Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №362/3852/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 362/3852/25

номер провадження № 22-ц/824/9084/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,

суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,

за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,

учасники справи: представник заявника Паруш Є.П. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2026 року /суддя Кравченко Л.М./

у справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби в Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Марінченко Аліни Олексіївни, стягувач ОСОБА_3 , боржник ОСОБА_4 про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Скаржник ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив:

визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби в Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Марінченко Аліни Олексіївни з невжиття передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання виконавчих документів, які перебувають на виконанні у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_3, та з несвоєчасного і не в повному обсязі вчинення виконавчих дій;

зобов`язати державного виконавця Марінченко Аліну Олексіївну вжити передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання виконавчих документів, які перебувають на виконанні у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_3, шляхом подання до Жашківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) запиту про надання інформації (відомостей), викладеної в актовому записі цивільного стану про державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) з ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), та належним чином засвідченої копії вказаного актового запису цивільного стану.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2026 року у справі № 362/3852/25 у задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовлено /а.с. 56-59/.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, апелянт ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу повністю та ухвалити нове судове рішення, яким зобов`язати державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Марінченко Аліну Олексіївну вжити передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання виконавчих документів, які перебувають на виконанні у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_3, шляхом зобов`язання державного виконавця подати до Жашківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) запит, про надання інформації (відомостей) викладеної в актовому записі цивільного стану про державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) з ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) та належним чином засвідченої копії вказаного актового запису цивільного стану.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи та зробив висновки, які не відповідають дійсності. Зазначає, що в ухвалі від 19 січня 2026 року суд описав обставини розгляду клопотання скаржника від 29 квітня 2025 року про звернення до приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу щодо договору купівлі-продажу квартири від 13 травня 2014 року № 869 та отримання згоди боржника, тоді як предметом скарги була бездіяльність виконавця щодо клопотання від 14 квітня 2025 року про подання до Жашківського відділу ДРАЦС запиту про надання інформації, викладеної в актовому записі цивільного стану про державну реєстрацію шлюбу боржника з ОСОБА_5 , та засвідченої копії такого запису. Апелянт наголошує, що виконавець, маючи інформацію про відмітку в паспорті боржника та про належність квартири ОСОБА_5 на праві власності, не вжила ефективних заходів для підтвердження факту зареєстрованого шлюбу, чим порушила ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі. Посилаючись на ч. 2 ст. 36 та п. 3 ч. 3 ст. 18 вказаного Закону, апелянт стверджує, що на виконавця покладено обов`язок з розшуку майна боржника шляхом подання запитів до відповідних органів та одержання необхідної інформації, в тому числі конфіденційної. Зазначає, що у разі підтвердження факту шлюбу квартира стане об`єктом спільної сумісної власності подружжя, на частку боржника в якій може бути звернено стягнення відповідно до ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 73 Сімейного кодексу України, ч. 1 ст. 371, ч. 2 ст. 366 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження». Апелянт також посилається на ст. 1, ч. 2 ст. 2, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 9, ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Порядок, умови і строки зберігання книг державної реєстрації актів цивільного стану, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 30 грудня 2013 року № 2804/5, зазначаючи, що актовий запис цивільного стану є безспірним доказом факту реєстрації шлюбу, а книги державної реєстрації актів цивільного стану зберігаються в архівах відповідних відділів ДРАЦС протягом 75 років, тому подання запиту про надання інформації саме з актового запису є правомірним і необхідним способом виконання обов`язку виконавця. На думку апелянта, бездіяльність виконавця щодо клопотання від 14 квітня 2025 року порушує його право на виконання судових рішень у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_3.

Державний виконавець і боржник в судове засідання не з`явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що на виконанні у Білоцерківському відділі державної виконавчої служби в Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_3, до якого об`єднано виконавчі провадження про стягнення з боржника ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 грошових коштів. У копії паспорта боржника міститься відмітка про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_6 від 05 червня 2007 року. ОСОБА_5 з 13 травня 2014 року є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Скаржник неодноразово звертався до державного виконавця з клопотаннями про вчинення виконавчих дій, у тому числі клопотанням від 14 квітня 2025 року - про подання запиту до Жашківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану про надання інформації, викладеної в актовому записі цивільного стану про державну реєстрацію шлюбу боржника з ОСОБА_5 , та засвідченої копії такого запису. Державний виконавець робила відповідні запити, однак не отримала підтвердження наявності зареєстрованого шлюбу між вказаними особами. Листом від 06 травня 2025 року № 91805 виконавець повідомила скаржника про відсутність у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян інформації про державну реєстрацію шлюбу боржника з ОСОБА_5 та відмовила в задоволенні клопотання від 14 квітня 2025 року.

Постановляючи оскаржене судове рішення, суд першої інстанції вірно керувався ч. 1 ст. 18, п. 3 ч. 3 ст. 18, ч. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» про те, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, має право одержувати безоплатно від державних органів необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну, а розшук майна боржника організовує шляхом подання запитів до відповідних органів; положеннями Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» про те, що актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, однак для отримання доступу до конфіденційної інформації, яка охоплюється нотаріальною таємницею або міститься в актових записах, необхідні фактичні підстави.

Судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що відсутні підстави для задоволення скарги.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Апелянт стверджує, що суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи, оскільки досліджував правовідносини щодо клопотання стягувача від 29 квітня 2025 року про звернення до приватного нотаріуса, тоді як предметом скарги була бездіяльність державного виконавця щодо клопотання від 14 квітня 2025 року про подання запиту до Жашківського відділу ДРАЦС.

Наведені твердження не заслуговують на увагу, оскільки судом першої інстанції було досліджено всю сукупність обставин, що стосуються виконавчих дій, вчинених державним виконавцем на виконання клопотань стягувача.

Як вбачається з матеріалів справи, державний виконавець неодноразово зверталася з відповідними запитами до компетентних органів з метою перевірки інформації про наявність зареєстрованого шлюбу між боржником та ОСОБА_5 , зокрема листом від 13 вересня 2024 року № 177229 повідомила стягувачів про відсутність у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відомостей про державну реєстрацію шлюбу, а також надіслала запит від 11 лютого 2025 року до Жашківського відділу ДРАЦС, Уманської районної ради та Жашківської міської ради з метою отримання інформації про шлюб, на що отримала відповідь від 05 березня 2025 року № 94/32.6-04-05 про відсутність можливості надати копію свідоцтва про шлюб у зв`язку з відсутністю такого документа у відділі.

Таким чином, судом першої інстанції враховано, що державний виконавець вживала заходів для отримання необхідної інформації, а посилання апелянта на те, що запит було сформульовано некоректно (про надання копії свідоцтва про шлюб, а не інформації з актового запису), не може бути підставою для визнання бездіяльності державного виконавця протиправною.

Колегія суддів зазначає, що адвокат як професійний учасник судового процесу, який здійснює представництво інтересів стягувача у виконавчому провадженні, має чітко визначати предмет запиту та належним чином формулювати свої клопотання. Згідно зі статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат зобов`язаний використовувати всі передбачені законом засоби для захисту прав і законних інтересів довірителя, що передбачає належне та точне формулювання вимог у процесуальних документах.

У клопотанні від 14 квітня 2025 року стягувач, чиї інтереси представляє адвокат Паруш Є.П., просив державного виконавця подати запит до Жашківського відділу ДРАЦС «про надання інформації (відомостей) викладеної в актовому записі цивільного стану про державну реєстрацію шлюбу ... та належним чином засвідченої копії вказаного актового запису цивільного стану».

Разом з тим, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, державний виконавець направила запит до Жашківського відділу ДРАЦС 11 лютого 2025 року, ще до отримання клопотання від 14 квітня 2025 року. У цьому запиті державний виконавець просила надати копію свідоцтва про шлюб. Відповідь Жашківського відділу ДРАЦС від 05 березня 2025 року № 94/32.6-04-05 свідчила про те, що копія свідоцтва про шлюб у відділі не зберігається, однак інформація про державну реєстрацію міститься в актових записах цивільного стану.

Вказана обставина свідчить про те, що державний виконавець виконала свій обов`язок щодо звернення до відповідного органу з метою перевірки інформації про перебування боржника у шлюбі. Відсутність у відповіді Жашківського відділу ДРАЦС інформації, яку очікував отримати стягувач, не є наслідком бездіяльності державного виконавця, а зумовлена формою запиту, який був сформульований державним виконавцем.

Колегія суддів наголошує, що перекладання обов`язку з правильного формулювання запитуваної інформації на державного виконавця є неприпустимим, оскільки саме особа, яка заінтересована в отриманні конкретної інформації (у даному випадку адвокат як професійний представник стягувача), повинна чітко визначити, які саме відомості необхідно отримати та в який спосіб.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Разом з тим, Закон не покладає на державного виконавця обов`язку самостійно визначати найбільш доцільний спосіб отримання інформації, всупереч клопотанню стягувача.

Крім того, колегія суддів бере до уваги, що державний виконавець листом від 06 травня 2025 року № 91805 повідомила стягувача про відсутність у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян інформації про державну реєстрацію шлюбу боржника з ОСОБА_5 , а також про зміст отриманих відповідей на запит від 11 лютого 2025 року. Тобто державний виконавець надала вичерпну відповідь на звернення стягувача, що свідчить про належне виконання нею своїх обов`язків.

Доводи апеляційної скарги про те, що державний виконавець мала подати повторний запит до Жашківського відділу ДРАЦС зі скоригованою прохальною частиною, є суб`єктивним тлумаченням апелянтом обов`язків державного виконавця. У разі незгоди зі змістом раніше поданого запиту та відповіддю на нього, адвокат як фахівець у галузі права мав би самостійно подати до державного виконавця клопотання з чітко сформульованими вимогами та обґрунтуванням необхідності повторного звернення до органу ДРАЦС із зазначенням конкретних правових підстав для цього.

Отже, колегія суддів констатує, що державний виконавець, отримавши клопотання стягувача, вчинила дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», для отримання інформації про майно боржника, а відсутність позитивного результату не свідчить про її бездіяльність. Вимога апелянта про зобов`язання державного виконавця подати повторний запит у визначеній апелянтом редакції фактично є спробою перекласти на державного виконавця обов`язок з належного формулювання запиту, що не ґрунтується на законі.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, оскільки державним виконавцем вчинено передбачені законом заходи для отримання інформації про наявність зареєстрованого шлюбу, а відповідь Жашківського відділу ДРАЦС на запит державного виконавця не може кваліфікуватися як наслідок бездіяльності останнього.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2026 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2026 року - залишити без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Повний текст складено 11.08.2026 р.

Головуючий: Судді: