Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №607/13449/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.08.2026 Справа №607/13449/26 Провадження №2-о/607/381/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Бойко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах якої діє її представник ОСОБА_3 через систему «Електронний Суд» звернулась із заявою, заінтересовані особи Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України.

В обґрунтування вимог заявник вказує, що до травня 2026 року вона фактично проживала в м. Євпаторія Автономної Республіки Крим, яке з 20 лютого 2014 року є тимчасово окупованою РФ територією України. ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій території, у заявника народилась дочка ОСОБА_4 . Свідоцтво про народження дочки видано не уповноваженими органами, які не визнаються на території України Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , на момент народження дитини заявниця перебувала у шлюбі та перебуває у ньому й на теперішній час із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянином України. Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_6 ». Відтак, дитина народилась у подружжя, тому враховуючи вимоги ст. 133 СК України матір`ю повинна бути записана – ОСОБА_1 , батьком – ОСОБА_2 , дитина – ОСОБА_4 . Встановлення зазначеного факту необхідне їй для державної реєстрації народження дитини. Посилаючись на наведене, просила задовольнити заяву.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 червня 2026 року відкрито провадження у справі.

02 липня 2026 року протокольною ухвалою суду до участі у справі у якості зацікавленої особи залучено ОСОБА_2 , який є чоловіком заявниці та із яким вона перебуває у зареєстрованому шлюбі.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 липня 2026 року витребувано із Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином завірену копію актового запису про шлюб.

07 липня 2026 року через систему «Електронний суд» представник Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подала суду письмові заперечення, в яких зазначає, що 12 березня 2026 року до відділу звернулась ОСОБА_1 із питанням державної реєстрації народження дитини. За результатами розгляду звернення відділом було надано письмове роз`яснення про неможливість проведення державної реєстрації народження на підставі документів, виданим органами, створених на тимчасово окупованій території України, та роз`яснено право звернення до суду із заявою про встановлення факту народження. Вказує, що предметом розгляду цієї справи є виключно встановлення факту народження дитини, а не встановлення належності дитини до громадянства України чи підтвердження такого громадянства. У поданій заяві містяться твердження щодо набуття дитиною громадянства України, однак питання громадянства регулюються Законом України «Про громадянство України» та не належать до предмета розгляду у справах, передбачених статтею 317 ЦПК України. Відтак зазначені доводи не можуть бути предметом судового дослідження під час вирішення цієї заяви. Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» документи, видані органами окупаційної адміністрації, самі по собі не створюють правових наслідків в Україні. Водночас, з урахуванням практики Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, такі документи можуть оцінюватися судом як докази у сукупності з іншими доказами, однак не мають наперед встановленої доказової сили. Зі змісту заяви вбачається, що заявниця перетнула державний кордон України лише у травні 2026 року, тоді як дитина, ОСОБА_7 народилася у вересні 2023 року. Вказала, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо: фактичного місця перебування дитини після її народження; перебування дитини разом із заявницею після її виїзду з тимчасово окупованої території України; місця проживання або перебування дитини на момент звернення до суду. Вказує, що заявниця зазначає, що перебуває у зареєстрованому шлюбі, у зв`язку з чим просить внести відомості про батька дитини відповідно до статті 133 Сімейного кодексу України. Разом із тим матеріали справи не містять відомостей щодо місця перебування батька дитини, а також не містять будь-яких документів або пояснень щодо його участі у зверненні із заявою чи обізнаності про розгляд цієї справи. Крім того, заявник просить суд встановити факт народження ОСОБА_4 , громадянки України, від матері ОСОБА_1 та батька ОСОБА_2 . Вважає, що документи, надані заявником на підтвердження факту народження дитини, містять відомості про народження дитини із прізвищем « ОСОБА_8 » від матері ОСОБА_5 , тоді як у заяві порушується питання про встановлення факту народження дитини із прізвищем « ОСОБА_6 » від матері ОСОБА_1 .

Заявник ОСОБА_1 та її представник – адвокат Федотов І.С. в судове засідання не з`явились, представником заявника подано суду клопотання про розгляд справи без їх участі, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце була повідомлена у встановленому законом порядку.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак подав суду заяву про розгляд справи без його участі, щодо задоволення заяви не заперечив та просив її задовольнити. Також вказав, що обставини викладені у заяві ОСОБА_1 визнає та підтверджу. Вказав, що ОСОБА_4 є дочкою заявниці та ОСОБА_2 .

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив такі обставини.

Згідно копії паспорту громадянина України № НОМЕР_2 , виданого 5112, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України.

Як слідує із Витягу з Реєстру територіальної громади №2026/009264175 від 06 червня 2027 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 05 квітня 2022 року Олешківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 та ОСОБА_9 05 квітня 2022 року зареєстрували шлюб, актовий запис №35.

Згідно копії паспорта громадянина України № НОМЕР_3 , виданого 6530, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 27 вересня 2023 року та довідки про народження №Р-02782 від 27 вересня 2023 року, виданих не уповноваженими органами, які розташовані на території непідконтрольній українській владі, ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Євпаторія Автономна Республіка Крим, Україна, та матір`ю дитини зазначено ОСОБА_5 , відомості про батька відсутні.

Як слідує з виписного екіпризу, виданого лікувальним закладом на окупованій території від 23 вересня 2023 року, у ньому міститься інформація про матір ОСОБА_5 , яка народила дитину жіночої статі ІНФОРМАЦІЯ_1 о 22:05 год.

Згідно витягу зі списку громадян України, які повернулися на територію України через закритий пункт пропуску «Мокрани» (рб) - «Доманове» (Україна) від 22 травня 2026 року, слідує, що 22 травня 2026 року ОСОБА_5 перетнула пункт пропуску «Доманове».

Згідно з вимогами частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

В силу вимог частини другої статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з вимогами частин першої-третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Вимогами частин третьої-четвертої статті 49 Цивільного кодексу України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.

Підставою для здійснення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Медична консультаційна комісія видає документ про народження у разі встановлення факту народження жінкою дитини. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження (стаття 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

В силу вимог п. 1 Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Згідно з вимогами пп. 2, 3 п. 1 розділу ІІІ вказаних Правил, підставами для проведення державної реєстрації народження є один із документів: а) медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров`я відповідно до Порядку формування та видачі медичних висновків про народження в Реєстрі-медичних висновків електронної системи охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 18 вересня 2020 року № 2136, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 вересня 2020 року за № 953/35236 ; б) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; в) медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма № 106-2/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; ґ) медичний документ, виданий компетентним суб`єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження такою жінкою.

Державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них.

У абзаці 126 шостому пункту 8 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, зазначено, що державну реєстрацію народження на підставі рішення суду про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України проводить відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення суду в день надходження такого рішення в паперовій формі або будь-який відділ державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника в день отримання рішення суду у спосіб, передбачений абзацами п`ятим, шостим пункту 3 глави 1 розділу II цих Правил.

Згідно з вимогами підпункту «в» пункту 12 глави 1 розділу III Правил № 52/5, у разі встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України підставою для внесення відомостей про батьків дитини є відповідне рішення суду, яким встановлені такі дані.

Наведені положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» доводять, що документи, видані на тимчасово окупованій території України незаконними органами та їх посадовими чи службовими особами, є недійсними і не створюють правових наслідків, за винятком документів, що підтверджують, зокрема факт народження.

Водночас, Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правила № 52/5 не містять спеціальної норми права щодо порядку державної реєстрації народження на тимчасово окупованій території України відповідними органами державної реєстрації актів цивільного стану без рішення суду про встановлення такого факту, що унеможливлює встановлення факту народження та здійснення державної реєстрації народження в позасудовому порядку.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави-члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Зазначений висновок враховував також ЄСПЛ у справах «Лоізіду проти Туречини» (Loizidou v. Turkey, рішення від 18 грудня 1996 року), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, рішення від 10 травня 2001 року), «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, рішення від 23 лютого 2016 року).

Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо народження дитини, з метою захисту прав громадян України, не легітимізує таку владу та не надає автоматичної дійсності таким актам. Такі дії зумовлені тим, що держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.

При наданні оцінки, зокрема, свідоцтву про народження дитини, довідці медичного характеру, як доказам потрібно враховувати, що хоча такі документи не є юридично дійсними, але вони можуть підтверджувати, що певна установа, яка не діє відповідно до українського законодавства, але de facto існує на тимчасово окупованій території зафіксувала факт народження дитини.

Правова оцінка документам, поданим заявником на підтвердження факту народження на тимчасово окупованій території України, зокрема документам, виданим органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України, надається судом цивільної юрисдикції в сукупності з іншими доказами під час розгляду заяви про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України в порядку статті 317 ЦПК України, а не органами державної реєстрації актів цивільного стану. Саме рішення суду про встановлення такого факту є підставою для державної реєстрації народження та для внесення відомостей про батьків дитини відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення суду.

Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства. В статті третій Конвенції, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини»

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерством розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року №376, вся територія Автономної Республіки Крим з 20 лютого 2014 року тимчасово окупована Російською Федерацією.

Таким чином, місто Євпаторія, Автономна Республіка Крим, Україна станом на 19 вересня 2023 року є тимчасово окупованою територією України, однак відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та в порядку вимог ст. 1 цього Закону воно є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Враховуючи викладене до даних правовідносин підлягають застосуванню положення статей 315, 317 ЦПК України.

Відповідно до вимог статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Вимогами статті 317 ЦПК України передбачені особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.

В силу вимог частин першої та другої статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Згідно із ч.3 ст.317 ЦПК України, у рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Судом, із зазначених та проаналізованих доказів встановлено, що заявник ОСОБА_10 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, суд констатує, що ОСОБА_4 народжена у шлюбі, який зареєстровано між вказаними сторонами 05.04.2022 Олешківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 133 Сімейного Кодексу України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Встановлено, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, яке відноситься до тимчасово окупованої території України та позбавляє заявника права на отримання належним чином оформленого, дійсного на території України свідоцтва про народження дитини.

Згідно викладених у заяві обставин, встановлення даного факту необхідне заявнику для державної реєстрації народження дитини ОСОБА_4 у визначеному порядку державним органом України.

За таких обставин, суд вважає, що для проведення державної реєстрації народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в позасудовому порядку існують об`єктивні перешкоди, а тому заяву ОСОБА_1 слід задовольнити та встановити факт народження особи жіночої статі дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка народилась у м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, Україна, у батьків: мати - ОСОБА_1 , громадянка України, батько – ОСОБА_2 , громадянин України.

При цьому, вирішуючи дану заву, суд зазначає, що предметом розгляду цієї справи є виключно дані встановлення факту народження дитини, а також місце її народження, про її батьків, яке судом встановлено на підставі вищенаведених доказів. При цьому, як уже зазначав суд відповідно до ч.3 ст.317 ЦПК України, у рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Відповідно до вимог статті 317, пункту 8 частини першої статті 430 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту народження допустити до негайного виконання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 81, 315, 317, 318, 354, 355 ЦПК України, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, задовольнити.

Встановити факт народження особи жіночої статі - дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка народилась у м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, Україна, у батьків: мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, батько – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України.

Рішення підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення складено 07.08.2026.

Дані про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Заінтересовані особи:

Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса вул. Інглезі, 5 м. Одеса, код ЄДРОПУ 37946529.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Головуючий суддя В. В. Ромазан