Вирок від 27 липня 2026 р. у справі №752/9916/22 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів

Дата: 27 липня 2026 р.

Справа: №752/9916/22

Суддя: Шроль Валентин Ростиславович

Справа № 752/9916/22Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/824/2701/2026Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргоюпрокурорана вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 29 серпня 2024 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, котра народилась у м. Магдебург Німеччина, має середню освіту, незаміжню ,без офіційного місця роботи, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судиму,

засуджено за ч.5 ст.27, ч.3 ст. 358 КК України до 3 років обмеження волі; за ч. 3 ст. 358 КК України до 3 років обмеження волі; за ч.4 ст. 358 КК України до 1 року обмеження волі; за ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 190 КК України в редакції Закону №216-VIII від 22.11.2018 у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим призначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі. Відповідно до вимог ст..75 КК України засуджену звільнено від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов`язків , передбачених ст.76 КК України. Вироком вирішено питання щодо застави, арешту майна,речових доказів та процесуальних витрат.

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду, у червні 2022 року, однак не пізніше 08 червня 2022 року, більш точної дати не встановлено, у особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, та ОСОБА_7 виник спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, а саме на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 , що перебували на зберіганні у ТОВ «НоваПей» у розмірі 6 000 000 грн, при цьому розробили злочинний план.

Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_7 разом з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, домовились про виготовлення паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, перебуваючи у невстановлений час у приміщенні фотомагазину за адресою м. Київ, вул. Щербаківського, 47 ОСОБА_7 сфотографувалась та замовила виготовлення фотокартки відповідного формату для вклеювання у паспорт громадянина України, при цьому усвідомлювала, що вона буде використана для підроблення офіційного документа - паспорту громадянина України, яку одразу після виготовлення отримала особа, матеріали відносно якої виділенів окреме провадження.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України, а саме пособництво у підробленні офіційного документа, який видається установою і який надає права з метою використання його підроблювачем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, 09 червня 2022 року приблизно о 13:20 з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, а саме на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 , ОСОБА_7 під керівництвом особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи у відділенні № 1 ТОВ «НОВА ПОШТА» за адресою: м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 135, де функціонує каса з отримання готівкових коштів за відправлені посилки, що належать ТОВ «НоваПей», пред`явила паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , виданий ОСОБА_10 УМВС України у Запорізькій області 25.02.1997, з вклеєною фотокарткою із зображенням ОСОБА_7 та висловила вимогу до касира видати належні ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 6 000 000 грн., при цьому усвідомлювала, що для отримання вказаних грошових коштів їй необхідно заповнити опитувальник клієнта-фізичної особи Nova pay .

Вподальшому відповідно до наданого паспорта на ім`я ОСОБА_9 касиром ТОВ «Нова Пей» прийнято рішення та видано опитувальник клієнта - фізичної особи Nova pay з метою розширеної верифікації та ідентифікації клієнта, який відповідно до п. 6.2.2 Інструкції про касове обслуговування клієнтів у касах ТОВ «Нова Пей» являється первинним клієнтським документом та є обов`язковим до заповнення відповідно до п. 10.3.6 вказаної Інструкції.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.

Крім того, 09 червня 2022 року, приблизно о 13:40, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, а саме на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 , ОСОБА_7 під керівництвом особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи у відділенні № 1 ТОВ «НОВА ПОШТА» за адресою: м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 135, де функціонує каса з отримання готівкових коштів за відправлені посилки, що належать ТОВ «Нова Пей», отримавши від касира ТОВ «Нова Пей» опитувальник клієнта - фізичної особи Novapay, який видається з метою розширеної верифікації та ідентифікації клієнта та відповідно до п. 6.2.2 Інструкції про касове обслуговування клієнтів у касах ТОВ «Нова Пей» являється первинним клієнтським документом і є обов`язковим до заповнення відповідно до п. 10.3.6 вказаної Інструкції, власноруч внесла в нього анкетні дані ОСОБА_9 , які попередньо отримала від особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, у тому числі реєстраційний номер облікової картки платника податків, інформацію про мету та характер становлення ділових відносин/проведення фінансових операцій, дані про запланований обсяг фінансових операцій, дані про дату народження останньої, інформацію про громадянство, номери контактних телефонів та інші дані, при цьому засвідчила своїм підписом від імені ОСОБА_9 .

Таким чином, ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України, а саме підроблення офіційного документа, який видається підприємством і який надає права з метою використання його підроблювачем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, 09 червня 2022 року приблизно о 13:44, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, а саме на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 , ОСОБА_7 під керівництвом особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи у відділенні № 1 ТОВ «НОВА ПОШТА» за адресою: м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 135, де функціонує каса з отримання готівкових коштів за відправлені посилки, що належать ТОВ «НоваПей», пред`явила касиру ТОВ «Нова Пей» опитувальник клієнта - фізичної особи Nova pay, в якому власноруч ОСОБА_7 було внесено відомості про анкетні дані ОСОБА_9 , які ОСОБА_7 попередньо отримала від особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, а саме реєстраційний номер облікової картки платника податків, інформацію про мету та характер становлення ділових відносин/проведення фінансових операцій, дані про запланований обсяг фінансових операцій, дані про дату народження останньої, інформацію про громадянство, номери контактних телефонів та інші дані, який був засвідчений підписом ОСОБА_7 від імені ОСОБА_9 .

Таким чином, ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.

Крім того, реалізуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб,в особливо великому розмірі, а саме на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 в розмірі 6 000 000 грн, що перебували на зберіганні у ТОВ «Нова Пей», ОСОБА_7 у присутності особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи у відділенні № 1 ТОВ «НОВА ПОШТА» за адресою: м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 135, де функціонує каса з отримання готівкових коштів за відправлені посилки, що належать ТОВ «Нова Пей», в межах касової зони з отримання готівкових коштів пред`явила паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_9 , висловивши вимогу до касира ТОВ «Нова Пей» видати належні ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 6 000 000 грн, при цьому не довела свій злочинний умисел до кінця, оскільки була затримана співробітниками безпеки ТОВ «НОВА ПОШТА».

Таким чином, ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15 ч.4 ст.190 КК України в редакції Закону №216-VIII від 22.11.2018, а саме незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати винуватою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018, і призначити їй покарання: - за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України - 3 роки обмеження волі; - за ч. 4 ст. 358 КК України - 2 роки обмеження волі; - за ч. 3 ст. 358 КК України - 4 роки обмеження волі;- за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018 - 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна.

В обґрунтування апеляційної скарги, не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, вважає, що вирок суду є незаконним в частині призначеного покарання у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченої, внаслідок м`якості та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 75 КК України.

Зазначає, що судом помилково визнано та враховано обставини, які відповідно до ст.66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_7 , а саме: щире каяття та сприяння слідству, що не відповідає дійсності, оскільки обвинувачена під час судового засідання заперечувала обставини, встановленів ході досудового розслідування, а саме факт вчинення нею кримінальних правопорушень за попередньою змовою групою осіб, внаслідок чого під час судового розгляду докази були досліджені в загальному порядку (допитані потерпіла та свідки, а також дослідженні всі письмові докази), а ч.3 ст. 349 КПК України не застосовувалась.

Крім того, вказує, що в ході досудового розслідування ОСОБА_7 в одному з протоколів свого допиту зазначила, що відмовляється від надання будь-яких показів відносно себе відповідно до норми ст.63 Конституції України, що свідчить про відсутність у неї такої обставини, що пом`якшує покарання як щире каяття.

Також звертає увагу на те, що, як вбачається з фактичних обставин справи, невідомий на ім`я ОСОБА_12 пообіцяв ОСОБА_7 за надання нею допомоги у незаконному отриманні грошових коштів потерпілої грошову винагороду у розмірі50000 гривень, що свідчить про корисливий мотив та вказує на мету збагачення ОСОБА_7 . Однак, суд першої інстанції, всупереч вимогам ст.59 КК України, згідно з вироком під час його постановлення зазначені вимоги закону належним чином не виконав - залишив ці обставини поза своєю увагою та безпідставно не призначив ОСОБА_7 покарання у виді конфіскації майна за ч.4 ст.190 КК України в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018, посилаючись лише на ст.77 КК України.

Вказує, що такі обставини як наявність у обвинуваченої хронічної варикозної хвороби, стан її здоров`я, відсутність реальної заподіяної шкоди лише характеризують особу обвинуваченої і не є обставинами, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень.

На апеляційну скаргу захисником подано заперечення, в яких він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без зміни.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, обвинувачену та її захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених у вироку суду першої інстанції, правильність кваліфікації її дій за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України в редакції Закону № 216-VIII від 22.11.2018, сторонами в апеляційному порядку не оспорюється та не є предметом перевірки апеляційного суду.

Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Згідно з положеннями ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених санкцією статті Особливої частини цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

За змістом ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне звільнення обвинуваченої від відбування покарання є слушними.

Так, ухвалюючи рішення про звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, суд першої інстанції послався на другорядну роль обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, стан її здоров`я, щире каяття, сприяння досудовому розслідуванню, її зобов`язання не вчиняти правопорушень у майбутньому, відсутність реально заподіяної шкоди.

Проте, суд першої інстанції не врахував тих обставин, що ОСОБА_7 фактично вчинила 5 умисних кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким, факту ретельної підготовки ОСОБА_7 та особи, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження, до заволодіння чужим майном в особливо великому розмірі, шляхом використання підробленого офіційного документу - паспорту громадянина України на імя ОСОБА_9 .

Також поза увагою суду першої інстанції залишилася та обставина, що відсутність фактичної шкоди потерпілій сталася не внаслідок дій обвинуваченої, а завдяки пильності працівників поштового оператора, які запобігли незаконному заволодінню грошовими коштами у розмірі 6 млн. грн.

Також колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про те, що суд першої інстанції безпідставно визнав обставиною, що пом`якшує покарання, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки матеріали кримінального провадження не містять доказів, які б свідчили про надання органу досудового розслідування та суду допомоги у з`ясуванні обставин, які не були відомі.

Висновок про можливість виправлення особи без реального відбування покарання має ґрунтуватися на оцінці як даних про особу винного, так і обставин вчиненого кримінального правопорушення.

З огляду на наведене, застосування судом першої інстанції положень ст. 75 КК України є неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність , що призвело до неправильного звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням.

У той же час вимоги апеляційної скарги прокурора про необхідність відбування ОСОБА_7 покарання, визначеного судом за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, є безпідставними.

Відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, які обчислюються з дня вчинення кримінального правопорушення до дня набрання вироком законної сили.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України, є кримінальним проступком, з який передбачене максимальне покарання у виді 2 років обмеження волі, вчинено ОСОБА_7 09 червня 2022 року, на час апеляційного розгляду встановлені п.2 ч.1 ст. 49 КК України строки давності сплинули.

Матеріали кримінального провадження не містять даних про переривання чи зупинення строків давності.

Оскільки клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за ч.4 ст.358 КК України не заявлено, то ОСОБА_7 підлягає звільненню від покарання у зв`язку з закінченням строків давності на підставі ч.5 ст.74 КК України..

Також, колегія суддів не погоджується з вимогами апеляційної скарги прокурора в частині необхідності призначення ОСОБА_7 більш суворого покарання за ч.4 ст.358 КК України та ч.3 ст.358 КК України, оскільки на їх підтвердження на наведено будь-яких аргументів, а призначене за даними правовими нормами покарання відповідає меті, визначеній у ст.50 КК України.

Порушень вимог процесуального права, які б могли слугувати безумовними підставами для скасування судового рішення з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання підлягає скасуванню з ухваленням нового вироку.

Керуючись ст.ст.404,405,407,420 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 29 серпня 2024 року щодо ОСОБА_7 в частині призначення покарання скасувати.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання:

- за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді 1 року обмеження волі,на підставі ст.ст.49,74 КК України звільнити ОСОБА_7 від покарання у зв`язкуіз закінченням строків давності;

- за ч.5 ст.27 ч.3 ст.358 КК України - у виді 3 років обмеження волі;

- за ч.3 ст.358 КК України - у виді 3 років обмеження волі;

- за ч.3 ст.15 ч.4 ст.190 КК України в редакції від 22.11.2018 року у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що належить на праві приватної власності.

На підставі ч. 1 ст. 70 за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить на праві приватної власності.

На підставі ст.72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_7 строк попереднього ув`язнення з 09.06.2022 року по 25.07.2022 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_7 обчислювати з дати звернення вироку до виконання.

В іншій частині вирок залишити без зміни.

На вирок може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Суддя: Суддя: Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua