Вирок від 10 серпня 2026 р. у справі №951/602/26 — Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/602/26

Провадження №1-кп/951/50/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі головуючої судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Золота Слобода Козівського району Тернопільської області, який зареєстрований у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 , проживає на АДРЕСА_2 , громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, на утриманні якого перебувають чотири неповнолітні дитини, в силу вимог ст. 89 КК України раніше не судимого

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України

у с т а н о в и в:

14.07.2026 близько 11:22 інспектором сектору ювенальної превенції відділу поліції № 1 Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_4 у приміщенні житлового будинку на АДРЕСА_2 було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 184 КУпАП серії ВАД № 745542 стосовно ОСОБА_3 .

Надалі 14.07.2026 близько 12:09, після ознайомлення ОСОБА_3 зі змістом даного протоколу про вчинення адміністративного правопорушення в останнього виник протиправний умисел на пошкодження вказаного офіційного документа.

Так 14.07.2026 близько 12:10, перебуваючи за вищевказаною адресою ОСОБА_3 підійшов до інспектора ювенальної превенції відділу поліції №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , діючи умисно, в особистих інтересах, з метою уникнення адміністративної відповідальності, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, вихопив з її рук оригінал протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії ВАД № 745542 та пошкодив його, розірвавши на дві частини, чим привів даний офіційний документ у стан, який перешкоджає його подальше використання за призначенням.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового дізнання кваліфіковано за ч. 1 ст. 357 КК України - умисне пошкодження офіційного документа, вчинене в особистих інтересах.

Під час досудового розслідування було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою вину, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини й згідний з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Тож прокурором до суду був направлений обвинувальний акт разом із клопотанням про розгляд такого у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 під час досудового розслідування подав заяву, написану в присутності захисника ОСОБА_5 , у якій вказав, що беззаперечно визнав свою вину, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Прокурором до суду був направлений обвинувальний акт разом із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні

Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося

Згідно з положенням ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 є кримінальним проступком.

Тож суд вважає необхідним розглянути обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, яке йому інкриміновано, доведена повністю.

При призначенні покарання суд враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України відповідно до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Також суд керується вимогами п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 (із змінами та доповненнями) згідно яких призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого, суд бере до уваги те, що останній раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей.

Тож за сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 357 КК України необхідно призначити у межах, установлених в санкції ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Долю речових доказів по справі належить вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні немає, цивільний позов не заявлявся.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись статями 100, 301, 302, 368-371, 373-374, 381, 382 КПК України

у х в а л и в:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України й призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 /вісімсот п`ятдесят/ гривень.

Речові докази:

- відеозапис із камери відеоспостереження (бодікамери) інспектора сектору ювенальної превенції ВП № 1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , який знаходиться на оптичному диску DVD-R - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- сейфпакет № NPU5171103 в якому знаходяться фрагменти оригіналу протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 745542 від 14.07.2026 – знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду виготовлений та підписаний суддею у нарадчій кімнаті 11.08.2026.

Суддя ОСОБА_1