Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №307/864/15-ц — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 307/864/15-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 серпня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді Шевчука В.В.,

суддів: Собослоя Г.Г., Кожух О.Я.,

з участю секретаря Савинець В.Ю.,

представника заявника Дурдинець Р.Ю.,

представника відповідача Стан С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 травня 2026 року (суддя Бряник М.М.) у справі за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про видачу дубліката виконавчого листа виданого на виконання рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 13 червня 2016 року у справі за позовом АТ КБ "Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В квітні 2026 року представник АТ КБ "Приват Банк" звернувся до суду з із заявою про видачу дубліката виконавчого листа виданого на виконання рішення Тячівського районного суду Закарпатської області ухваленого 13 червня 2016 року за позовом АТ КБ "Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивувало тим, що 13 червня 2016 року Тячівським районним судом Закарпатської області було ухвалено рішення у справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. На підставі зазначеного рішення 14 листопада 2016 року було видано виконавчий лист.

Оригінал вказаного виконавчого документа знаходився на архівному зберіганні в «Центрі обробки документів» АТ КБ «Приват Банк», що розташовувався за адресою: м. Львів, вул. Північна, 2. Через пожежу, яка виникла внаслідок ракетного обстрілу російською федерацією 05.10.2025, оригінал виконавчого листа знищений.

Посилаючись на вказані обставини, представник заявника просив суд видати дублікат виконавчого листа №307/864/15-ц від 14.11.2016 р., виданого Тячівським районним судом Закарпатської області по справі №307/864/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованості на користь АТ КБ «Приват Банк».

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 травня 2026 року заяву задоволено, видано дублікат виконавчого листа №307/864/15-ц про стягнення з боржника ОСОБА_1 40 477,55 Доларів США, що за курсом НБУ станом на 13 лютого 2015 року складає 1 048 773,32 гривні та 3 654 гривень сплаченого судового збору, виданого 14 листопада 2016 року Тячівським районним судом Закарпатської області на виконання рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 13 червня 2016 року у цивільній справі №307/864/15-ц, провадження 2/307/32/16 за позовом АТ КБ "Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви АТ КБ "Приват Банк" про видачу дубліката виконавчого листа відмовити.

Апелянт вказує, що посилання суду першої інстанції на постанову про повернення виконавчого документу стягувачу номер №67456187 від 03.12.2024 року суперечить фактичним обставинам, оскільки вказана постанова ВДВС № 67456187 від 03.12.2024 року в матеріалах справи взагалі відсутня, а саме виконавче провадження стосується зовсім іншої особи, стороннього боржника - ОСОБА_2 і не має відношення до ОСОБА_1 .

Також звертає увагу на те, що між поверненням листа банку (березень 2019 року) та пожежею (жовтень 2025 року) існує великий хронологічний розрив тривалістю понад 6,5 років. Представник АТ КБ «ПриватБанк» не надав суду належного документа, який би підтверджував, що оригінал виконавчого листа щодо ОСОБА_1 взагалі коли-небудь фактично переміщувався чи надходив до вказаного архіву у м. Львів.

Суд першої інстанції послався на «довідку про втрату виконавчого документу начальника відділу AT КБ «Приват Банк», однак, така довідка, не є беззаперечним та достатнім доказом втрати виконавчого листа.

У відзиві на апеляційну скаргу представника АТ КБ «Приват Банк» просить апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу Тячівського районного суду від 20.05.2026 залишити без змін.

Вказує, що втрата та відсутність виконавчого документу на виконанні підтверджується Довідкою про втрату виконавчого документу виданою начальником відділу АТ КБ "Приватбанк" Ийбер М.Г., а також Інформацією з Єдиного реєстру боржників від 23.04.2026 року виконавчих проваджень, з якої вбачається, що окрім виконавчого провадження №54308600, відносно боржника ОСОБА_1 , не знайдено жодного іншого виконавчого провадження та виконавчий документ №307/864/15-ц не перебуває на примусовому виконанні в органах ДВС чи у приватних виконавців.

Оригінал вказаного виконавчого документа знаходився на архівному зберіганні в «Центрі обробки документів» АТ КБ «Приватбанк», що розташовувався за адресою: м. Львів, вул. Північна, 2. Через пожежу, яка виникла внаслідок ракетного обстрілу російською федерацією 05.10.2025, оригінал виконавчого листа знищений, що підтверджується копіями наявних у справі документів.

В судовому засіданні представник АТ КБ «Приватбанк» - Дурдинець Р.Ю. заперечила проти апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення з підстав викладених у відзиві.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Стан С.В. в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала з викладених у ній підстав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не сплив, оригінал виконавчого листа втрачено, рішення суду першої інстанції залишається не виконаним, що порушує права стягувача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки такі відповідають вимогам закону та фактичним матеріалам справи.

Так, матеріалами справи встановлено, що 13 червня 2016 року Тячівським районним судом Закарпатської області було ухвалено рішення у справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. На підставі зазначеного рішення 14 листопада 2016 року було видано виконавчий лист.

Оригінал вказаного виконавчого документа знаходився на архівному зберіганні в «Центрі обробки документів» АТ КБ «Приватбанк», що розташовувався за адресою: м. Львів, вул. Північна, 2.

05 жовтня 2025 року внаслідок збройної агресії російської федерації та масованого ракетного обстрілу м. Львова, відбулося пряме влучання у складські приміщення за адресою: м. Львів, вул. Північна, 2, 2А. Внаслідок вибуху та подальшої пожежі будівлю архіву та всі оригінали документів, що в ньому зберігалися, було фізично знищено.

Обставини знищення майна банку внаслідок воєнних дій підтверджуються:

- актом про пожежу від 06.10.2025, складеним ГУ ДСНС України у Львівській області, який прямо вказує причину пожежі: «вибух внаслідок потрапляння боєприпасів, їх уламків, внаслідок бойових дій». В акті АТ КБ «ПриватБанк» зазначений серед орендарів/клієнтів, майно яких було знищено, у тому числі архівні документи.

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за кримінальним провадженням N? 22025140000000276 від 05.10.2025, відкритим за фактом ракетного обстрілу цивільних об`єктів за вказаною адресою за ст. 438 ч. 1 КК України;

- довідкою АТ КБ «Приватбанк», що додається, про втрату (знищення) виконавчого документа внаслідок форс-мажорних обставин (воєнних дій).

Виконавчий документ не перебуває на примусовому виконанні в органах ДВС чи у приватних виконавців, що підтверджується витягом з єдиного реєстру боржників.

Відповідно до підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дає підстави для висновку про те, що підставою для видачі судом дубліката виконавчого документа є його втрата.

Разом із тим, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачом строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Тобто якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа, вважається поданою у межах установленого для пред`явлення його до виконання строку.

Постановою головного державного виконавця Тячівського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області від 29.03.2019 виконавчий лист 307/864/15ц виданий 14.11.2016 повернуто стягувачу на підставі п. 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання;

Згідно із ч. 5 вказаної статті, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

З врахуванням постанови про повернення виконавчого листа стягувачу від 29.03.2019, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання становив до 29.03.2022.

Відповідно до п. 10.2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Таким чином, строки пред`явлення виконавчого листа 307/864/15ц від 14.11.2016 до виконання не сплили.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень - завершальна стадія судового процесу, яка має своїм призначенням впровадження в життя судового рішення. Виконання судового рішення є невід`ємною та заключною частиною судового процесу, яка поєднана з попередніми частинами єдиною та основною метою всього судочинства, яке полягає в захисті прав і охоронюваних законом інтересів осіб.

Розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), є виконанням судових рішень як заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція). Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документа, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до постанови Верховного суду від 18.11.2020 №263/4331/18 сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби (або приватного виконавця) прямо свідчить про те, що його було втрачено.

Незважаючи на те, що норми Цивільного процесуального кодексу України не зобов`язують стягувача наводити детальні причини втрати виконавчого документа для отримання його дубліката, стягувачом надано достатні та переконливі докази того, що виконавчий лист знищено під час пожежі 05 жовтня 2025 року.

За таких обставин, враховуючи, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не сплив, відсутність оригіналу виконавчого листа у стягувала та органу ДВС, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заяви АТ КБ «Приватбанк» про видачу дублікату виконавчого листа з метою забезпечення реалізації завершальної стадії судового процесу та виконання рішення суду.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Доводи апелянта про неправомірне посилання суду першої інстанції на постанову про повернення виконавчого документу стягувачу номер №67456187 від 03.12.2024 року щодо боржника - ОСОБА_2 суд до уваги не приймає, оскільки такої постанови у матеріалах справи немає і фактично це є описка допущена судом першої інстанції, яка на правильність вирішення справи не впливає.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення без змін.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 серпня 2026 року.

Головуючий

Судді