Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №466/3620/25 — Шевченківський районний суд м. Львова

Суд: Шевченківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 05 серпня 2026 р.

Справа: №466/3620/25

Суддя: Свірідова В. В.

Справа № 466/3620/25

Провадження № 3-в/466/9/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Свірідова В.В., розглянула заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 11.09.2025року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

встановила:

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 11.09.2025року ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладеного на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. (т.1 а.с.47-48).

Не погоджуючись з такою постановою судді, захисником ОСОБА_1 , адвокатом Роюк Л.І. була подана апеляційна скарга, в якій просила скасувати постанову судді першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Постановою Львівського апеляційного суду від 30.10.2025року апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 - залишено без задоволення, постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 11.09.2025року - залишено без змін.( т.1 а.с.63-66).

В лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 11.09.2025року за нововиявленими обставинами посилаючись на те, що він являється військовослужбовцем, процедура проведення огляду на стан сп`яніння мала проводитися у порядку ст.266-1 КУпАП, а саме такий міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого ч. 2-7 ст. 266-1 КУпАП. Цей установлений законом порядок працівниками поліції дотриманий не був. Тому вся процедура огляду, яку застосували до нього згідно з категоричними приписами ч.9 ст. 266-1 КУпАП є недійсною, а її результати недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановлених законом, застосування цієї процедури починається з моменту встановлення того факту, що особа є військовослужбовцем.( т.1 а.с.69-73).

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 13.02.2026року заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 11 вересня 2025 року за нововиявленими обставинами - повернуто заявнику, як таку, що не підлягає розгляду у порядку законодавства України про адміністративні правопорушення, яку в подальшому було ним оскаржено.(т.1 а.с.81-82).

Постановою Львівського апеляційного суду від 09.04.2026 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 13.02.2026року про повернення заяви про перегляд постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 11 вересня 2025року за нововиявленими обставинами.(т.1 а.с.110-112).

12 травня 2026 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова із заявою про перегляд за постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 11 вересня 2025 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на ті самі підстави та обставини, які були викладені у його попередній заяві та вже були предметом розгляду суду.(т.2 а.с.1-9)

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.05.2026 року визначено суддю Едера П.Т.( т.2 а.с.13).

14.05.2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Львова Едер П.Т. подав заяву про самовідвід.(т.2 а.с.14).

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2026 року заяву про самовідвід судді Едера П.Т. передано для розгляду судді Федоровій О.Ф.(т.2 а.с.15).

Заяву судді Шевченківського районного суду м. Львова Едера П.Т. про самовідвід від розгляду справи за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 11 вересня 2025 року за нововиявленими обставинами - задоволено, відведено суддю Шевченківського районного суду м. Львова Едера П.Т. від розгляду даної заяви, справу №466/3620/25 за заявою ОСОБА_1 про перегляд за постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 11 вересня 2025 року, за нововиявленими обставинами, передано до канцелярії Шевченківського районного суду м. Львова для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у визначеному порядку.( т.2 а.с.16-21).

Протоколом повного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2026р. за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 11 вересня 2025 року за нововиявленими обставинами - визначено суддю Свірідову В.В. (т.2 а.с.24)

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 01.07.2026р. відкрито провадження у справі за нововиявленими обставинами та призначено розгляд заяви.(т.2 а.с.25)

В судовому засіданні 15.07.2026р. ОСОБА_2 не заперечив щодо розгляду даної заяви без участі його адвоката, надав пояснення про події, що мали місце того дня, а саме 10.04.2025р. о 23:38 год. м. Львів, вул. Б. Грінченка, 6Б. Зазначив, що він являється діючим військовослужбовцем, був відряджений у м. Львів для поставки техніки та ремонту автомобіля. В той день він проїхав більше тисячу кілометрів дороги, щоб не заснути за кермом вживав багато енергетиків. Окрім того, зазначив, що має часті головні болі та змушений приймати ліки. Стан свого здоров`я ОСОБА_1 безпосередньо пов`язує із захистом Батьківщини, оскільки погіршення здоров`я настало внаслідок виконання обов`язків військової служби та його безпосередньої участі у бойових діях у районі ведення воєнних (бойових) дій.

Будучи зупинений працівниками поліції він погодився щодо складання відносно нього даного протоколу, так як він діючий військовослужбовець, і будучи водієм транспортного засобу, процедура огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння має спеціальний характер і здійснюється в порядку, визначеному ст. 266-1 КУпАП та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

В судовому засіданні оголошено перерву,розгляд заяви призначено на 06.08.2026р.

На розгляд заяви в суді 06.08.2026р. ОСОБА_1 не з`явився, однак його інтереси в судовому засіданні представляв адвокат Муха Р.М.

Мащак В.М. подав заяву до суду 06.08.2026 про завершення розгляду справи у його відсутності,за участі його адвоката Мухи Р.М.

В судовому засіданні судом було оглянуто відеозаписи з нагрудної камери працівників поліції, огляд яких фіксувався на портативний відеореєстратор 471378, 470249.

Заслухавши думку захисника ОСОБА_1 -, адвоката Мухи Р.М., який надав пояснення аналогічним викладених у заяві ОСОБА_1 про перегляд постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 11.09.2025року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП., за нововиявленими обставинами, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та надані документи, дійшов наступного висновку.

Відповідно ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори України» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 кодексу), а завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 кодексу).

Аналізуючи положення міжнародних актів, Конституційний Суд України у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11 жовтня 2011 року (справа № 10-рп/2011) наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Апеляційний суд, виходячи із правової позиції Європейського суду з прав людини, який за певних умов також поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження і на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30 січня 2015 року у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12); рішення від 09 червня 2011 року у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03), зазначає, що на цю категорію справ поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість апеляційному суду застосувати аналогію закону при перегляді постанови судді суду першої інстанції за нововиявленими обставинами, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП інші норми закону, зокрема положення КПК, які регламентують відповідні правовідносини, так як КУпАП не передбачає порядку і процедури перегляду справ за нововиявленими обставинами, хоча згідно міжнародних норм права це є невід`ємним правом особи (правом на справедливий суд, гарантованим ст. 6 Конвенції), а для суддів усіх інстанцій важливим елементом законного і справедливого правосуддя, оскільки мова не йде про норми, які встановлюють виключення або спеціальне правове регулювання.

Вирішуючи питання щодо прийняття до розгляду заяви про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що право на перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами належно не врегульовано Кодексом України про адміністративні правопорушення, однак положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено і прямої заборони перегляду постанов за нововиявленими обставинами. Керуючись Конвенцією про захист прав людини основоположних свобод, рішеннями Європейського суду з прав людини суд дійшов висновку, що реалізація права на судовий захист шляхом подання заяви про перегляд рішення у даній справі підлягає регулюванню за аналогією закону. Оскільки, провадження у справах про адміністративне правопорушення вважається кримінальним, до нього застосовуються норми Кримінального процесуального кодексу України, які передбачають перегляд рішення за нововиявленими обставинами та містять перелік даних обставин.

У КУпАП відсутні норми, що регулюють порядок перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, ухвалених в справах про адміністративні правопорушення. Проте, порядок перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень передбачений нормами КПК України (Глава 36 КПК України), при застосуванні аналогії права.

Положеннями ст.459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються:

- штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;

- скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

- інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Так, постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова Едера П.Т. від 11.09.2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП на накладено адміністративне стягнення.

Постановою Львівського апеляційного суду від 30.10.2025 року апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 - залишено без задоволення, постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 11.09.2025року - залишено без змін.

В квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 11.09.2025року за нововиявленими обставинами посилаючись на те, що він являється військовослужбовцем, процедура проведення огляду на стан сп`яніння мала проводитися у порядку ст.266-1 КУпАП, а саме такий міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого ч. 2-7 ст. 266-1 КУпАП. Цей установлений законом порядок працівниками поліції дотриманий не був. Тому вся процедура огляду, яку застосували до нього згідно з категоричними приписами ч.9 ст. 266-1 КУпАП є недійсною, а її результати недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановлених законом, застосування цієї процедури починається з моменту встановлення того факту, що особа є військовослужбовцем.

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 13.02.2026року заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 11 вересня 2025 року за нововиявленими обставинами - повернуто заявнику, як таку, що не підлягає розгляду у порядку законодавства України про адміністративні правопорушення, яку в подальшому було ним оскаржено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 09.04.2026року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 13.02.2026року про повернення заяви про перегляд постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 11 вересня 2025року за нововиявленими обставинами.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Відтак, постанова судді Шевченківського районного суду м. Львова від 11.09.2025року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності набрала законної сили відповідно до постанови Львівського апеляційного суду від 30.10.2025року.

При повторному зверненні до суду із заявою про перегляд постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 11.09.2025 року за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 зіслався на ті самі підстави та обставини, які були викладені у його попередній заяві та вже були предметом розгляду суду в суді першої та апеляційної інстанції.

Нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду в прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони:

1) існували на час розгляду справи;

2) ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

3) вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які вказують на специфічні правозастосовні помилки під час кримінального провадження, що пов`язані з особливими способами їх установлення.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є компромісним вирішенням конфлікту двох концептуальних підходів - необхідності виправлення допущеної судової помилки, що демонструє ефективність системи кримінальної юстиції, та забезпечення стабільності й непохитності судового рішення, що набрало законної сили, тобто додержання принципу правової визначеності.

При цьому провадження за нововиявленими обставинами здійснюється не з метою ревізії судового рішення - повторного розгляду кримінального (в даному випадку адміністративного) провадження по суті та ухвалення нового рішення (наприклад, для перекваліфікації діяння, пом`якшення чи посилення покарання), а з метою виправлення специфічних за своєю природою судових помилок. Провадження за нововиявленими обставинами, будучи самостійною формою оскарження й перевірки судових рішень, жодним чином не підміняє апеляційного та касаційного провадження, не є їхнім продовженням, відбувається не замість них, а за наявності для цього специфічних підстав.

Тож така форма перевірки судових рішень не може мати резервного значення щодо апеляційного та касаційного проваджень.

Суд звертає увагу на те, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року (№ 3236/03) у справі "Пономарьов проти України", жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язково рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.

Нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. При цьому, неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду в прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Разом із тим, в заяві ОСОБА_1 про перегляд постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 11.09.2025 року за нововиявленими обставинами не йдеться саме про нововиявлені обставини.

Обставини, на які посилається ОСОБА_1 щодо дотримання процедури огляду за ст. 266 КУпАП та наявності процесуальних документів, були предметом або повинні були бути предметом дослідження під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій у загальному порядку. Вони стосуються оцінки належності та допустимості доказів і не є «нововиявленими обставинами» у процесуальному розумінні.

Посилання сторони захисту на вимоги ст. 266-1 КУпАП є безпідставними, оскільки зазначена норма регулює порядок проведення огляду військовослужбовців на стан сп`яніння у випадках притягнення їх до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 172-20 КУпАП. Натомість у даній справі ОСОБА_1 було зупинено працівниками Національної поліції у зв`язку з вчиненням правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 266 КУпАП.

Крім того, відповідно до ст. 262 КУпАП органи Національної поліції наділені повноваженнями щодо адміністративного затримання осіб у випадках, передбачених законом, у тому числі при виявленні адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Сам по собі статус військовослужбовця не виключає повноважень працівників поліції щодо виявлення, припинення та документування адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, і не зумовлює обов`язкового застосування спеціальної процедури, визначеної ст. 266-1 КУпАП.

В ході судового розгляду не здобуто доказів, що вказані обставини, не були відомі на час судового розгляду та при ухваленні судового рішення, а також при перегляді рішення суду першої інстанції апеляційним судом. Як і не здобуто доказів, того що зазначені обставини самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність постанови, що належить переглянути.

Повторний судовий розгляд в силу вказаних вимог закону не може бути проведений.

Переоцінка тих самих обставин у цій же справі і прийняття іншого рішення були б порушенням юридичної визначеності та остаточності судового рішення як складових принципу верховенства права. На це неодноразово звертав увагу Європейський суд із прав людини у своїй прецедентній практиці, зокрема, у справі «Христов проти України», п. 33, 34, рішення від 19.02.2019 року. Згідно з указаними принципами, жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення в справі.

Окрім цього, згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини (зокрема у справі «Рябих проти Росії»), одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності (res judicata), який передбачає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто з метою проведення повторного слухання справи та отримання нового рішення.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що зазначені у заяві обставини за своєю природою не є нововиявленими, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови судді Шевченківського районного суду м.Львова від 11 вересня 2025 року у справі №466/3620/25 про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. 280, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, —

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 11.09.2025року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,— відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В. В. Свірідова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua