Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №459/2613/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/2613/26

Провадження № 2/459/1096/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі: головуючого судді Мельникович М. В., з участю секретаря судового засідання Штибель А. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, у якому просить стягувати з останнього аліменти на час навчання їхнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 24.06.2026 і на період навчання у Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв, яке закінчиться у 30.06.2029 року.

В обґрунтування позову зазначає, що 09 лютого 2008 року між нею та відповідачем було укладено шлюб. У шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 26.03.2013 між позивачкою та відповідачем шлюб було розірвано. На даний час син навчається на денній формі навчання за рахунок коштів державного бюджету в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв. Згідно з наказом про зарахування № 339-с від 14 серпня 2025 року строк навчання визначено до 30 червня 2029 року. У зв`язку з навчанням на денній формі син не має можливості працювати та самостійно забезпечувати свої потреби. Позивачка зазначила, що, незважаючи на навчання сина за державним замовленням та відсутність плати за навчання, він потребує матеріальної допомоги для забезпечення життєвих потреб, зокрема на харчування, засоби гігієни, придбання сезонного одягу та взуття, медикаментів, оплату проживання у гуртожитку, придбання навчальної літератури, канцелярського приладдя, обслуговування комп`ютерної техніки та проїзд до місця навчання. Позивачка зазначає, що вона є учасником бойових дій, проте її коштів не достатньо для одноосібного покриття всіх потреб сина. Разом із тим, відповідачОСОБА_2 наданий час проходить службу у лавах Збройних Сил України та отримує стабільне й високе грошове забезпечення, проте жодної матеріальної допомоги на утримання повнолітнього сина добровільно не надає. Стан здоров`я та матеріальне становище дозволяє йому сплачувати аліменти. Відтак, покликаючись на ст. ст. 199, 200 СК України, просить позов задовольнити.

Ухвалою від 26.06.2026 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судовий розгляд, який відкладався, про що поставнолялись відповідні ухвали.

10.08.2026 сторони у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялись про розгляд даної справи, підтвердження чого міститься в матеріалах справи.

Позивачка подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи у її відсутності, вказавши, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності. Позовні вимоги визнав у повному обсязі, вказавши, що погоджується сплачувати аліменти.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, у відповідності до положень ст. 247, ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 4 статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов наступних висновків.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 19.06.2008 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , а його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а. с. 9).

Як убачається із рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 26.03.2013 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було розірвано, а ОСОБА_4 присвоєно дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » (а. с. 12).

Згідно із довідкою № 1116 від 09.06.2026, виданою Національною академією керівних кадрів культури і мистецтв Залужець Я. В. є здобувачем вищої освіти І року навчання денної форми здобуття освіти за освітнім рівнем «бакалавр» спеціальності: перформативне мистецтво та сценічне мистецтво, Навчально-наукового інституту перформативних мистецтв, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв державної форми власності IV рівня акредитації, навчається за рахунок коштів державного бюджету, строк завершення навчання 30 червня 2029 року (а. с. 11).

Згідно із витягами з реєстру Шептицької міської територіальної громади № 2026/009133396 від 04.06.2026, №2025/011025113 від 06.08.2025 позивачка ОСОБА_4 та її син ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 4,7).

Позивачка просить стягувати з відповідача аліменти на час навчання їхнього сина в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 24.06.2026 і на період його навчання у Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років.

При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.

Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Як роз`яснено в п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів як: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.

За приписами ст. 200, 201 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Тобто, однією з умов для стягнення з відповідача аліментів на навчання дитини є можливість платника надавати матеріальну допомогу, а якщо така можливість підтверджена слід встановити розмірі, який би максимально відповідав інтересам обох сторін з урахуванням встановлених у справі обставин.

У постанові від 23 січня 2019 року в справі № 346/103/17 Верховний Суд акцентує увагу на тому, що дитина, яка навчається на денній формі, не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виповнилося 18 років (повнолітній).

ОСОБА_3 зарахований на 1 курс денної форми здобуття освіти за освітнім ступенем «бакалавр» за спеціальністю «Перформативне мистецтво та сценічне мистецтво» Навчально-наукового інституту перформативних мистецтв. Навчається за рахунок коштів державного бюджету, строк завершення навчання 30 червня 2029 року.

Навчання ОСОБА_3 на стаціонарній формі виключає можливість його власного працевлаштування, а тому його потреба у матеріальній допомозі батьків є очевидною та встановленою.

Фактичні обставини справи у світлі викладених норм права свідчать, що у зв`язку з навчанням повнолітнього сина відповідач має обов`язок його утримання до досягнення ним 23 років або закінчення навчання у навчальному закладі. Проте, такий обов`язок відповідач належно не виконує, попри те, що може і здатний утримувати сина, оскільки отримує стабільні регулярні доходи у вигляді заробітної плати.

Як вбачається із письмової заяви відповідача, останній визнав позов та згідний сплачувати аліменти на час навчання сина.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, наслідки визнання позову відповідачу відомі та зрозумілі.

Беручи до уваги наведене, враховуючи, що відповідач визнав позов у повному обсязі та має змогу сплачувати такі аліменти, суд прийшов до висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти на час навчання його сина у розмірі 1/4 частини його заробітку щомісячно, до досягнення сином 23-х років за умови, що він буде продовжувати навчання.

Такий розмір буде відповідати обставинам справи та реальній можливості відповідача надавати таке утримання.

Оскільки позивачка звернулася до суду з позовом 24.06.2026, відтак аліменти підлягають до стягнення з 24.06.2026.

Таким чином, позов підлягає до задоволення.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати у виді судового збору слід стягнути з відповідача в такому порядку.

Позивач при зверненні до суду з цим позовом не сплачувала судовий збір у розмірі 1331,20 гривень, оскільки звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

За цих підстав, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь держави судові витрати у виді судового збору в сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 141, 206, 259, 264, 265, 273, 279, 354 ЦПК України, ст. ст. 199, 200 СК України, суд, –

В И Р І Ш И В

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на час навчання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно на період його навчання в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв, починаючи з 24.06.2026 і до закінчення навчання 30.06.2029, але не більше, ніж до досягнення ним 23-х річного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 10.08.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживанння: АДРЕСА_1 ),

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживанння:: АДРЕСА_2 ).

Суддя: М. В. Мельникович