Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №601/3401/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 601/3401/25Головуючий у 1-й інстанції Мочальська В.М.

Провадження № 22-ц/817/873/26 Доповідач - Хома М.В.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої - Хома М.В.

суддів - Костів О. З., Храпак Н. М.,

секретар - Панькевич Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “Західна агровиробнича компанія” на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 квітня 2026 року, ухвалене суддею Мочальською В.М. у цивільній справі №601/3401/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю "ПрофАгроТрейд" про визнання укладеною додаткової угоди, визнання відсутнім права оренди та скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року ТОВ «Західна агровиробнича компанія» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ТОВ «ПрофАгроТрейд» про визнання укладеною додаткової угоди від 1 квітня 2025 року до договору оренди землі № б/н від 14 травня 2013 року; визнання відсутнім у ТОВ «ПрофАгроТрейд» права оренди земельної ділянки; скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «ПрофАгроТрейд».

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з ТОВ “Західна агровиробнича компанія” на користь ТОВ «ПрофАгроТрейд» 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з ТОВ “Західна агровиробнича компанія” на користь ОСОБА_1 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В апеляційній скарзі ТОВ «Західна агровиробнича компанія» просить рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 квітня 2026 року в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у стягненні на користь ОСОБА_1 та ТОВ «ПрофАгроТрейд» витрат на професійну правничу допомогу по 5 000 грн кожному. Вказує, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для вирішення питання про розподіл судових витрат, та без достатніх підстав визнав доведеними реальність і фактичне понесення відповідачами витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема, щодо витрат ТОВ «ПрофАгроТрейд» товариство звертає увагу, що надана платіжна інструкція №5991 від 05 березня 2026 року на суму 10 000 грн не містить підпису платника та відомостей про статус виконання платежу, а виписки з банківського рахунку, яка б підтверджувала фактичне перерахування коштів адвокатському бюро, до матеріалів справи не подано. У зв`язку із цим ставить під сумнів реальність відповідної господарської операції та достовірність платіжного документа.

Посилається на обставини подання адвокатом Іванько О.С. платіжних документів в інших справах за участю ТОВ «Західна агровиробнича компанія», які містять ознаки зміни відомостей щодо платників та сум платежів. З огляду на це у скарзі заявлено клопотання про витребування в АБ «Південний» банківської виписки щодо зарахування 10 000 грн на рахунок АБ «Олени Іванько «Фактум» за платіжною інструкцією №5991 від 05 березня 2026 року. Крім того, товариство зазначає, що адвокат Іванько О.С., яка надавала професійну правничу допомогу ТОВ «ПрофАгроТрейд», є учасником цього товариства та володіє 50 % його статутного капіталу, а директор товариства Іванько О.П. перебуває з нею у сімейних відносинах.

За таких обставин, заявлені витрати фактично формуються всередині товариства, а наведена пов`язаність ставить під сумнів їх реальність та обґрунтованість.

Також звертає увагу, що один адвокат представляв інтереси обох відповідачів за аналогічних фактичних обставин, тоді як у розрахунках вартості правничої допомоги за кожним із відповідачів зазначено фактично однакові послуги.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 товариство вказує на відсутність належного підтвердження їх фактичного понесення та сплати адвокату. Вважає, що самі по собі договір про надання правничої допомоги та акт наданих послуг не підтверджують реальності відповідних витрат за відсутності належних доказів виконання грошового зобов`язання. Також ТОВ «Західна агровиробнича компанія» вважає стягнуті судом витрати у загальному розмірі 10 000 грн неспівмірними зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг. Зазначає, що справа є типовою, не відзначається підвищеною складністю та не потребувала значного обсягу доказової роботи, адвокат представляла одночасно обох відповідачів, участі у судових засіданнях не брала та підготувала незначну кількість процесуальних документів. Вважає, що наведені обставини не були належним чином враховані судом першої інстанції при вирішенні питання про розмір витрат на професійну правничу допомогу.

У відзиві представник ОСОБА_1 та ТОВ “ПрофАгроТрейд” - адвокат Іванько О.С. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін.

Зазначає, що платіжна інструкція №5991 від 05 березня 2026 року містить необхідні реквізити та позначку банку про виконання платежу, а тому належно підтверджує оплату правничої допомоги. Відсутність окремої банківської виписки цього не спростовує. Також вказує, що участь адвоката Іванько О.С. у ТОВ «ПрофАгроТрейд» та її сімейні відносини з директором товариства не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.

Щодо витрат ОСОБА_1 зазначає, що вони підлягають розподілу незалежно від того, чи були фактично сплачені на момент розгляду справи, оскільки договором передбачено їх оплату після набрання рішенням законної сили.

Заперечує і проти доводів про дублювання послуг адвоката, посилаючись на те, що обидва відповідачі є самостійними учасниками справи та мають окреме право на правничу допомогу. Вважає, що суд першої інстанції правильно врахував обсяг наданих послуг, складність справи та критерії співмірності витрат.

Сторони були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, однак у судове засіданні не з`явилися, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

За ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а тому в іншій частині не переглядається.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 15 ЦПК України.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін; поведінку сторін під час розгляду справи; дії сторін щодо досудового вирішення спору та його врегулювання мирним шляхом.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Частинами п`ятою, шостою статті 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а обов`язок доведення неспівмірності таких витрат покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни його розміру, порядок сплати та умови повернення визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини, а гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі №910/12876/19 зазначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Водночас процесуальним законодавством установлені критерії, які застосовуються судом при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зокрема їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Відповідно до правової позиції, висловленої об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та підтриманої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною або третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Так, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, надану ТОВ «ПрофАгроТрейд» у суді першої інстанції, до матеріалів справи подано договір про надання правової (правничої) допомоги №67/25 від 01 жовтня 2025 року, детальний опис наданих послуг та акт приймання-передачі наданих послуг №04-03/03 від 04 березня 2026 року, відповідно до яких загальна вартість наданої правничої допомоги становить 10 000 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, надану ОСОБА_1 , до матеріалів справи подано договір про надання правової (правничої) допомоги №106/25 від 17 листопада 2025 року, детальний опис наданих послуг та акт приймання-передачі наданих послуг №06-03/08 від 06 березня 2026 року, згідно з якими загальна вартість наданої правничої допомоги також становить 10 000 грн.

З наданих документів вбачається, що правнича допомога кожному з відповідачів включала ознайомлення та вивчення документів, аналіз фактичних обставин справи і судової практики, підготовку справи до розгляду, формування доказів, консультування щодо правової позиції та підготовку відзиву на позовну заяву з додатками.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт надання відповідачам професійної правничої допомоги, обсяг виконаних адвокатом робіт та погоджену сторонами вартість таких послуг.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про недоведеність понесення відповідачами витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з відсутністю належних доказів їх фактичної оплати.

За змістом пункту 1 частини другої статті 137 та частини восьмої статті 141 ЦПК України для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не вимагається, щоб на момент такого розподілу відповідна сума була фактично сплачена. Визначальним є підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, яка сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

У цій справі обсяг та вартість правничої допомоги, наданої кожному з відповідачів, підтверджені договорами про надання правової допомоги, додатками до них, детальними описами виконаних робіт та актами приймання-передачі наданих послуг.

Тому доводи апеляційної скарги, спрямовані на спростування факту здійснення оплати за платіжною інструкцією №5991 від 05 березня 2026 року, не впливають на правильність висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для розподілу витрат на професійну правничу допомогу, оскільки процесуальний закон не ставить вирішення цього питання у залежність від фактичної сплати відповідних коштів на момент їх розподілу.

З огляду на це посилання скаржника на особливості оформлення зазначеної платіжної інструкції, а також на платіжні документи, подані адвокатом Іванько О.С. в інших судових справах, не спростовують підтверджених матеріалами цієї справи обсягу та вартості наданої відповідачам професійної правничої допомоги.

Колегія суддів також відхиляє посилання ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на те, що адвокат Іванько О.С. є учасником ТОВ «ПрофАгроТрейд» та володіє часткою у його статутному капіталі, а також на її сімейні відносини з директором товариства.

Самі по собі наведені скаржником обставини не спростовують факту надання професійної правничої допомоги, обсягу виконаних адвокатом робіт і погодженої сторонами вартості таких послуг та не є передбаченою процесуальним законом підставою для відмови у розподілі відповідних судових витрат. Натомість факт надання професійної правничої допомоги, обсяг виконаних адвокатом робіт та їх вартість підтверджуються поданими відповідачами договорами про надання правничої допомоги, детальними описами робіт та актами приймання-передачі наданих послуг

Не спростовують правильності висновків суду першої інстанції й доводи про те, що адвокат Іванько О.С. одночасно представляла інтереси обох відповідачів та у детальних описах зазначені подібні за своїм характером роботи.

ОСОБА_1 та ТОВ «ПрофАгроТрейд» є самостійними учасниками справи, кожен з яких уклав окремий договір про надання правничої допомоги. Сам по собі факт представництва їх інтересів одним адвокатом не позбавляє кожного з відповідачів права на відшкодування понесених або таких, що підлягають сплаті, витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас спільність правової позиції відповідачів, тотожність значної частини фактичних обставин та представництво їх інтересів одним адвокатом об`єктивно впливали на обсяг необхідної роботи адвоката. Саме ці обставини були враховані судом першої інстанції при визначенні розміру витрат, які підлягають відшкодуванню.

Так, кожним із відповідачів було заявлено до відшкодування по 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Суд першої інстанції, врахувавши складність справи, обсяг виконаних робіт, представництво одним адвокатом інтересів обох відповідачів за подібних фактичних обставин, а також клопотання позивача про зменшення витрат, дійшов висновку про стягнення з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» по 5 000 грн на користь ОСОБА_1 та ТОВ «ПрофАгроТрейд».

Отже, суд першої інстанції фактично врахував обставини, на які ТОВ «Західна агровиробнича компанія» посилається в апеляційній скарзі як на підставу неспівмірності витрат, та зменшив заявлений кожним відповідачем розмір витрат удвічі.

У постановах від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі №911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що під час визначення суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат, їх необхідності та розумності розміру, а зменшення витрат за критерієм неспівмірності здійснюється за клопотанням іншої сторони, яка має довести таку неспівмірність.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг, необхідність аналізу матеріалів справи та формування правової позиції кожного з відповідачів, а також те, що суд першої інстанції вже врахував спільність правової позиції відповідачів та представництво їх інтересів одним адвокатом і зменшив заявлені кожним із них витрати з 10 000 грн до 5 000 грн, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відповідність визначеного до відшкодування розміру витрат критеріям реальності, розумності та співмірності.

Доводи апеляційної скарги про типовість справи, відсутність необхідності проведення значного обсягу доказової роботи та неучасть адвоката у судових засіданнях не дають підстав для іншого висновку, оскільки професійна правнича допомога не обмежується лише особистою участю адвоката у судових засіданнях, а охоплює також ознайомлення з матеріалами, аналіз фактичних обставин та судової практики, формування правової позиції, консультування клієнта і підготовку процесуальних документів.

Посилання на наявність інших аналогічних справ за участю адвоката Іванько О.С. також не свідчить про відсутність правничої допомоги саме у цій справі та не спростовує фактичного виконання робіт, зазначених у поданих договорах, детальних описах та актах приймання-передачі наданих послуг.

Не підлягає задоволенню і заявлене в апеляційній скарзі клопотання ТОВ «Західна агровиробнича компанія» про витребування в АБ «Південний» банківської виписки щодо зарахування 10 000 грн на рахунок Адвокатського бюро «Олени Іванько «Фактум» на підставі платіжної інструкції №5991 від 05 березня 2026 року.

Витребувана інформація спрямована на підтвердження фактичного перерахування коштів за надану професійну правничу допомогу, тоді як за змістом пункту 1 частини другої статті 137 та частини восьмої статті 141 ЦПК України фактична сплата гонорару на момент вирішення питання про розподіл судових витрат не є обов`язковою умовою їх відшкодування.

За наявності доказів, які підтверджують факт надання правничої допомоги, обсяг виконаних робіт та їх вартість, що підлягає сплаті, встановлення факту зарахування коштів на рахунок адвокатського бюро не має вирішального значення для розгляду апеляційної скарги.

За таких обставин підстав для витребування зазначеної банківської виписки колегія суддів не вбачає.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 та ТОВ «ПрофАгроТрейд» по 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд першої інстанції при вирішенні цього питання врахував подані відповідачами докази на підтвердження обсягу та вартості наданої правничої допомоги, характер і складність справи, фактичний обсяг роботи адвоката та одночасне представництво інтересів обох відповідачів, у зв`язку з чим обґрунтовано визначив розмір витрат, що підлягають відшкодуванню, по 5 000 грн кожному.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, однак це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України», №63566/00, § 23, від 18 липня 2006 року).

Рішення суду в оскаржуваній частині є законним та обґрунтованим, а підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Західна агровиробнича компанія”— залишити без задоволення.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 квітня 2026 року в оскаржуваній частині — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 11 серпня 2026 року.

Головуюча Хома М.В.

Судді Костів О.З.

Храпак Н.М.