Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №759/959/26 — Київський апеляційний суд

справа № 759/959/26

головуючий у суді І інстанції Кравець В.М.

провадження № 33/824/3009/2026

головуючий суддя Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 серпня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Мостової Г.І., за участю секретаря Чертової О.С., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Івахненка Максима Андрійовича на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 29 квітня 2026 року

у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в :

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 29 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави у розмірі 665 грн 60 коп.

При розгляді адміністративної справи судом встановлено, що 01 січня 2026 року о 10:26 год. у м. Києві по Житомирському шосе, 19 км., водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «KIA Forte», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Drager Alcotest 6820 №ARHK-0525, тест № 5134, результат огляду 1,33 проміле, чим порушила вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Івахненко М.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати постанову Святошинського районного суду міста Києва від 29 квітня 2026 року та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відеофайли, надані працівниками поліції до суду не є безперервними та складаються з трьох частин:

1) зафіксована на бодікамеру 472268 ( ОСОБА_2 ) початок запису:

01.01.2026 року 10:28:13 та кінець запису: 01.01.2026 року 10:38:24;

2) зафіксована на бодікамеру 470798 ( ОСОБА_3 ) початок запису:

01.01.2026 року 10:28:17 та кінець запису: 01.01.2026 року 10:42:06;

3) зафіксована на бодікамеру 472268 ( ОСОБА_2 ) початок запису:

01.01.2026 року 11:14:16 та кінець запису: 01.01.2026 року 11:18:34.

Зазначені відеоматеріали адміністративної справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом у стані сп`яніння.

З відеозаписів вбачається, що вони не містять ані зрозуміло та послідовно викладеної пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора, а у випадку відмови - у відповідному медичному закладі, ані роз`яснення яким саме спеціальним технічним засобом буде здійснюватися визначення стану алкогольного сп`яніння, а ні наслідків відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, ані процесу складання протоколу стосовно ОСОБА_1 та вручення останній копії направлення на огляд, акту про результати огляду, протоколу.

ОСОБА_1 не було повідомлено про порядок застосування спеціального технічного засобу; не було видано (не зафіксовано навіть спроби вручити) направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, в якому зазначено підстави такого огляду, якими, в свою чергу, є одна чи кілька ознак сп`яніння, визначених у п. 3 вищевказаної Інструкції.

Вказує, працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 її права та обов`язки, чим грубо порушили вимоги статті 268 КУпАП.

У матеріалах справи відсутні докази роз`яснення працівником поліції ОСОБА_1 порядку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці так і у закладах охорони здоров`я.

У направленні на огляд водія не зазначено, що ОСОБА_1 від проведення огляду на стан сп`яніння в медичному закладі відмовилась у встановленому законом порядку, а також з такого не вбачається, що такий складався у присутності ОСОБА_1 .

Поліцейський, не отримав згоди ОСОБА_1 за результатами огляду на стан сп`яніння на місці, не запропонував ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу для повного огляду, відмови від проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі від неї також не надходило, чим порушив п.5. та п.6 Порядку .

При цьому на відеозаписах не відображено, чи пересвідчився поліцейський у наявності дійсної згоди ОСОБА_1 з результатами такого огляду, оскільки у випадку відсутності такої згоди поліцейський мав запропонувати проведення огляду в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП, і направити ОСОБА_1 до цього закладу.

Натомість, із відповіді ОСОБА_1 «ви що прикалуєтесь» (10:34:56 ) не вбачається згоди з результатами огляду, а лише помилкова думка, що проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора є остаточним і неспростовним, та незнання нею порядку дій поліцейських, які відповідно до статті 266 КУпАП, Порядку № 1103, Інструкції №° 1452/735 направляють водія, який відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я, і не усвідомлення ОСОБА_1 того, що такі дії поліцейських є їх обов`язком.

Поліцейський, лише повідомив ОСОБА_1 , що буде складено протокол за частиною 1 статті 130 КУпАП, тобто фактично поставив останню перед фактом, що буде складений протокол.

Вказує, що відеозаписи є електронним доказом, а тому їх копії надані суду має бути обов`язково засвідчені електронним цифровим підписом автора або особи уповноваженої на виготовлення наданої копії. Водночас ці відеозаписи не засвідчено електронним цифровим підписом будь-якої особи, що є додатковою підставою для визнання їх неналежними та недопустимими доказами.

Як вбачається з відеозапису з нагрудних боді-камер працівників поліції, якими зафіксовано факт освідування, ОСОБА_1 було запропоновано працівниками поліції не менше п`яти разів здійснити видих повітря до газоаналізатора. Вказана процедура, тобто спроби видихання повітря ОСОБА_1 до газоаналізатора тривала близько 3-6 хвилин, в ході чого ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції п`ять разів поспіль видихала повітря до одного і того самого мундштука в короткий проміжок часу.

Мундштук (трубка) газоаналізатора, який є одноразовим, працівниками поліції не змінювався, що є грубим порушення правил проведення тестів на предмет вживання алкоголю водіями, оскільки мундштуки призначені лише для одноразового використання, так як на їхній внутрішній поверхні осідають пари етилового спирту, що спотворюють показники приладу при повторному застосуванні.

Зазначає, що тест газоаналізатора «Alcotest № 6820» від 01 січня 2026 року № 5134 містить інформацію про температуру повітря станом на 10 год. 33 хв. +0,0 градусів, що вочевидь не відповідає фактичній температурі та вказану дату і час, то це свідчить про невідповідність умов експлуатації вказаного газоаналізатора, умов його зберігання та налаштування.

04 серпня 2026 року від захисника ОСОБА_1 - адвоката Івахненка М.А. до апеляційного суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, який призначений на 05 серпня 2026 року о 15:00 год., у зв`язку із сімейними обставинами.

Вирішуючи подане клопотання, суд враховує, що до клопотання не надано доказів на підтвердження обставин, які у ньому зазначені, а згідно з частиною 6 статті 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Зважаючи на належне повідомлення захисника ОСОБА_1 - адвоката Івахненка М.А., апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та її захисника.

Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, до протоколу про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 556354 від 01 січня 2026 року додано:

чек приладу Alcotest Drager №ARHK-0525, тест № 5134, результат 1.33 проміле;

акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

розписку про залишення транспортного засобу на зберігання від 01 січня 2026 року ОСОБА_4 ;

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01 січня 2026 року;

відеоматеріал з нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксовано як працівники поліції зупинили транспортний засіб марки «KIA Forte», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та повідомили що попереду блок пост та діє обмеження швидкості, а вона їхала зі швидкістю 80-90 км/год; ОСОБА_1 вибачилася (00:27 хв. відеозапису); під час перевірки документів працівники поліції виявили у неї ознаки алкогольного сп`яніння та запитали, коли вона в останній раз вживала алкоголь, ОСОБА_1 повідомила, що вона вживала алкоголь напередодні; працівники поліції запропонували їй пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння (01:43 хв. відеозапису); ОСОБА_1 відповіла, що вона поспішає; працівник поліції повторно запропонував їй пройти огляд; ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду (02:10 хв. відеозапису); працівник поліції роз`яснив їй наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння; ОСОБА_1 повторно відмовилася від проходження огляду; працівник поліції роз`яснив їй, що вона буде відсторонена від керування транспортним засобом; ОСОБА_1 погодилася на проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу; працівником поліції роз`яснено порядок проходження огляду, надано ОСОБА_1 одноразовий мундштук для перевірки нею цілісності його пакування, здійснено контрольний забір повітря,

ОСОБА_1 тричі проходила огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора, однак переривала видих або видувала недостатню кількість повітря, тому прилад показав результат тільки після третьої спроби продуття (04:50 хв. відеозапису); працівник поліції оголосив результат огляду 1,33 ‰ (06:30 хв. відеозапису), повідомив ОСОБА_1 , що відносно неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП та вона відсторонена від керування транспортним засобом. ОСОБА_1 відповіла: «ви що прикалуєтуся». Працівник поліції запитав у неї чи є у неї тверезий водій, ОСОБА_1 відповіла, що є.

Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом повністю спростовуються відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, яким чітко зафіксовано, що працівник поліції зупинив транспортний засіб марки «KIA Forte», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , повідомив причину зупинки. ОСОБА_1 не заперечувала факт здійснення нею керування транспортним засобом.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 посилається на те, що працівники поліції не переконалися у згоді ОСОБА_1 з результатами її огляду на стан сп`яніння, проведеного спеціальним технічним засобом, та у подальшому не направив його для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я для підтвердження стану сп`яніння, зокрема і достовірності результатів отриманих приладу «Драгер Alcotest».

Відповідно до частини 3 статті 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно з пунктом 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09 листопада 2015 року за №1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Разом із тим, з відеозапису вбачається, що після оголошення працівником поліції результату огляду за допомогою приладу «Драгер Alcotest» ОСОБА_1 жодним чином не висловила незгоду з таким результатом.

ОСОБА_1 сказала працівниками поліції: «ви що прикалуєтуся» після того як вони повідомили, що вона відсторонена від керування транспортним засобом.

У подальшому вона повідомила, що має тверезого водія та жодним чином не висловила свою незгоду з результатами огляду.

Також апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 не заперечувала факт вживання нею алкогольних напоїв напередодні.

Таким чином, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції безпідставно не направили ОСОБА_1 для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я для підтвердження стану сп`яніння, зокрема і достовірності результатів отриманих приладу «Драгер Alcotest».

Сама лише наявність у матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис не є безперервним, оскільки неодноразово переривався, то вони є необґрунтованими з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що відеофіксація працівниками поліції проводилась на законних підставах відповідно до статті 40 Закону України «Про Національну поліцію».

Апеляційним судом встановлено, що вказаний відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій, відтак є належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Крім того, право поліцейського на фото та відеофіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999.

З самого відеозапису є очевидним, що цей запис здійснювався працівниками поліції, які оформлювали адміністративний матеріал.

Ніким не заперечується того факту, що події за участю ОСОБА_1 , які зафіксовані вищевказаним відеозаписом, мали місце, та відносяться саме до цієї справи.

Більш того, вказаний відеозапис не є єдиним доказом у справі, цей запис узгоджується з іншими доказами, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд вважає безпідставними доводи про те, що долучені до матеріалів справи відеозаписи не можуть бути визнані належним та допустимим доказом, оскільки в судовому засіданні апеляційної інстанції було встановлено, що відеозапис дійсно стосується обставин вчинення ОСОБА_1 правопорушення та складання стосовно неї протоколу про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозапис здійснено за допомогою спеціального приладу персонального відеореєстратора працівника поліції, особливістю якою є фіксація інформації із зазначенням часу та дати в режимі циклічного відеозапису певної довжини, який зберігається в окремих файлах на картці пам`яті відеоприладу.

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав вищевказані відеозаписи належним та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 5, 6 розділу VIII вказаної Інструкції контроль за використанням технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснює відповідальна особа, за інформацією, отриманою з їх допомогою,- безпосередньо керівник органу, підрозділу поліції. Дозвіл на копіювання та видачу відеозаписів надається відповідальній особі виключно за рішенням керівника цього органу, підрозділу поліції. Копіювання та видача відеозапису проводяться відповідальною особою на підставі відповідного письмового доручення керівника органу, підрозділу поліції або особи, яка виконує його обов`язки. У разі копіювання та видачі відеозапису робиться відмітка в Журналі обліку копіювання та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи або в Журналі обліку.

Отже, питання щодо виготовлення копій відеозаписів покладається на відповідальну особу за письмовим дорученням керівника органу, підрозділу поліції. Про видачу відеозапису робиться відповідна відмітка у журналі обліку та видачі відеозаписів.

Разом з цим, апеляційний суд зауважує, що чинним законодавством не передбачено засвідчення цих відеозаписів електронним підписом, що спростовує доводи апелянта щодо неналежності та недопустимості їх як доказів у справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що відображена у роздруківці газоаналізатора температура повітря не відповідала фактичним погодним умовам, у зв`язку з чим результат огляду є недостовірним, є необґрунтованими.

Апеляційний суд відхиляє зазначені доводи з огляду на те, що газоаналізатор «Drager Alcotest 6820» не є приладом для вимірювання температури навколишнього середовища, а відображає власний температурний режим роботи.

Тому сама по собі невідповідність зазначеного показника фактичній температурі атмосферного повітря не свідчить про технічну несправність приладу, порушення порядку проведення огляду чи недостовірність отриманого результату.

Будь-яких доказів, які б підтверджували несправність спеціального технічного засобу, відсутність його повірки або порушення встановленого порядку використання, стороною захисту не надано.

Натомість із відеозапису вбачається, що огляд проведено відповідно до вимог статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, прилад завершив тестування без повідомлень про помилки, а його результат було автоматично сформований та роздрукований.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 будь-яких зауважень щодо процедури проведення огляду, справності технічного засобу або достовірності отриманого результату під час оформлення адміністративних матеріалів не висловлювала.

Відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Апеляційним судом не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення або його події не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та призначив адміністративне стягнення в межах санкції статті, а тому оскаржувана постанова відповідає фактичним обставинам справи та підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Івахненка Максима Андрійовича залишити без задоволення.

Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 29 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.І. Мостова