Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №607/5535/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.08.2026 Справа №607/5535/26 Провадження №2/607/3914/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О.Я.,

за участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 21 липня 2015 року між сторонами у Галицькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції зареєстровано шлюб, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 та зроблено актовий запис № 319.

Від спільного шлюбу у них народилися діти: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що спільне життя між сторонами не склалися, у зв`язку з різними поглядами на сімейне життя та обов`язки. На підставі відмінностей у характері відбувалися непорозуміння, які поступово призвели до того, що сторони стали чужими людьми один для одного. ОСОБА_2 вчиняє щодо позивачки та їхній спільних дітей домашнє насильство. Збереження шлюбу суперечить інтересам ОСОБА_1 та інтересам дітей сторін, що має істотне значення, примирення позивачка заперечує.

Ухвалою судді від 18 березня 2026 року відкрито провадження у справі № 607/5535/26; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

22 травня 2026 року через систему «Електронний суд» відповідач ОСОБА_2 подав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями у пов`язаних справах: справі № 607/5726/26 (апеляційний розгляд 04.06.2026); справах №№ 607/8054/26 та 607/8055/26 (апеляційний розгляд); кримінальному провадженні №12026216040000371, у задоволені якого 22 травня 2026 року суд відмовив, ухвала занесена до протоколу судового засідання.

03 червня 2026 року у судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав усну заяву про відвід головуючого судді.

Ухвалою суду від 03 червня 2026 року відмовлено у задоволенні усної заяви ОСОБА_2 про відвід судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківської О. Я. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

11 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_2 подав додаткові пояснення у справі. У своїх поясненнях відповідач стверджує, що у них з позивачкою дійсно виникли конфлікти через розбіжності у поглядах на виховання дітей, втрата довіри, побутові непорозуміння. Проте вважає, що дані проблеми можливо вирішити шляхом діалогу, а сім`я потребує збереження в інтересах дітей та самих сторін у справі. Також у цьому клопотанні ОСОБА_2 повторно просив вирішити питання про примирення сторін.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила розірвати шлюб. Суду пояснила, що примирення між сторонами є неможливим, оскільки відповідачем вчинялося щодо неї та їх спільних дітей домашнє насильство. З березня 2026 року позивачка з відповідачем спільно не проживають, діти сторін мешкають разом із матір`ю та щодо їх місця проживання спір вирішується судом. Щодо наданої суду інформації, яка міститься на диску, то вважає, що цим записам надана оцінка в інших судових засіданнях з розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності відповідача та винесення стосовно нього обмежувального припису, а тому повторно прослуховувати здійснений запис не потрібно.

Проти примирення ОСОБА_1 категорично заперечувала, а тому суд протокольно відхилив клопотання ОСОБА_2 про надання сторонам строку на примирення, оскільки не наділений повноваженнями примушувати когось із подружжя перебувати у шлюбі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, відзиву не подав.

18 березня 2026 року судом було відкрито провадження у справі № 607/5535/26 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 17 квітня 2026 року. Судове засідання 17 квітня 2026 року було відкладене за клопотання ОСОБА_2 , зареєстрованого судом 17 квітня 2026 року для надання можливості ознайомлення з матеріалами справи на 22 травня 2026 року.

У судовому засідання 22 травня 2026 року відповідачем заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з метою реалізації права на правову допомогу для заявлення клопотання про відвід судді, яке було задоволено судом та справу було відкладено до 03 червня 2026 року.

У судовому засідання 03 червня 2026 року було вирішено клопотання відповідача про відвід судді та розгляд справи відкладено на 09 червня 2026 року, надано адвокатці Чапаєвій Г. М. можливість ознайомитися із матеріалами справи.

09 червня 2026 року ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на лікуванні та припиненням повноважень його адвоката Чапаєвої Г. М.

У наступне судове засідання, яке було призначене на 06 липня 2026 року відповідач не з`явився, 03 липня 2026 року представник відповідача ОСОБА_2 – адвокатка Борова Л. В. подала клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, додавши ордер серії ВО №1144843 від 02 липня 2026 року.

У судове засідання призначене на 11 серпня 2026 року відповідач ОСОБА_2 повторно не з`явився подавши клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відтак з причини заявлення стороною відповідача клопотань про відкладення та неявки самого відповідача судові засідання відкладалися п`ять разів.

Процесуальні права та обов`язки учасників справи визначені ст. 43 ЦПК України. Зокрема, учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Водночас учасник справи зобов`язаний: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні й достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, розглядаючи справу №552/2378/17, визначив зловживання, як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Зловживаючи процесуальними правами, особа може вдатися до дезінформації суду. Мова йде про неповідомлення суду відомостей, які мають значення для справи, введення суду в оману, свідоме викривлення фактів у заяві (рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України»). Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин.

Це підтверджується постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі №337/474/14.

«Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законнім діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій» (окрема думка судді Валентини Сімоненко щодо постанови ВС від 2 жовтня 2019 року у справі №750/3021/18).

Таким чином, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад цивільного судочинства.

Відкриття лікарняного листа ОСОБА_2 не свідчить про його обґрунтовану неможливість прибути у судове засідання. Крім того, суд звертає увагу на те, що представник відповідача – адвокатка Борова Л. В. також належним чином була повідомлена про дату і час судового засідання, однак не прибула на судовий розгляд і про причини своєї неявки суду не повідомляла, як і про припинення її повноважень представника ОСОБА_2 у цій справі, а тому суд вирішує спір про розірвання шлюбу за участі позивачки.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення сторони позивача, дослідивши та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_2 та ОСОБА_5 21 липня 2015 року зареєстрували шлюб, про що Галицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції складено актовий запис за № 319 та видано свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_2 .

Від цього шлюбу у подружжя народилися діти: дочка – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_3 , виданим 24 квітня 2017 року Волочиським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області; син – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_4 , виданим 31 березня 2020 року Івано-Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06 березня 2026 року до Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, поясненнями ОСОБА_1 від 06 березня 2026 року, 13 березня 2026 року, рапортом ПОГ Назара Микитіна, підтверджується звернення заявниці до правоохоронних органів з приводу вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства в присутності дітей.

Отож, судом встановлено, що між подружжям погіршилися відносини, вони не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбних стосунків, проживають окремо. Сумісне життя подружжя є неможливим, шлюб існує лише формально, і тому його доцільно розірвати, оскільки збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, що має істотне значення.

За змістом ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до вимог ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.

Враховуючи обґрунтування позову та викладенні обставини в їх сукупності, зважаючи на те, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, відповідач заперечує щодо розірвання шлюбу у своїх письмових поясненнях, однак з огляду на засади добровільності шлюбу, такі заперечення ОСОБА_2 не можуть примушувати іншу сторону перебувати у шлюбі, який є добровільним союзом, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76–78, 142, 206, 247, 258–268, 273, 352–355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , зареєстрований 21 липня 2015 рокуГалицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 319.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації АДРЕСА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Головуючий суддя О. Герчаківська