Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №607/16630/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2026 Справа №607/16630/26 Провадження №3/607/4781/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., розглянувши матеріали справи, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Турецької Республіки, мешканця АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №728329 від 25.07.2026, ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він 25.07.2026 о 00 год. 02 хв. в м. Тернопіль по вул. Збаразька, 13, керував транспортним засобом марки та моделі «Audi Q7», номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alkotest 6820» та проведення такого огляду у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР водій ОСОБА_1 відмовився, чим, на думку особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, із заявою про відкладення розгляду справи не звертався.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про дату, час та місце розгляду справи щодо нього, не повідомивши причин своєї неявки, в судове засідання не з`явився, клопотань по відкладення розгляду справи не надав, беручи до уваги принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, вважаю за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.

При прийнятті рішення про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, також враховую положення ч. 2 ст. 268 КУпАП, згідно з якими адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відноситься до правопорушень, по яким є обов`язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суддя повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП та не може бути перекладено на суд.

Відповідно до вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, вирішуючи питання про наявність у діях особи складу вказаного адміністративного правопорушення, суддя враховує необхідність дотримання працівниками поліції, уповноваженими на складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення відповідних матеріалів, передбачених законом процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлених, зокрема вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право кожного обвинуваченого на переклад мовою, якою володіє особа, розглядається як невід`ємна складова права на захист (параграф 3 ст. 6 Конвенції).

Європейський суд з прав людини має усталену практику щодо розгляду справ із дотриманням права на допомогу перекладача як однієї зі складових прав обвинуваченого на захист у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд, що зафіксовано у декількох рішеннях цього Суду, зокрема: «В контексті права на справедливий судовий розгляд, гарантованого ст.6-3, підпункт (е), означає, що обвинувачений, який не розуміє мови, що використовується, або не розмовляє на ній, має право на безоплатну допомогу перекладача для письмового або усного перекладу всіх документів чи заяв по порушеній проти нього справі, що необхідні йому для розуміння того, що відбувається, та гарантувати його права» (Справа «Шабельник проти України», рішення від 19 лютого 2009 року).

Відповідно до пункту 12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 №1376, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його. У разі, якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача.

Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №728329 від 25.07.2026, працівникам поліції на момент оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було відомо, що останній є громадянином Турецької Республіки, а тому під час оформлення вказаних матеріалів про адміністративне правопорушення працівники поліції мали з`ясувати, чи володіє особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 мовою, якою здійснюється провадження, в обсязі, достатньому для розуміння змісту пред`явлених йому вимог, роз`яснених йому процесуальних прав та належної реалізації таких прав, а також суті складених щодо нього процесуальних документів, та, у разі встановлення, що ОСОБА_1 такою мовою не володіє - забезпечити йому можливість скористатися послугами перекладача.

Водночас, з досліджених судом відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції об`єктивно вбачається, що ОСОБА_1 не в повній мірі розумів зміст висунутих йому працівниками поліції вимог щодо необхідності пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння та неодноразово наполягав на залученні перекладача, що залишилось без належного реагування зі сторони працівників поліції, які, не з`ясувавши, чи володіє ОСОБА_1 мовою, якою здійснювалося провадження, в обсязі, достатньому для розуміння змісту роз`яснених йому прав, суті поставлених вимог та правових наслідків їх невиконання, не забезпечили участі перекладача під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та дійшли передчасного висновку про ухилення ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому сам по собі факт наявності в ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_2 , виданого компетентним органом України, не може беззаперечно свідчити про володіння ним українською мовою на рівні, достатньому для розуміння змісту процесуальних дій, роз`яснених йому прав, поставлених працівниками поліції вимог та правових наслідків їх невиконання, оскільки порядок видачі та обміну посвідчень водія не пов`язує сам факт наявності такого документа з установленням рівня володіння особою державною мовою.

Отже, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 працівниками поліції не було забезпечено дотримання передбачених законом процесуальних гарантій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, всупереч вимогам пункту 12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, не забезпечено участі перекладача, внаслідок чого ОСОБА_1 був позбавлений можливості повною мірою розуміти зміст вчинених щодо нього процесуальних дій, пред`явлених йому вимог та належним чином реалізувати свої права, передбачені положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП.

З таких підстав, оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу висновку, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження порушення ОСОБА_1 вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху, а відтак вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять достатніх та належних доказів того, що останній, усвідомлюючи зміст пред`явленої йому працівниками поліції вимоги про проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та правові наслідки її невиконання, умисно відмовився чи ухилився від проходження такого огляду.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, яка притягується до відповідальності, і лише в межах зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення, на підставі зібраних посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів. Суд не має збирати з власної ініціативи докази, позаяк в протилежному випадку суд згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може бути визнаний безстороннім.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З таких підстав, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягується лише в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки адміністративне стягнення до ОСОБА_1 не застосовується, судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 247, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення.

СуддяІ. М. Царук