Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №309/1237/26 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 309/1237/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 серпня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої – судді Кожух О.А.,

суддів – Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.,

за участі секретаря – Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Човганин Михайло Іванович, на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 02 квітня 2026 року (головуюча суддя Лук`янова О.В.) у справі № 309/1237/26 про забезпечення позову до подання позовної заяви Комунального некомерційного підприємства «Хустська центральна лікарня імені Віцинського Остапа Петровича» Хустської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів у порядку регресу,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

31.03.2026 КНП «Хустська центральна лікарня імені ОСОБА_2 » Хустської міської ради звернулася в суд із заявою про забезпечення позову до подання лікарнею позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення коштів у порядку регресу.

Просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме й нерухоме майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_1 і знаходяться у нього чи в інших осіб, до вирішення справи по суті.

На обґрунтування заяви про забезпечення позову КНП «Хустська центральна лікарня імені ОСОБА_2 » зазначала наступне.

Хустським районним судом було розглянуто справу № 309/3659/21 за позовом ОСОБА_3 до КНП «Хустська центральна лікарня імені Віцинського О.П.» Хустської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з неналежним виконанням медичним працівником своїх професійних обов`язків, в якому ОСОБА_3 просила стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 2 400 000,00 гривень.

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 23.09.2022 у справі № 309/3659/21 позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто із КНП «Хустська центральна лікарня імені Віцинського О. П.» Хустської міської ради на користь ОСОБА_3 суму 400 000,00 грн моральної шкоди. Стягнуто із КНП «Хустська центральна лікарня імені ОСОБА_2 » Хустської міської ради на користь держави 4 000,00 грн судового збору.

Додатковим рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 01.06.2023 у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої неналежним виконанням медичним працівником своїх професійних обов`язків в частині стягнення із відповідача 2 000 000,00 грн відмовлено.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 20.02.2025 апеляційні скарги КНП «Хустська центральна лікарня імені Віцинського О. П.» Хустської міської ради та ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційні скарги ОСОБА_3 на рішення суду та додаткове рішення суду, задоволено частково.

Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 23.09.2022 та додаткове рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 01.06.2023 скасовано та ухвалено рішення про часткове задоволення позову.

Стягнуто із КНП «Хустська центральна лікарня імені Віцинського О. П.» Хустської міської ради на користь ОСОБА_3 1 500 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, а також на користь держави Україна судові витрати у розмірі 17 734,35 грн судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 04.06.2025 року постанову Закарпатського апеляційного суду від 20.02.2025 – залишено без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/128386956).

06.05.2025 старшим державним виконавцем Хустського відділу державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77990507 на виконання виконавчого листа, виданого Хустським районним судом у справі № 309/3659/21 про стягнення з КНП «Хустська центральна лікарня імені Віцинського О.П.» Хустської міської ради на користь ОСОБА_3 суми в розмірі 1 500 000 грн – у відшкодування моральної шкоди; 17734,35 грн – судових витрат на користь держави Україна.

28.11.2025 начальником Хустського відділу державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з повним виконанням лікарнею рішення суду.

КНП «Хустська центральна лікарня імені Віцинського О.П.» посилалася на те, що згідно зі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З моменту виплати лікарнею відшкодування у повному обсязі, а саме з 28.11.2025, КНП «Хустська центральна лікарня імені ОСОБА_2 », відповідно до ч.1ст.1172, ч.1 ст.1191 ЦК України, набула право зворотної вимоги (регресу) у розмірі виплаченого відшкодування до винної особи ОСОБА_1 .

Зокрема, 07.11.2016 відносно ОСОБА_1 було відкрито та внесено до ЄРДР кримінальне провадження стосовно вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.140 КК України, яке ухвалою Хустського районного суду від 07.09.2021 закрито у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, що є нереабілітуючою обставиною.

Оскільки КНП «Хустська центральна лікарня імені Віцинського О.П.» відшкодувала заподіяну ОСОБА_1 моральну шкоду, судові витрати та виконавчий збір у розмірі 1 650 430,51 грн, тому набула право зворотної вимоги (регресу) до нього у відповідному розмірі.

КНП «Хустська центральна лікарня імені Віцинського О.П.» вказувала, що якщо майбутній відповідач дізнається про подання позовної заяви про стягнення коштів у порядку регресу, то може здійснити відчуження рухомого, нерухомого майна чи грошових коштів, що у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про задоволення позову.

Заявник вказував, що має достатньо обґрунтовані припущення того, що відповідач може відчужити рухоме, нерухоме майно чи грошові кошти, з метою уникнення виконання можливого рішення суду. Невжиття заходів забезпечення позову надасть ОСОБА_1 можливість вільно розпоряджатися нерухомим та рухомим майном, на яке може бути звернуто стягнення, що може призвести до неможливості виконання рішення суду.

Враховуючи вищенаведені обставини, у заяві про забезпечення позову КНП «Хустська центральна лікарня імені ОСОБА_2 » просила вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту:

1) на все нерухоме майно, що належить або підлягає передачі ОСОБА_1 і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) на все рухоме майно, що належить або підлягає передачі ОСОБА_1 і знаходяться у нього чи в інших осіб;

3) на всі грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті ОСОБА_1 і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 02.04.2026 заяву КНП «Хустська Центральна лікарня імені Віцинського Остапа Петровича» Хустської міської ради про забезпечення позову – задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

- все нерухоме майно, що належить або підлягає передачі ОСОБА_1 і знаходиться у нього чи в інших осіб;

- все рухоме майно, що належить або підлягає передачі ОСОБА_1 і знаходиться у нього чи в інших осіб;

- всі грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті ОСОБА_1 і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

На цю ухвалу подав апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Човганин М.І. Посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, порушення місцевим судом норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та у задоволенні заяви КНП «Хустська центральна лікарня імені Віцинського О.П.» про забезпечення позову – відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що:

доводи заявника про можливе відчуження відповідачем майна або грошових коштів ґрунтуються на припущеннях; а матеріали не містять жодного належного та допустимого доказу того, що відповідач вчиняє дії, спрямовані на відчуження свого майна, приховування активів, ухилення від виконання можливого рішення суду;

судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_1 перебуває у трудових правовідносинах із позивачем;

внаслідок накладення арешту було заблоковано банківський рахунок ОСОБА_1 , який використовується для зарахування заробітної плати, що підтверджується довідкою банку та повідомленнями АТ КБ «ПриватБанк»;

вважає, що суд не врахував, що на момент застосування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 перебував на лікуванні та був тимчасово непрацездатним, а блокування зарплатного рахунку в умовах тимчасової непрацездатності призвело до істотного обмеження права ОСОБА_1 на отримання коштів для забезпечення базових життєвих потреб, лікування та існування;

застосований захід забезпечення позову є явно надмірним, непропорційним та таким, що не відповідає принципу співмірності, передбаченому статтею 150 ЦПК України;

арешт накладено на все рухоме, нерухоме майно та всі грошові кошти відповідача без визначення конкретного майна, меж арешту чи співвідношення такого обсягу обмежень із заявленими позовними вимогами;

таке є явно надмірним заходом забезпечення позову та призводить до непропорційного втручання у майнові права відповідача, а також свідчить про недотримання принципу співмірності та балансу інтересів сторін;

суд не перевірив можливість застосування менш обтяжливих заходів забезпечення позову, зокрема арешту майна в межах конкретної суми або застосування інших співмірних обмежень.

Позиція інших учасників

У відзиві на апеляційну скаргу КНП «Хустська центральна лікарня імені Віцинського О.П.» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Межі та порядок розгляду справи апеляційним судом

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Апелянт та його представник в судове засідання не з`явились. До апеляційного суду представник апелянта подав додаткові пояснення, у яких просить апеляційну скаргу задовольнити та розглянути справу за відсутності апелянта та його представника.

Заслухавши суддю-доповідача, позицію представників позивача, які проти задоволення апеляційної скарги заперечили, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла таких висновків.

Фактичні обставини та застосовані норми права

З матеріалів справи вбачається, що 07.11.2016 відносно ОСОБА_1 було відкрито та внесено до ЄРДР кримінальне провадження №12016070050000983 стосовно вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.140 КК України (неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому).

Ухвалою Хустського районного суду від 07.09.2021 у справі № 309/541/21 клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 140 КК України – задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 п.3 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження №12016070050000983 внесене до ЄРДР від 07.11.2016 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 140 КК України – закрито. Цивільний позов ОСОБА_4 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням – залишено без розгляду (https://reyestr.court.gov.ua/Review/99464435).

Надалі Хустським районним судом було розглянуто справу № 309/3659/21 за позовом ОСОБА_3 до КНП «Хустська центральна лікарня імені Віцинського О.П.» Хустської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з неналежним виконанням медичним працівником своїх професійних обов`язків, в якому ОСОБА_3 просила стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 2 400 000,00 гривень.

За результатами перегляду Закарпатським апеляційним судом рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 23.09.2022 та додаткового рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 01.06.2023 у справі № 309/3659/21 постановою Закарпатського апеляційного суду від 20.02.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125622011) стягнуто із КНП «Хустська центральна лікарня імені Віцинського О. П.» Хустської міської ради на користь ОСОБА_3 1 500 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, а також на користь держави Україна судові витрати у розмірі 17 734,35 грн судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 04.06.2025 року постанову Закарпатського апеляційного суду від 20.02.2025 – залишено без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/128386956).

06.05.2025 старшим державним виконавцем Хустського відділу державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77990507 на виконання виконавчого листа, виданого Хустським районним судом у справі № 309/3659/21 про стягнення з КНП «Хустська центральна лікарня імені Віцинського О.П.» Хустської міської ради на користь ОСОБА_3 суми в розмірі 1 500 000 грн – у відшкодування моральної шкоди; 17734,35 грн – судових витрат на користь держави Україна.

28.11.2025 начальником Хустського відділу державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з повним виконанням рішення суду КНП «Хустська центральна лікарня імені Віцинського О.П.» Хустської міської ради (а.с. 62).

Роботодавець КНП «Хустська центральна лікарня імені Віцинського О.П.», у заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви, посилаючись на обставини відшкодування шкоди у розмірі 1 650 430,51 грн, завданої їхнім працівником ОСОБА_1 , вказувала, що має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи ОСОБА_1 у розмірі виплаченого відшкодування у розмірі 1 650 430,51 грн.

КНП «Хустська центральна лікарня імені ОСОБА_2 », обгрунтовуючи необхідність забезпечення позову, вказувала, що якщо ОСОБА_1 дізнається про подання позовної заяви до нього про стягнення коштів у порядку регресу, то може здійснити відчуження рухомого, нерухомого майна чи грошових коштів, відтак невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про задоволення позову.

Заявник вказував, що має достатньо обґрунтовані припущення того, що відповідач має можливість відчужити рухоме, нерухоме майно чи грошові кошти, з метою уникнення виконання можливого рішення суду. Невжиття заходів забезпечення позову надасть ОСОБА_1 можливість вільно розпоряджатися нерухомим та рухомим майном, на яке може бути звернуто стягнення, що може призвести до неможливості виконання рішення суду.

Як вбачається з доданих до відзиву на апеляційну скаргу матеріалів, ухвалою судді Хустського районного суду від 15 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом Комунального некомерційного підприємства «Хустська центральна лікарня імені Віцинського Остапа Петровича» Хустської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів у порядку регресу (а.с. 120-121, справа № 309/1353/26).

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Забезпечення позову необхідне у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно п. п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, арештом на майно та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовним вимогам, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

За змістом ст. 149 ЦПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

У постанові від 19 жовтня 2023 року у справі N 440/9568/22 Верховний Суд сформулював такий висновок. Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначила, що: «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, – навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23) зазначено, що «жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить. Тому Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд оцінює не обґрунтованість позовних вимог по суті, а наявність достатніх підстав для застосування таких заходів. Зокрема, суд перевіряє розумність і адекватність заявлених вимог, їх зв`язок із предметом спору, імовірність утруднення виконання майбутнього рішення та необхідність дотримання балансу інтересів сторін. Натомість питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

В той же час, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Встановивши, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову, однак не з`ясував обсяг заявлених позовних вимог та не врахував, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними позовним вимогам, котрі у заяві про забезпечення позову зазначені у розмірі 1 650 430,51 гривень.

Апеляційний суд бере до уваги, що без вжиття заходів забезпечення позову відповідач має можливість безперешкодно відчужити своє рухоме та нерухоме майно. Водночас відсутні підстави вважати, що застосування арешту та рухоме та нерухоме майно відповідача призведе до невиправданого обмеження його майнових прав, оскільки таке майно залишається у його володінні та користуванні.

Щодо арешту на кошти, що знаходяться на картці, на яку надходить заробітна плата відповідача, колегія суддів зазначає, що зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, є підставами для зміни судового рішення у редакції цієї постанови та викладення резолютивної частини ухвали у наступній редакції:

«заяву Комунального некомерційного підприємства «Хустська центральна лікарня імені Віцинського Остапа Петровича» Хустської міської про забезпечення позову – задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту у межах заявленої до стягнення суми позовних вимог у розмірі 1 650 430,51 гривень на:

- нерухоме майно, що належить або підлягає передачі ОСОБА_1 і знаходиться у нього чи в інших осіб;

- рухоме майно, що належить або підлягає передачі ОСОБА_1 і знаходиться у нього чи в інших осіб;

- грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті ОСОБА_1 і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.2 ч. 1 ст. 374, п.п.3,4 ст. 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Човганин Михайло Іванович – задовольнити частково.

Ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 02 квітня 2026 року у справі № 309/1237/26 про забезпечення позову до подання позовної заяви Комунального некомерційного підприємства «Хустська центральна лікарня імені Віцинського Остапа Петровича» Хустської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів у порядку регресу – змінити у редакції цієї постанови та викласти резолютивну частину ухвалу у новій редакції.

Заяву Комунального некомерційного підприємства «Хустська центральна лікарня імені Віцинського Остапа Петровича» Хустської міської про забезпечення позову – задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту у межах заявленої до стягнення суми позовних вимог у розмірі 1 650 430,51 гривень на:

- нерухоме майно, що належить або підлягає передачі ОСОБА_1 і знаходиться у нього чи в інших осіб;

- рухоме майно, що належить або підлягає передачі ОСОБА_1 і знаходиться у нього чи в інших осіб;

- грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті ОСОБА_1 і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Стягувач: Комунальне некомерційне підприємство «Хустська центральна лікарня імені Віцинського Остапа Петровича» Хустської міської (90400, Закарпатська область, місто Хуст, вул. Івана Франка, будинок 113, ЄДРПОУ: 43221703).

Боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Копію постанови направити Хустському відділу Державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та учасникам справи.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 серпня 2026 року.

Головуюча

Судді