодою, вина.

Суд також наголосив, що відповідач не спростував доказів позивача щодо причин пошкодження автомобіля та розміру завданих збитків.

В апеляційній скарзі КП «Спецкомунтранс» просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування скарги відповідач зазначив, що оскільки майданчик для розміщення контейнерів не перебував на балансі підприємства, тому неналежне облаштування території для розміщення контейнерів, саме по собі, не може бути підставою для покладення відповідальності за спричинення шкоди автомобілю ОСОБА_1 на КП «Спецкомунтранс».

Крім того, контейнери були обладнані гальмівною системою, яка унеможливлювала їх самовільний рух, а тому, на думку відповідача, найбільш імовірною причиною руху контейнера стали дії сторонніх осіб, які могли зняти контейнер із фіксації або навмисно привести його у рух.

Рахунок ТОВ «Престиж Авто» щодо фінансових витрат на відновлювальний ремонт транспортного засобі позивача не підтверджує фактичного розміру шкоди, не є висновком експерта, та не може бути покладений в основу судового рішення без інших належних доказів.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав належну оцінку доказам у їх сукупності.

Відповідач не навів обставин, які б спростували обґрунтований висновок суду про те, що саме внаслідок небезпечного розміщення та неналежної експлуатації контейнерів, які перебувають на балансі відповідача, відбувся виїзд контейнера за межі відповідного майданчика, що, в свою чергу, спричинило пошкодження автомобіля.

Розгляд справи апеляційним судом проведено в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить транспортний засіб марки «Volkswagen Toureg», д.н.з. НОМЕР_1 , 2014 року випуску.

18 квітня 2025 року, приблизно о 14 год. 40 хв., у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_1 , під час стоянки, було пошкоджено вказаний транспортний засіб сміттєвим баком.

З приводу даної події ОСОБА_1 звернувся із заявою до Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області.

За змістом довідки про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненні ОСОБА_1 , складеної поліцейським офіцером громади СПОГ №1 ВВзГ Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області вбачається, що 18 квітня 2025 року до Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області надійшло звернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 , з приводу пошкодження автомобіля сміттєвим баком.

За наслідками проведення перевірки встановлено, що сміттєвий бак був без накриття, незакріплений, самовільно здійснив рух, пошкодивши при цьому припаркований автомобіль марки Volkswagen, а саме, задню праву дверку автомобіля. Рекомендовано звернутися до суду для відшкодування збитків.

У своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що припаркував свій автомобіль по вул. Д.Галицького, буд. 22а. Приблизно о 14 год. 40 хв., внаслідок того, що сміттєвий бак був не закріплений, він здійснив самовільний рух, пошкодивши при цьому його автомобіль.

Згідно з рахунком №КС000002150 ТОВ «Престиж АВТО» вартість ремонту автомобіля марки «VolkswagenToureg», власником якого є ОСОБА_1 , становить 20440 грн (а.с. 127).

Зі змісту даних, які містяться на відеозаписах та фотознімках, долучених позивачем до позовної заяви вбачається, що сміттєвий контейнер внаслідок самовільного руху пошкодив автомобіль позивача. Контейнер мав гальмівні фіксатори, перебував на контейнерному майданчику, який не огороджений.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що 18 квітня 2025 року, після від`їзду сміттєзбиральної машини, сміттєві контейнери внаслідок пориву вітру здійснили самовільний рух по дорозі, яка мала схил до проїзної частини, один з них пошкодив припаркований автомобіль. Він зателефонував власнику автомобіля і повідомив, що його автомобіль пошкоджено сміттєвим контейнером. Решту контейнерів діти ловили по дворі. Контейнери почали рух самовільно, без втручання інших осіб.

Рішенням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради №126 від 21 лютого 2024 року КП «Спецкомунтранс» визначено виконавцем послуг на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів на території Кам`янець-Подільської міської територіальної громади, як переможця конкурсу терміном на 5 років.

01 березня 2024 року між організатором конкурсу та суб`єктом господарювання на здійснення операцій зі збирання та перевезення побутових відходів було укладено договір, згідно з яким виконавець в особі КП «Спецкомунтранс» зобов`язався надавати послугу із збирання та перевезення побутових відходів відповідної якості згідно з графіком на території Кам`янець-Подільської міської територіальної громади та відповідно до правил благоустрою території населеного пункту, затверджених рішенням 55 сесії Кам`янець-Подільської міської ради 21.01.2014, №5/55.

Додатком №1 до договору від 01 березня 2024 року затверджено маршрутний графік вивезення ТПВ з контейнерних майданчиків від комунальних управлінських компаній. Одним з контейнерних майданчиків, включених в маршрут, мав ємність 1,1 куб.м., по вул. Д.Галицького, 20.

За інформацією Департаменту житлово-комунального господарства №244/01-19 від 04.03.2026, контейнерний майданчик за адресою вул. Данила Галицького, 22а не перебуває на балансі Департаменту житлово-комунального господарства та підпорядкованих комунальних підприємств. Контейнери для збору побутових відходів, розташовані на майданчику, знаходяться на балансі КП «Спецкомунтранс».

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ст.ст. 15, 16 ЦК України (норми матеріального права наводяться в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно зі ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені нормами ст. 1166 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для настання деліктної відповідальності за ст. 1166 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Такі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 25 лютого 2019 року у справі №466/4051/15-ц.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 17, п. 3 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатися до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Елементами (частинами) об`єктів благоустрою є, зокрема, будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів.

Ст. 25 вказаного Закону встановлено, що утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

За ст. 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відходи» послугами з вивезення побутових відходів є збирання, зберігання та перевезення побутових відходів, що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про відходи» суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України. Суб`єкти господарювання, які в установленому порядку визначені виконавцями послуг на вивезення побутових відходів на певній території, здійснюють їх роздільне збирання. Суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об`єкт утворення відходів.

Відповідно до ст.ст. 319, 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 12, ч.ч. 1-4 ст. 13 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 35-1 Закону України «Про відходи» під час проектування житлових будинків, громадських, виробничих, складських та інших споруд передбачаються будівництво та облаштування контейнерних майданчиків для роздільного збирання і зберігання побутових відходів, урн для побутових відходів. Житлові масиви і внутрішньодворові території, дороги загального користування та інші об`єкти благоустрою населених пунктів, а також місця проведення масових заходів обладнуються контейнерними майданчиками, урнами для побутових відходів.

Згідно з п. 2.6 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 березня 2011 року №145, у разі застосування планово-подвірної системи збирання побутових відходів на об`єктах благоустрою населених пунктів мають бути виділені спеціально обладнані майданчики для розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів (контейнерні майданчики) із зручними під`їздами для сміттєвозів.

Відповідно до п.п. 2.1.2, 2.1.5 Методичних рекомендацій з організації збирання, перевезення, перероблення та утилізації побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 07 червня 2010 року №176, майданчики для контейнерів на коліщатах рекомендується обладнувати пандусом від проїзної частини та огородженням (бордюром) висотою 7-10 см, що унеможливлює скочування контейнерів убік. Для збирання твердих, великогабаритних, ремонтних відходів, а також окремих компонентів твердих відходів рекомендується застосовувати типові заводського виготовлення металеві або пластмасові контейнери, які дозволені для використання в Україні.

Згідно з п. 3.6.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року №76, сміттєзбиральники всіх типів повинні встановлюватися на бетонованому або асфальтованому майданчику, як правило, з огородженням із стандартних залізобетонних виробів або інших матеріалів із насадженням навколо майданчика чагарникових насаджень. Майданчики для контейнерів на коліщатах повинні обладнуватися пандусом від проїзної частини й огородженням (бордюром) висотою 7-10 см, що унеможливлює скочування контейнерів убік.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.ст. 77-80 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, 18 квітня 2025 року, внаслідок самовільного руху контейнера для збору побутових відходів, який перебував на балансі КП «Спецкомунтранс», було пошкоджено автомобіль позивача Volkswagen Touareg, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Зазначені обставини підтверджуються сукупністю досліджених судом доказів, зокрема, матеріалами перевірки, проведеної працівниками Національної поліції, показаннями свідка ОСОБА_2 , фотознімками пошкодженого транспортного засобу, відеозаписом події, іншими письмовими документами, які були предметом безпосереднього дослідження суду першої інстанції.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що саме КП «Спецкомунтранс», яке здійснювало експлуатацію сміттєвих контейнерів, забезпечувало їх належний технічний стан, повинне нести відповідальність за шкоду, заподіяну власним майном (контейнером для сміття).

В той же час, відповідач не надав суду доказів на підтвердження обставин щодо відсутності його вини у заподіянні шкоди, зокрема, щодо технічного стану контейнера, який став причиною пошкодження автомобіля, справності його гальмівної системи на момент події, проведення огляду або технічного обслуговування контейнеру. КП «Спецкомунтранс» не довело в суді, що при розміщенні контейнера на відповідному майданчику працівниками підприємства були виконані усі необхідні дії для унеможливлення його самовільного переміщення.

Посилання відповідача на те, що контейнерний майданчик, на якому розміщувалися контейнери для збору побутових відходів, не перебував на балансі КП «Спецкомунтранс», а тому підприємство не може нести відповідальність за заподіяну шкоду, колегія суддів вважає безпідставним.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, контейнери для збору побутових відходів, які стали джерелом заподіяння шкоди, перебували на момент заподіяння такої шкоди безпосередньо на балансі відповідача. Ця обставина зазначена також в інформаційному повідомленні Департаменту житлово-комунального господарства Кам`янець-Подільської міської ради та відповідачем не спростована.

Таким чином, саме КП «Спецкомунтранс» на момент вчинення події 18 квітня 2025 року було особою, зобов`язаною забезпечити безпечний технічний стан контейнерів та виключити можливість їх самовільного переміщення, незалежно від того, хто є балансоутримувачем земельної ділянки чи контейнерного майданчика, на якому вони розміщені.

При цьому слід також зауважити, що відповідачем, як у направлених позивачу відповіді на претензію, відзиві, так і в подальшому в суді, жодним чином не заперечувався факт облаштування контейнерів гальмівною системою на контейнерах. Натомість, стверджувалося, що гальмівні системи на контейнерах із встановленими на них фіксаторами блокування руху були в наявності, однак їх зняття могло відбутися через дії сторонніх осіб.

Колегія суддів з даного приводу зазначає, що за змістом ч. 2 ст. 1166 ЦК України саме особа, яка завдала шкоду, повинна довести відсутність своєї вини.

Матеріали справи не містять доказів того, що безпосередньо перед виникненням події сторонні особи здійснювали відносно контейнера дії, зокрема, щодо гальмівної системи, переміщували його або іншим чином впливали на його подальший рух.

Натомість, судом першої інстанції було досліджено та надано належну правову оцінку показанням свідка ОСОБА_2 , який був очевидцем події та пояснив, що після від`їзду сміттєвоза контейнери під дією пориву вітру самостійно почали рухатися по схилу, при цьому жодного втручання сторонніх осіб у їх переміщення він не спостерігав.

Більше того, вказані обставини знайшли своє підтвердження в ході дослідження відеозапису, долученого позивачем, зокрема, при його перегляді чітко видно, що контейнер, який пошкодив автомобіль позивача, неодноразово виїжджав на проїжджу частину дороги незалежно від дій третіх осіб.

Таким чином, посилання КП «Спецкомунтранс» на те, що відеозапис не містить самого моменту початку руху контейнера, не спростовує встановлених судом обставин щодо неналежного технічного стану контейнера або ж неналежну його експлуатацію.

Доводи апелянта про неналежність в якості доказу рахунку ТОВ «Престиж Авто», який не є висновком експерта або звітом суб`єкта оціночної діяльності, колегія суддів також вважає необґрунтованими.

Так, на підтвердження розміру завданої шкоди позивачем надано суду рахунок ТОВ «Престиж Авто» №КС000002150, який містить перелік необхідних робіт та механічних деталей, необхідних для відновлення транспортного засобу після його пошкодження 18 квітня 2025 року.

Колегія суддів звертає увагу, що перелік ремонтних робіт, зазначений у рахунку ТОВ «Престиж Авто», узгоджується з характером пошкоджень, які візуально підтверджено долученими до справи фотознімками, зі змісту яких вбачається наявність пошкоджень саме тих елементів кузова автомобіля, ремонт яких передбачений рахунком ТОВ «Престиж Авто».

Відповідач, заперечуючи проти заявленого позивачем розміру шкоди, не подав суду жодного доказу на спростування вказаного вище доказу, не провів альтернативного розрахунку вартості відновлювального ремонту, не звертався до суду з клопотанням про призначення судової автотоварознавчої експертизи для визначення розміру шкоди та не подав інших доказів, які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються виключно на незгоді відповідача із наданим позивачем письмовим доказом, однак не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення позивачем правил паркування транспортного засобу колегія суддів відхиляє, оскільки справа не містить об`єктивних даних на підтвердження цієї обставини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, тому правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Спецкомунтранс» залишити без задоволення.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: Р.С. Гринчук

І.В. П`єнта

О.І. Талалай