Суд: Стрийський міськрайонний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження
Дата: 10 серпня 2026 р.
Справа: №456/4410/26
Суддя: Шрамко Р. Т.
Справа № 456/4410/26
Провадження № 1-кп/456/518/2026
ВИРОК
іменем України
"11" серпня 2026 р. місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря – ОСОБА_2 ,
розглянувши в судовому засіданні в м. Стрий в спрощеному провадженні без технічної фіксації та без виклику учасників кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026142130000179 від 18.07.2026 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Верхня Стинава Стрийського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з вищою освітою, стрільця-зенітника 2 зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу 1 десантно-штурмового батальну, військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
встановив:
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_3 , 16.06.2025 призваний на військову за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 до лав Збройних Сил України.
Надалі, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.05.2026 №149 солдат ОСОБА_3 призначений на посаду стрільця-зенітника 2 зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу 1 десантно-штурмового батальну даної військової частини. ІІроходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 49, Статуту, зобов`язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, не допускати застосування насильства щодо підлеглих, піклуватися про стан їх здоров`я. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Окрім того, відповідно до ст.ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України солдат ОСОБА_3 зобов`язаний: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Однак, 18.07.2026 близько 11 години 40 хвилин, солдат ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , керуючись раптово виниклим умислом на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у присутності малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , умисно застосував до потерпілої ОСОБА_4 , фізичну силу, яка виразилась, у нанесенні потерпілій декілька ударів рукою в область плечей та ногою в область бедер, що спричинило синці на нижній третині бічної поверхні лівого плеча, на задній поверхні верхньої третини лівого стегна, на бічній поверхні середньої третини лівого стегна, що відноситься до легкого тілесного ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: умисне спричинення легкого тілесного ушкодження.
Положеннями ч.2 та ч.3 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена в присутності його захисника ОСОБА_6 , в якій ОСОБА_3 , зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження; згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; згідний на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Крім того, йому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудовим розслідуванням обставин, а також те, що відповідно до ч.2 ст.302 КК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Потерпіла ОСОБА_4 , також подала заяву, у якій не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України.
Крім цього, відповідно до вимог ч.1 ст.302 КПК України прокурором в обвинувальному акті заявлено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.381-382 КПК України.
На підставі ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України оскільки судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 , вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_7 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_6 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаних кримінального проступку беззаперечно визнає, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Таким чином, аналізуючи наведене, оцінивши докази зібрані під час досудового розслідування, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 , в умисному спричиненні легкого тілесного ушкодження доведена повністю та його дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 125КК України.
Згідно з ч.2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
Обставиною, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , є щире каяття та активне сприяння в розкриттю даного кримінального правопорушення, а обставин, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
Також при призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно ст.12 КК України є кримінальним проступком, вчинений умисно, ставлення ОСОБА_3 , до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості, дані про особу обвинуваченого, є військовослужбовцем та проходить військову службу в Збройних Силах України за призовом під час мобілізації,на обліку у психіатричному та наркологічному кабінеті не числиться, раніше не судимого.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 , слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів.
Призначення ж іншого виду покарання, на думку суду, є недоцільним, зважаючи на характеризуючі особу дані, відношення останнього до скоєного.
Питання про долю речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосований, клопотання про застосування такого заходу не заявлено.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 107, 124, 174, 349, 358, 370, 373, 374, 381, 382 КК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Речові докази:
СD-R диск, який долучений до матеріалів справи кримінального провадження №12026142130000179 від 18.07.2026 – залишити при справі.
Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених у ч.1 ст.394 КПК України, а саме: даний вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua