Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №331/4686/26 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №331/4686/26 Головуючий в 1 інст. Гасанбеков С.С.

Провадження №33/807/948/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисників особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокатів Куляса О.Ф., Штенгелова О.В., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Куляса О.Ф. на постанову судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 12 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень, стягнуто судовий збір,-

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за наступних обставин.

14 травня 2026 року, о 15 год. 56 хв., м. Запоріжжя, просп. Соборний, 105, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_2 , при ввімкненні сигналу світлофора, що дозволяє рух, не надав переваги транспортному засобу, що завершував рух через перехрестя, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Opel Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п. 16.5 Правил дорожнього руху. У результаті дорожньо-транспортної пригоди вищезазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Куляс О.Ф., діючи в інтересах ОСОБА_3 , подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що вона є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки викладені в ній відомості не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються відеозаписами, наданими суду стороною захисту.

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно встановив виїзд на перехрестя і продовження руху по ньому водієм "OPEL-VECTRA", н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 на зелений сигнал світлофору, а виїзд з перехрестя - на червоний. Суд не дослідив надані стороною захисту відеозаписи, якими доводиться факт виїзду ОСОБА_2 на червоний сигнал світлофора. Суд зазначив, що у даній дорожній обстановці водій ОСОБА_2 повинен був діяти та діяв відповідно до вимог п.16.8 ПДР, якими передбачено, що водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен вихати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.

Водночас, водій ОСОБА_1 у зазначеній дорожній обстановці, повинен був діяти відповідно до п.16.5 Правил дорожнього руху, при цьому тривалість часу, що минув з увімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, для ОСОБА_1 не має значення, оскільки незалежно від неї, має бути забезпечена можливість завершення руху транспортним засобам та пішоходам, які розпочали рух через перехрестя згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух.

Наголошує, що на запит ОСОБА_1 КП «Центр управління інформаційними технологіями» та водієм транспортного засобу, що рухався по пр. Соборному в попутному з ОСОБА_1 напрямку у суміжній смузі для руху зліва, надані відеозаписи, на яких зафіксована подія ДТП від 14.05.2026 року. Вказані відеозаписи спростовують обставини ДТП, що викладені в постанові суду першої інстанції та свідчать про порушення вимог ПДР України водієм транспортного засобу "OPEL-VECTRA", н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 , який перед початком руху не впевнився в безпеці та розпочав перетин перехрестя на червоний (забороняючий рух) сигнал світлофору. Також, зазначеним відеозаписом спростовуються порушення вимог ПДР України ОСОБА_1 .

Стверджує, що аналіз вищевказаних відеозаписів засвідчує, що зіткнення транспортних засобів "FORD-FOCUS", н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та "OPEL-VECTRA" н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 сталося зі спливом не менше 5 (п`яти) секунд, після ввімкнення зеленого (дозволяючого рух) сигналу світлофору для руху транспортних засобів по пр. Соборному (зі сторони вул. Дмитра Донцова в напрямку вул. Запорізька), в тому числі і для ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 не мав можливості завчасно виявити транспортний засіб "OPEL-VECTRA", н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 та уникнути зіткнення, шляхом застосування екстреного гальмування, оскільки ОСОБА_1 рухався у крайній правій смузі для руху по проспекту Соборному, а зліва від нього, у чотирьох смугах, здійснювали рух інші транспортні засоби, які обмежували ОСОБА_1 оглядовість.

ОСОБА_1 рухався у крайній-правій смузі для руху на зелений сигнал світлофору, який горів не менше 5 (п`яти) секунд до моменту зіткнення транспортних засобів.

Відтак, саме внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п. 8.7.3 (е), 10.1, 16.4 ПДР України сталося зіткнення транспортних засобів.

На підставі вищевикладеного, просить скасувати постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 12 червня 2026 року. Винести нову постанову, якою закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.

У судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_1 – адвокат Куляс О. Ф. підтримав апеляційну скаргу із доповненням до неї, просив її задовольнити з наведених підстав.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Штенгелов О.В. наголосив, що відповідно до ПДР України кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на додержання цих Правил іншими учасниками. Зазначив, що об`єктивні матеріали справи підтверджують початок руху ОСОБА_2 на заборонний сигнал світлофора, тоді як ОСОБА_1 рухався на сигнал, що дозволяв рух.

Потерпілий ОСОБА_2 заперечував проти доводів апеляційної скарги та позиції захисників ОСОБА_1 . Наполягав, що первинно виїхав на перехрестя на зелений сигнал світлофора і мав завершити рух після звільнення смуги автомобілем, який рухався попереду.

Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та доповнення до неї, суддя апеляційного суду дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

За змістом ст. 280 КУпАП під час розгляду справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна конкретна особа у його вчиненні та чи існують інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини справи. До таких даних належать, зокрема, протокол, пояснення особи, потерпілого і свідків, показання технічних засобів, фото- та відеозаписи, а також інші документи.

Водночас жоден із цих доказів не має наперед установленої сили й відповідно до ст. 252 КУпАП повинен оцінюватися у сукупності з іншими матеріалами на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин.

Адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП настає не за сам факт зіткнення транспортних засобів, а за порушення конкретних вимог Правил дорожнього руху, яке перебуває у причинному зв`язку з пошкодженням транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, для висновку про наявність складу цього правопорушення необхідно достовірно встановити правило, якого не дотримався водій, об`єктивну можливість виконати відповідний обов`язок та безпосередній причинний зв`язок між порушенням і наслідками.

Пунктом 1.4 ПДР України закріплено право кожного учасника дорожнього руху розраховувати на те, що інші учасники також виконують вимоги цих Правил.

За підпунктом «е» п. 8.7.3 ПДР України червоний сигнал світлофора, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух. Відповідно до п. 10.1 ПДР України перед початком руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

Пункт 16.4 ПДР України забороняє виїжджати на будь-яке перехрестя, у тому числі при сигналі світлофора, що дозволяє рух, якщо утворився затор, який змусить водія зупинитися на перехресті та створити перешкоду для руху інших транспортних засобів і пішоходів.

Ця вимога спрямована на недопущення блокування конфліктних напрямків руху після зміни сигналів світлофора.

За п. 16.5 ПДР України після ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, які завершують рух через перехрестя, та пішоходам, які закінчують перехід. Ця норма підлягає застосуванню у взаємозв`язку з п. 16.8 ПДР України, який надає право виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналу світлофора на виїзді саме тому водієві, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяв рух.

Отже, поняття транспортного засобу, який «завершує рух через перехрестя», не може тлумачитися відокремлено від обставин початку руху та сигналу світлофора.

Саме лише фізичне перебування автомобіля в межах загальної зони перехрестя не створює для нього безумовної переваги, якщо після зупинки водій розпочинає новий етап руху та перетин зони вже на заборонний сигнал.

Суд першої інстанції наведеного взаємозв`язку норм не врахував і дійшов передчасного висновку про порушення ОСОБА_1 п. 16.5 ПДР України.

В основу постанови покладено припущення, що ОСОБА_2 безперервно завершував рух, розпочатий на зелений сигнал, хоча відеозаписи фіксують його тривалу зупинку до перетину межі перехрещення проїзних частин та подальше відновлення руху після ввімкнення для нього червоного сигналу.

Протокол про адміністративне правопорушення від 14 травня 2026 року відтворює сформульоване працівником поліції обвинувачення, однак не містить самостійних даних про фазу роботи світлофорів у момент початку руху кожного автомобіля.

У протоколі не наведено часової послідовності події, не розмежовано момент первинного наближення автомобіля Opel Vectra до перехрестя і момент відновлення ним руху після зупинки.

Тому протокол сам по собі не доводить факту порушення ОСОБА_1 вимог п. 16.5 ПДР України.

Схема місця дорожньо-транспортної пригоди та фотознімки підтверджують місце зіткнення, напрямки руху транспортних засобів, характер їх розташування після події та наявність механічних пошкоджень.

Водночас ці матеріали є статичними й не відображають сигналів світлофорного об`єкта, моменту початку руху автомобілів та зміни дорожньої обстановки.

Відтак вони підтверджують подію ДТП і її майнові наслідки, але не встановлюють, хто з водіїв мав перевагу та чи порушив ОСОБА_1 інкриміновану йому норму ПДР.

Письмові пояснення ОСОБА_1 , надані безпосередньо після ДТП, є послідовними: він зазначав, що рухався просп. Соборним на зелений сигнал світлофора, тоді як автомобіль Opel Vectra раптово з`явився перед ним у межах смуги руху. Ці пояснення узгоджуються з напрямками руху, зафіксованими на схемі, та з відеозаписами.

Натомість твердження ОСОБА_2 про наявність у нього права завершувати рух оцінюється з урахуванням об`єктивно зафіксованої зупинки і сигналу світлофора в момент подальшого початку руху.

Відеозаписи з камер спостереження, які надані КП «Центр управління інформаційними технологіями», а також запису із транспортного засобу, який рухався просп. Соборним у попутному з ОСОБА_1 напрямку, відтворюють безперервну дорожню ситуацію та узгоджуються між собою за положенням автомобілів, рухом пішоходів і зміною потоків транспорту.

Із відеозапису у файловій папці «A84 C04 QNO-6012R 0.55.13» у поєднанні зі схемою пофазового роз`їзду встановлено, що о 15 год. 56 хв. 35 с автомобіль Opel Vectra під керуванням ОСОБА_2 зупинився на пішохідному переході, але до перетину межі перехрещення проїзних частин, тобто до уявної лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг.

Отже, автомобіль не здійснював безперервного руху через конфліктну зону перехрестя та не зупинився безпосередньо на цьому перехресті.

О 15 год. 56 хв. 38 с для напрямку руху автомобіля Opel Vectra вже був увімкнений червоний сигнал світлофора.

О 15 год. 56 хв. 40 с, коли передня частина цього автомобіля ще перебувала до межі перехрещення проїзних частин, ОСОБА_2 розпочав рух.

О 15 год. 56 хв. 41 с передня частина автомобіля перетнула зазначену межу, причому червоний сигнал для його напрямку діяв уже близько трьох секунд.

О 15 год. 56 хв. 48 с сталося зіткнення автомобілів Opel Vectra та Ford Focus. На цей момент Ford Focus під керуванням ОСОБА_1 рухався просп. Соборним на зелений сигнал світлофора.

Аналіз відеозаписів підтверджує, що дозволений сигнал для потоку по просп. Соборному був увімкнений не менш, як за п`ять секунд до моменту зіткнення.

Вказане спростовує висновок суду першої інстанції, ніби ОСОБА_2 виїхав саме на перехрещення проїзних частин на зелений сигнал і лише завершував розпочатий маневр.

Навіть якщо його автомобіль до зупинки частково перебував у межах загальної території перехрестя, безпосередній перетин проїзних частин та в`їзд у траєкторію руху автомобілів по просп. Соборному він почав після зміни сигналу на заборонний.

За таких обставин положення п. 16.8 ПДР України не надавали ОСОБА_2 переваги, оскільки необхідною умовою їх застосування є виїзд на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом, що дозволяє рух.

Відеозапис свідчить про протилежне, що до межі перехрещення він зупинився, а після ввімкнення червоного сигналу розпочав рух знову.

Така дія за своїм змістом є початком руху в новій дорожній обстановці та вимагала виконання п. 10.1 ПДР України.

З пояснень самого ОСОБА_2 убачається, що рух транспортних засобів по просп. Соборному він побачив уже після того, як почав рух у напрямку їхніх смуг.

Це підтверджує, що перед відновленням руху він належним чином не перевірив безпечність виїзду.

Крім того, його попередня зупинка через транспортний засіб, який перебував попереду, свідчить про наявність перешкоди для безперешкодного проїзду перехрестя, що повинно було враховуватися з огляду на вимоги п. 16.4 ПДР України.

Водночас обов`язок ОСОБА_1 за п. 16.5 ПДР України не може поширюватися на ситуацію, коли інший водій після зупинки починає перетин конфліктного напрямку на червоний сигнал.

Інакше будь-який транспортний засіб, який виїхав у заборонений момент, лише внаслідок свого фізичного перебування на перехресті набував би переваги над потоком, для якого вже ввімкнено зелений сигнал, що суперечило б змісту світлофорного регулювання та взаємопов`язаним положенням пунктів 8.7.3, 16.5 і 16.8 ПДР України.

Право учасника дорожнього руху розраховувати на дотримання Правил іншими особами не є дозволом ігнорувати очевидну небезпеку.

Проте у цій справі матеріали не доводять, що небезпека була для ОСОБА_1 очевидною або могла бути своєчасно виявлена.

Він розпочав і продовжував рух на зелений сигнал, який діяв уже кілька секунд, а тому за звичайного розвитку дорожньої ситуації мав підстави очікувати, що поперечний потік зупинений і не почне рух на червоний сигнал.

Відеозаписи також підтверджують, що ОСОБА_1 рухався крайньою правою смугою просп. Соборного. У смугах ліворуч від нього одночасно рухалися інші автомобілі, які до моменту наближення Opel Vectra до крайньої правої смуги обмежували огляд у поперечному напрямку.

За такої конфігурації руху автомобіль ОСОБА_2 з`явився у полі огляду ОСОБА_1 безпосередньо перед перетином траєкторій.

У справі відсутні належні докази того, що ОСОБА_1 рухався з недозволеною або небезпечною швидкістю, несвоєчасно реагував на перешкоду, яку об`єктивно міг бачити, або мав достатні відстань і час для запобігання зіткненню.

Таким чином, вказана подія виникла після початку ОСОБА_2 руху на заборонний сигнал без належної перевірки безпечності.

Суд першої інстанції, зосередившись на самому перебуванні Opel Vectra в межах перехрестя, не встановив початок вказаного перехрестя, момент перетину межі проїзних частин, не оцінив зупинку та подальший початок руху автомобіля і не зіставив відеозаписи.

Тому висновок про завершення ОСОБА_2 правомірно розпочатого руху не відповідає фактичним обставинам справи.

Конституційний принцип презумпції невинуватості забороняє ґрунтувати рішення про відповідальність на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи.

Порушення ОСОБА_1 п. 16.5 ПДР України та причинний зв`язок між його діями і наслідками ДТП належними та достатніми доказами не підтверджені; натомість об`єктивні матеріали спростовують викладену у протоколі версію.

Отже, провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до повноважень, передбачених ст. 294 КУпАП, за результатами апеляційного перегляду постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про закриття провадження у справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Куляса Олексія Федоровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 12 червня 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, скасувати.

Провадження у справі при притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 331/4686/26