Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №761/1164/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№33/824/137/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року місто Київ

справа №761/1164/25

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 квітня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 11 квітня 2025 року скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилався на те, що постанова суду першої інстанції винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права, а від так є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Вказував, що на відеозаписі відсутній факт керування ним транспортним засобом, крім того він не одноразова повідомляв працівникам поліції про те що він відпочиває в автомобілі та рух автомобілем не здійснює, оскільки вже була майже комендантська година.

Зазначав, що вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не підтверджується наявними у справі доками в розумінні ст.251 КУпАП.

В судове засідання апеляційного суду призначене на 06 серпня 2026 року о 14.20 год. особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки не повідомляв.

А відтак суд апеляційної інстанції вважає неявку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи та вважає можливим розглядати справу за його відсутності.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Пунктом 2.9 а) ПДР України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено, що до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №824486, 26 листопада 2024 року о 21:25 год. в місті Києві по вулиці Назарівська, 5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Polo д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці за допомогою приладу Drager Mobile Printer Alcotest 7510 №ARLM-0284 зі згоди водія. Результат огляду на стан алкогольного сп`яніння - 2,51 % проміле. Чим порушив п.2.9 а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме:

даними, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №824486 від 26 листопада 2024 року;

даними проведеного тесту №1022 від 26 листопада 2024 року за допомогою приладу DRAGER ALCOTEST 7510, за результатами якого у ОСОБА_1 виявлено наявність алкоголю в розмірі 2,51 %, який був підписаний останнім;

актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного інспектором роти №7 батальйону №3 полку №1 УПП в м. Києві ДПП лейтенантом поліції Мазуром О.М., який містить підпис ОСОБА_1 про те, що останній погодився з результатами огляду;

розпискою від 26 листопада 2024 року згідно з якою ОСОБА_1 , підтверджує факт залишення на зберігання транспортного засобу Volkswagen Polo д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, вул. Назарівська, 5 та зобов`язується не керувати вказаним транспортним засобом протягом 24 год.;

письмовими поясненнями ОСОБА_2 , відповідно до яких останній, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Назарівська, 5, стояв біля свого припаркованого автомобіля. У цей час він побачив водія автомобіля Volkswagen Polo, д.н.з. НОМЕР_1 , який намагався припаркувати транспортний засіб, здійснюючи рух заднім ходом. При цьому рух автомобіля був невпевненим: спочатку водій допустив наїзд на бордюр, після чого здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем ОСОБА_3 . Підійшовши до водія, ОСОБА_4 виявив у нього ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема нерозбірливе мовлення та запах алкоголю, у зв`язку з чим одразу викликав екіпаж патрульної поліції;

письмовими поясненнями ОСОБА_5 , відповідно до яких останній, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Назарівська, 5, стояв біля припаркованого автомобіля BMW у цей час побачив як транспортний засіб Volkswagen Polo, д.н.з. НОМЕР_1 білого кольору здійснював рух заднім ходом та здійснив зіткнення з автомобілем BMW. Підійшовши до водія Volkswagen Polo побачив у водія ознаки алкогольного сп`яніння;

відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції №476738, №477746.

Доводи апеляційної скарги про те, що на відеозаписі відсутній факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також про те, що він не одноразово повідомляв працівникам поліції про те, що він відпочиває в автомобілі та рух автомобілем не здійснює, оскільки вже була майже комендантська година, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки як вбачається з відеозапису долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 особисто повідомив працівникам поліції, що він сів п`яний за кермо та приїхав за жінкою (21:39:38).

Докази, які містяться в матеріалах справи відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності є достатніми та переконливими для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.9 а)ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.9 а) ПДР України та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Київський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 квітня 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: Борисова О.В.