Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №333/4384/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 11.08.2026 Справа № 333/4384/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 333/4384/25 Головуючий в 1-й інстанції – Михайлова А.В.

Провадження №22-ц/807/1782/26 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Кочеткової І.В.,

суддів: Полякова О.З.,

Мінгазова Р.В.,

секретар Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» на заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року АТ «СЕНС БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 501437069 в сумі 465 175,72 грн.

Позивач зазначав, що 22.02.2022 ОСОБА_1 уклав з АТ «Альфа Банк» (надалі Банк) угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 501348104 (надалі кредитний договір), відповідно до умов якої Банк зобов`язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується в поряду та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши позичальнику кредит. Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого має заборгованість у розмірі 465 175,72 грн.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.

Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2026 року відмовлено у задоволенні позову.

Судове рішення мотивовано тим, що Банком втрачено примірник кредитного договору, а отже відсутні підстави вважати, що між сторонами було укладено кредитний договір на умовах, вказаних позивачем у позовній заяві, а відтак – і для задоволення позову.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, АТ «СЕНС БАНК», інтереси якого представляє Рудницький Ю.І., подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вважає, що суд дійшов помилкового висновку про недоведеність позовних вимог, адже виписка по особовому рахунку позичальника, меморіальний ордер про переказ відповідачу суми кредиту свідчать про отримання останнім кредитних коштів. Дійшовши висновку про те, що 22.02.2022 сторони уклали кредитний договір, суд відмовив у позові з підстав утрати банком оригіналу договору, не давши оцінку ані довідці про умови кредитування, ані іншим письмовим доказам, які були надані позивачем на підтвердження позовних вимог.

16 липня 2026 року на офіційному вебсайті Запорізького апеляційного суду розміщено оголошення для ОСОБА_1 , постійним зареєстрованим місцем проживання якого є тимчасово окупована територія – м.Мелітополь, який вважається повідомленим про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду.

ОСОБА_1 не скористалася своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу.

В засідання апеляційного суду представник апелянта не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що постійним зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , 1984 р.н., є АДРЕСА_1 (а.с.11-12).

22.02.2022 на ім`я ОСОБА_1 . Банком переказано 330 872, 92 грн., призначення платежу – надання кредиту за кредитним договором №501437069 від 22.02.2022, що підтверджується меморіальним ордером №956437382 (а.с.43).

Відповідно до довідки АТ «СЕНС БАНК» від 19.05.2025 Банком втрачено примірник кредитного договору № 501437069 від 22.02.2022 із архівного зберігання. У довідці зазначено, що кредитний договір між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 укладався на таких умовах: сума кредиту – 330 872,92 грн., відсоткова ставка – 28 % річних, строк кредитування – 5 років, графік погашення додається (а.с.9-10).

За розрахунком заборгованості за кредитом у відповідача станом на 21.12.2024 існує заборгованість у розмірі 593 241,80 грн., із яких: 330 872,92 грн. – по тілу кредиту, 262 368,88 грн. – по відсотках (а.с.8).

На підтвердження позовних вимог позивачем надано виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 з 22.02.2022 по 22.04.2025 (а.с.27-41).

12.08.2022 року змінено назву АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на довідку АТ «СЕНС БАНК» від 19.05.2025 про втрату примірника кредитного договору № 501437069 від 22.02.2022 з архівного зберігання та дійшов висновку про те, що за відсутності паперового примірника самого договору відсутні підстави вважати, що між сторонами було укладено кредитний договір на умовах, вказаних позивачем у позовній заяві.

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується частково.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі частини 1 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

На підставі частини 1 та 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини 1, 2 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В силу ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За правилами доказування, визначеними статтями 12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до копії довідки від 19.05.2025, виданої АТ «СЕНС БАНК», примірник договору №501437069 від 22.02.2022, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа Банк» втрачено з архівного зберігання. Кредитний договір №501437069 було укладено 22.02.2022 року на наступних умовах: сума кредиту 330 872,92 грн, відсоткова ставка 28 проценти річних, строк кредитування 5 років (а.с.9).

Колегія суддів зауважує, що зазначена довідка не може замінити за своїм юридичним змістом оригінал укладеного кредитного договору, між тим, не можна погодитися і з висновками суду першої інстанції з приводу того, що відсутні підстави вважати, що між сторонами було укладено кредитний договір.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, встановлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц (провадження №61-3689св21).

Отже, наданий банком розрахунок заборгованості за кредитом, виписка по рахунку відповідача, а також меморіальний ордер №956437382 від 22.02.2022 є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами (а.с.43).

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку з приводу доведеності вимог позову в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 330 872,92 грн.

Що стосується заборгованості по відсоткам у розмірі 262 368,88 грн., то, враховуючи відсутність достовірних даних щодо розміру встановленої процентної ставки за кредитом та способу нарахування відсотків, навіть за наявності розрахунку заборгованості за кредитом та виписки по рахунку відповідача не є можливим перевірити правильність нарахування відсотків за користування кредитом, тому вимоги позову в цій частині суд вважає недоведеними.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог позову.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», інтереси яких представляє Рудницький Юлій Ігорович задовольнити частково.

Заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2026 року у цій справі скасувати.

Позов Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на корить Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (ЄДРПОУ23494714) заборгованість за кредитним договором №501437069 від 22.02.2022 у розмірі 330 872,92 грн. (триста тридцять тисяч вісімсот сімдесят дві гривні 92 коп.).

В решті вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на корить Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (ЄДРПОУ23494714) витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 3113,35 грн., за подання апеляційної скарги у розмірі 4670,02 грн., а всього 7783,37 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено 11 серпня 2026 року.

Головуюча: І.В. Кочеткова

Судді: О.З. Поляков

Р.В.Мінгазов