Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №453/169/26 — Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/169/26

№ провадження 2/453/1010/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого – судді Брони А.Л.,

секретаря судового засідання Бендеш А.І.,

без учасників справи,

розглянувши у залі суду у місті Сколе Львівської області за порядком спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-

в с т а н о в и в:

30 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання повнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до припинення навчання у навчальному закладі, але не більше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області від 03.02.2026 було прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі.

Заочним рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 26 лютого 2026 року, позов ОСОБА_1 - задоволено.

Вирішено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який навчається в ЗП(ПТ)О «Львівський професійний коледж ресторанного бізнесу», в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.01.2026 і до закінчення дитиною навчання, але не довше як до досягнення двадцяти трьох років.

03.07.2026 року представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Чугунов Віктор Володимирович звернувся до суду з заявою про перегляд вказаного заочного рішення суду від 30 вересня 2025 року.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області від 06.07.2026 прийнято заяву про перегляд заочного рішення з визначенням дати судового засідання.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 14 липня 2026 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Чугунова Віктора Володимировича про перегляд заочного рішення у цивільній справі №453/169/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання- задоволено.

Заочне рішення Сколівського районного суду Львівської області, ухвалене від 26 лютого 2026 року у цивільній справі № 453/169/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання – скасовано та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, щоперебувала у шлюбі з відповідачем. 03 жовтня 2025 року такий шлюб було розірвано Овідіопольським районним судом Одеської області.

За час перебування у шлюбі у них з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син – ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_5 – донька ОСОБА_4 .

Позивачка вказує, що з квітня 2022 року діти проживають з нею за адресою: АДРЕСА_3 , та перебувають на її утриманні. Відповідач сплачує аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини від його заробітку (доходу), але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 03 квітня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття, на виконання судового наказу Сколівського районного суду Львівської області від 10.04.2025 у справі № 453/522/25, що знаходиться на виконанні у органах ДВС.

На даний час сину ОСОБА_5 виповнилося 18 років, він продовжує навчання та є студентом другого курсу денної форми навчання Закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Львівський професійний коледж ресторанного бізнесу», що підтверджується довідкою від 13.01.2026 за №07. Згідно з вказаною довідкою термін закінчення навчання – червень 2027 року. Оскільки ОСОБА_5 навчається на денній формі навчання, влаштуватися на роботу немає змоги, потребує матеріальної допомоги, так як необхідно оплачувати витрати на дорогу, харчування, проживання, навчальне приладдя та підручники, засоби гігієни. Позивачка самостійно не в змозі утримувати сина студента, у зв`язку з цим з дітьми опинилася у скрутному матеріальному становищі. Відповідач сплачував аліменти на утримання сина до досягнення ним повноліття. На даний час в добровільному порядку надавати будь-яку допомогу сину-студенту відмовляється, хоча є працездатним.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Чугунов В.В. в заяві про перегляд заочного рішення зазначив, що відповідач визнає, що на утримання сина має сплачувати аліменти під час його навчання у закладі професійно-технічної освіти, але не визнає розмір аліментів (1/4 частки), заявлений позивачкою, та вважає, що розмір аліментів має бути не більшим ніж 1/6 частки його заробітку (доходів), за наступних підстав.

Так, у відповідності до вимог частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, в тому числі її стан здоров?я та матеріальне становище дитини (п.1); стан здоров?я та матеріальне становище платника аліментів (п.2); наявність у платника аліментів непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина (п.3); інші обставини, що мають істотне значення.

З огляду на викладене, у відповідності до приписів п.1 9.1 ст. 182 СК України, слід врахувати задовільний стан здоров?я сина відповідача (відсутність захворювань, не перебування на обліку у лікарів, тощо) та його матеріальне становище, а саме те що він, як студент Закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Львівський професійний коледж ресторанного бізнесу», щомісячно отримує стипендію, розмір якої станом на тепер складає 1302,50 грн., про що позивач свідомо не зазначила у позовній заяві, приховуючи цю об?єктивну інформацію від суду.

Згідно приписів п.2 ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів, слід врахувати обставини щодо стану відповідача, як платника аліментів, здоров?я та його матеріальне становище, оскільки в нього наявна низка хронічних захворювань та, як результат, потребує перідичного лікування.

Окрім іншого, на виконання вимог п.3 ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів, слід врахувати і те що на утриманні відповідач має непрацездатних батьків. Мати - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , отримує лише мізерну пенсію та інших доходів не має. Суттєвим на думку сторони відповідача, є те, що при вирішенні питання щодо розміру аліментів, слід врахувати те, що на підставі судового наказу Сколівського районного суду Львівської області від 14.04.2025 у справі №453/522/25 (провадження №2-н/453/19/25) станом на сьогодні відповідач продовжує сплачувати аліменти на утримання молодшої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , розмір яких складає 1/6 частки від заробітку (доходу). Заявляючи про стягнення аліменти у розмірі 1/4 частки доходу позивач по суті намагається «збільшити» розмір аліментів, які сплачував відповідач на сина до досягнення ним повноліття, за умови що матеріальне становище сина не погіршилося, він продовжує отримувати стипендію, та, окрім того, з досягненням повноліття може і працевлаштуватися. Таким чином, вимоги позивача в частині розміру аліментів є завищеними та суперечать вимогам закону, оскільки факти та обставини, які зазначені вище об`єктивно підтверджуються письмовими доказами.

На підставі ч.3 ст. 211, ч.2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

У ході судового розгляду встановлено, що 01 жовтня 2025 року між позивачкою та відповідачем було укладено шлюб, який на даний час розірвано на підставі рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 жовтня 2025 року.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 15 січня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Іллічівського міського управління юстиції Одеської області (актовий запис №18), вбачається, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 являються ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

На даний час ОСОБА_3 виповнилося 18 років.

Згідно довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 13.04.2024 за №№1324-5001025914, 1324-5001024536, ОСОБА_1 разом зі своїм сином – ОСОБА_3 фактично проживають за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно довіди №07, виданої 13.01.2026 в.о. деректора ЗП(ПТ)О «Львівський професійний коледж ресторанного бізнесу» М. Кіска, ОСОБА_3 навчається у ЗП(ПТ)О «Львівський професійний коледж ресторанного бізнесу» ІІІ атестаційного рівна за професією: офіціант, бармен, кухар. Термін навчання з 01 вересня 2024 року по 30 червня 2027 року. Наказом №63 від 30 червня 2025 року переведений на ІІ курс навчання. Навчається на неповному державному забезпеченні, безоплатна денна форма навчання.

Як зазначає позивачка, оскільки син навчається на денній формі навчання, він потребує матеріальної допомоги, оскільки не має можливості працювати. Доходів самостійно забезпечити дитину одягом, їжею та іншими необхідними речами вона не має змоги. Відповідач є працездатним та має можливість надавати грошову допомогу.

Оскільки ОСОБА_3 стаціонарно навчається, тому суд вважає, що він потребує матеріальної допомоги, оскільки немає можливості працювати.

Відповідно до ч.2 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач зобов`язаний надавати матеріальну допомогу повнолітному сину, який продовжує навчання.

Зважаючи на вищевикладене, суд враховує матеріальне становище сина, який навчається, а також те, що відповідач, зобов`язаний утримувати дитину до закінчення навчання, але не довше як до досягнення нею двадцяти трьох років. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Також, виходить з розумності та достатності заявленого позивачкою розміру стягуваних аліментів, необхідних для задоволення потреб на утримання дитини, а також з реальної можливості відповідача, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , слід стягувати аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який навчається в ЗП(ПТ)О «Львівський професійний коледж ресторанного бізнесу», в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.01.2026 і до закінчення дитиною навчання, але не довше як до досягнення двадцяти трьох років.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Оскільки позивачка при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 1 331 грн. 20 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 82, 141, 259, 263, 264, 265, 430 ЦПК України, ст.ст. 182, 191, 199, 200 СК України, суд,

ухвалив :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який навчається в ЗП(ПТ)О «Львівський професійний коледж ресторанного бізнесу», в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.01.2026 і до закінчення дитиною навчання, але не довше як до досягнення двадцяти трьох років.

В разі припинення навчання стягнення аліментів припиняється.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.

Стягнути зОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 1 331 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування сторін у справі:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя