Вирок від 10 серпня 2026 р. у справі №465/618/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/618/26

1-кп/465/848/26

ВИРОК

Іменем України

11.08.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова

у складі головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025141370000880 від 02 грудня 2025 року про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Львова, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 , 02.12.2025, близько 01:41 год., знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , при розмові із поліцейським взводу №1 роти №2 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП старшим сержантом поліції ОСОБА_6 та інспектором взводу №1 роти №2 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 , які в цей час прибули на виклик у складі екіпажу «Омега 502» у форменому одязі із відповідними знаками розрізнення та діяли у межах повноважень, визначених ст.23 ЗУ «Про національну поліцію», почав поводити себе агресивно. Так, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, вийшов із вищевказаної квартири до загального коридору, накинувся на працівників поліції та наніс своєю правою рукою два удари по голові ОСОБА_6 , чим спричинив останньому закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку із наявністю підшкірного крововиливу в потиличній ділянці зліва, що згідно з висновком експерта відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. Надалі, ОСОБА_5 , продовжуючи свою агресивну поведінку та ігноруючи законні вимоги поліцейських, продовжив умисно заподіювати працівникам поліції побої, однак його протиправні дії були зупинені працівниками поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав. Дав покази, які в повній мірі відповідають фабулі обвинувачення та вищенаведеним встановленим судом обставинам. Дії відбувались у період часу, у спосіб, за обставин, які зазначені в обвинувальному акті. Мотиви і мета вчинення кримінального правопорушення в обвинувальному акті відображені вірно. Зокрема, пояснив, що подія відбулась на початку грудня 2025 року, він перебував у квартирі своєї дівчини. В нього почались прояви ПТСР і дівчина викликала швидку. На місце виклику окрім швидкої приїхали працівники поліції, одним із працівників поліції був потерпілий ОСОБА_6 . Зазначив, що він вдарив ОСОБА_6 , проте травми не були важкими. З потерпілим примирився, та уклав з потерпілим мирову угоду щодо цивільного позову. Згідно з мировою угодою він відшкодував потерпілому моральну шкоду в розмірі 50000 грн, що підтверджується квитанцією, долученою до мирової угоди. Щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при ухваленні вироку просить суворо не карати обвинуваченого, просив затвердити мирову угоду.

Відтак на підставі ст.55 КПК України та відповідно до ч.1 ст.325 КПК України суд ухвалює рішення про завершення судового розгляду у відсутності потерпілого.

Зважаючи на повне визнання обвинуваченим ОСОБА_5 вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст. 345 КК України, суд, на підставі положень ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з`ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку.

Суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.345 КК України, оскільки ОСОБА_5 своїми умисними діями вчинив умисне заподіяння працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 345 КК України.

Під час судового розгляду судом детально проаналізовано поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 після вчинення кримінального правопорушення, рівень суспільної небезпеки обвинуваченого, наслідки суспільно-небезпечного діяння, особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію порушень, ймовірність вчинення ним нових кримінальних правопорушень, зважено на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності.

Пом`якшуючими покарання ОСОБА_5 обставинами суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди.

Обтяжуючих покарання ОСОБА_5 обставин, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує таке.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із вимог ст.50, 65 КК України щодо призначення покарання та з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти росії» від 29.11.2007 р.).

Згідно з положеннями ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Прокурор просив суд призначити покарання обвинуваченому в межах санкції ч.2 ст. 345 КК України без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.75 КК України, враховуючи наявність пом`якшуючих обставин покарання обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, є учасником бойових дій, на обліку в лікаря психіатра не перебуває, що підтверджується довідкою КНП «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» №5190з від 03.12.2025, на обліку у лікарня нарколога не перебуває, що підтверджується довідкою КНП «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» №6083 від 03.12.2025, а також щире каяття обвинуваченого у вчиненому, відшкодування збитку потерпілому, його відношення до скоєного кримінального правопорушення, те, що обвинувачений дає критичну оцінку своїм діям, пом`якшуючі обставини: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди, відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає, що виправлення ОСОБА_5 і запобігання скоєнню ним нових кримінальних правопорушень можливо без ізоляції його від суспільства, а тому необхідно призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 345 КК України зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, якщо протягом встановленого цим вироком іспитового строку обвинувачений не скоїть нових кримінальних правопорушень та виконає обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

Відповідно до ст.76 КК України суд покладає на обвинуваченого певні обов`язки, як на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання, що відповідає положенням статті 65 КК України.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Питання речових доказів вирішити, згідно зі ст. 100 КПК України.

Вирішуючи цивільний позов, поданий потерпілим ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.127 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

На адресу суду подано мирову угоду укладену між ОСОБА_6 , ідентифікаційний номер: 3301504278 місце реєстрації: АДРЕСА_3 , надалі іменується Позивач, з однієї сторони та ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер: 3776407872, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 , надалі іменується Відповідач, надалі разом Сторони.

Сторони домовились укласти Мирову угоду щодо відшкодування моральної шкоди, а саме:

1. Відповідач визнає цивільний позов Позивача та готовий відшкодувати матеріальну шкоду заподіяну 02.12.2025 року у кримінальному провадженні №12025141370000880 від 02.12.2025 року.

2. Сторони домовились, що розмір моральної шкоди у кримінальному проваджений № 12025141370000880 від 02.12.2025 року складатиме 50000.00 (П`ятдесят тисяч) гривень.

3. Станом на день підписання мирової угоди у справі №465/618/26 в межах кримінального провадження № 12025141370000880 від 02.12.2025 року Відповідач зобов`язується оплатити Позивачу 5000,00 (П`ятдесят тисяч) гривень.

4. Після здійснення Відповідачем на рахунок Позивача повного відшкодування моральної шкоди на загальну суму 50000,00 (П`ятдесят тисяч) гривень Мирова угода вважатиметься виконаною.

5. У випадку порушення Сторонами умов Мирової угоди та за наявності доказів, вони вправі звернутись в суд та до відповідних органів державної влади, щодо порушень, умов Мирової угоди і для захисту своїх законних прав та інтересів.

6. Сторони гарантують, що після підписання Мирової угоди вони не мають і не заявлятимуть претензій одна до одної з приводу цивільного позову щодо відшкодування шкоди у кримінальному провадженні №12025141370000880 віл 02.12.2025 року, що розглядається у справі № 465/618/26 Франківським районним судом м. Львова за умови повного виконання Мирової угоди.

7. Підписуючи цю Мирову угоду Сторони зазначають, що наслідки вчинення відповідних процесуальних дій їм відомі.

10. Сторони підтверджують, що умови цієї Мирової угоди відповідають волевиявленню Сторін і породжують настання бажаних наслідків, які відповідають волі та інтересам Сторін.

11. Сторони стверджують, що дана Мирова угода укладена в добровільному порядку. без тиску та обману, не внаслідок збігу тяжких обставин, умови угоди їм зрозумілі.

12. Сторони підтверджують, що дана Мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб; наслідки порушення умов даної Мирової угоди та положення ч. 5 ст. 207 та ст. 208 Цивільного процесуального кодексу України їм зрозумілі.

13. Цю Мирову угоду укладено українською мовою у 3 (трьох) автентичних примірниках по одному примірнику для кожної із Сторін та один примірник для Франківського районного суду м. Львова для долучення до матеріалів справи №465/618/26.

14. Дана мирова угода вважається укладеною з моменту її підписання Сторонами. набуває чинності з моменту набрання законної сили ухвалою суду та діє до повного її виконання.

ОСОБА_5 перерахував грошові кошти у розмірі 50000 грн на рахунок ОСОБА_6 , що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.4925227729 від 15.06.2026 року.

Вивчивши умови вищезазначеної мирової угоди, суд вважає, що вона не суперечать закону, стосується лише прав та обов`язків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,та предмета цивільного позову, умови мирової угоди не порушують прав, свобод чи інтересів учасників справи, в тому числі держави, тому суд доходить до висновку про необхідність затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі за цивільним позовом.

Розяснити сторонам, що відповідно до вимог ч.2 ст.256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись статтями 100, 127, 349, 368, 370, 373, 374 , ч.15 ст. 615 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Затвердити мирову угоду в справі №465/618/26, укладену 15.06.2026 року між ОСОБА_6 (цивільним позивачем) та ОСОБА_5 (цивільним відповідачем), за умовами якої:

1. Відповідач визнає цивільний позов Позивача та готовий відшкодувати матеріальну шкоду заподіяну 02.12.2025 року у кримінальному провадженні №12025141370000880 від 02.12.2025 року.

2. Сторони домовились, що розмір моральної шкоди у кримінальному проваджений № 12025141370000880 від 02.12.2025 року складатиме 50000,00 (П`ятдесят тисяч) гривень.

3. Станом на день підписання мирової угоди у справі №465/618/26 в межах кримінального провадження № 12025141370000880 від 02.12.2025 року Відповідач зобов`язується оплатити Позивачу 50000,00 (П`ятдесят тисяч) гривень.

4. Після здійснення Відповідачем на рахунок Позивача повного відшкодування моральної шкоди на загальну суму 50000,00 (П`ятдесят тисяч) гривень Мирова угода вважатиметься виконаною.

5. У випадку порушення Сторонами умов Мирової угоди та за наявності доказів, вони вправі звернутись в суд та до відповідних органів державної влади, щодо порушень, умов Мирової угоди і для захисту своїх законних прав та інтересів.

6. Сторони гарантують, що після підписання Мирової угоди вони не мають і не заявлятимуть претензій одна до одної з приводу цивільного позову щодо відшкодування шкоди у кримінальному провадженні №12025141370000880 віл 02.12.2025 року, що розглядається у справі № 465/618/26 Франківським районним судом м. Львова за умови повного виконання Мирової угоди.

7. Підписуючи цю Мирову угоду Сторони зазначають, що наслідки вчинення відповідних процесуальних дій їм відомі.

10. Сторони підтверджують, що умови цієї Мирової угоди відповідають волевиявленню Сторін і породжують настання бажаних наслідків, які відповідають волі та інтересам Сторін.

11. Сторони стверджують, що дана Мирова угода укладена в добровільному порядку. без тиску та обману, не внаслідок збігу тяжких обставин, умови угоди їм зрозумілі.

12. Сторони підтверджують, що дана Мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб; наслідки порушення умов даної Мирової угоди та положення ч. 5 ст. 207 та ст. 208 Цивільного процесуального кодексу України їм зрозумілі.

13. Цю Мирову угоду укладено українською мовою у 3 (трьох) автентичних примірниках по одному примірнику для кожної із Сторін та один примірник для Франківського районного суду м. Львова для долучення до матеріалів справи №465/618/26.

14. Дана мирова угода вважається укладеною з моменту її підписання Сторонами. набуває чинності з моменту набрання законної сили ухвалою суду та діє до повного її виконання.

ОСОБА_5 15.06.2026 року перерахував грошові кошти у розмірі 50000 грн на рахунок ОСОБА_6 , що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.4925227729 від 15.06.2026 року.

Провадження у справі за цивільним позовом ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди закрити.

Речові докази: 2 DVD – R диски залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали (постанови) суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Вирок виготовлений в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Головуючий суддя ОСОБА_1