Вирок від 10 серпня 2026 р. у справі №464/3958/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3958/26

пр.№ 1-кп/464/417/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.08.2026 року м. Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження внесене до ЄРДР №42025142080000093 від 05.09.2025 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, не одруженого, , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 , будучи належним чином ознайомленим з постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 16.01.2025 (справа №466/9834/24, пр. №3/466/38/2025), про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, діючи умисно, всупереч вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, маючи реальну можливість виконати вказане рішення, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма юридичними і фізичними особами на всій території України, неодноразово продовжував після цього керувати транспортними засобами, порушуючи правила дорожнього руху України, за наступних обставинах.

Так, 31 березня 2025 року о 21 годині 17 хвилин ОСОБА_3 достовірно знаючи про наявність вищевказаної постанови суду про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, яка набрала законної сили та будучи ознайомленим з нею, керував автомобілем марки «Хонда», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на вул. Пасічна, 171 у м.Львові, де був зупинений працівниками поліції, які виявили порушення правил дорожнього руху України ОСОБА_3 , за яке передбачена адміністративна відповідальність за ст.124, ч.5 ст.126 КУпАП, про що працівниками поліції 31.03.2025 складено відповідний адміністративний протокол. Зокрема, за вказане правопорушення передбачене ст.124, ч.5 ст.126 КУпАП, ОСОБА_3 , постановою Сихівського районного суду від 26.06.2025 (справа №464/2211/25 провадження №3/464/864/25) визнано винним та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років з оплатним вилученням належного на праві власності ОСОБА_3 автомобіля марки «Хонда» номерний знак НОМЕР_2 .

Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_3 достовірно знаючи про набрання законної сили вище викладеного судового рішення, яким його було позбавлено права керування транспортними засобами, умисно, з повним ігноруванням вимог закону та демонструючи явну зневагу до встановленого правопорядку, керував транспортним засобом. Його дії свідчать про свідоме порушення встановленої судом заборони, що підтверджує наявність сталого умислу на невиконання судового рішення, яке набрало законної сили. Це проявилося у невиконанні покладених на нього обов`язків, а саме — керуванні транспортним засобом, будучи позбавленим такого права.

В судовому засіданні обвинувачений вину у інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, пояснив, що йому було відомо про постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 16.01.2025, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Однак, він її не виконав, та 31.03.2025 близько 21 год. керував транспортним засобом марки «Хонда».У скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Оскільки обвинувачений повністю визнав вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушення, і після роз`яснення учасникам судового розгляду положень ч.3 ст.349 КПК України, суд з`ясував, що вони правильно розуміють зміст обставин, встановлених у даному кримінальному провадженні та не оспорюють їх, і така позиція є добровільною, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та отримавши згоду учасників судового провадження на проведення судового розгляду в такому порядку, прийшов до висновку про недоцільність дослідження інших доказів щодо обставин скоєння обвинуваченим зазначеного кримінального правопорушення.

Суд, допитавши обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.

Обвинувачений ОСОБА_3 умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили.

Ці дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.382 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який не одружений, не перебуває на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансерах, раніше не судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 суд визнає активне сприяння досудовому розслідуванню та щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

З врахуванням даних про особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючої обставини, а також те, що згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого, суд вважає, за можливе призначити обвинуваченому покарання за скоєне кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 382 КК України у виді штрафу.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Судових витрат по справі немає. Цивільний позов не заявлявся.

Питання про речові докази вирішити згідно ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374 КПК України, с у д , -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу – 750(сімсот п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12750(дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят) гривень.

Речовий доказ: карту пам`яті microSDHC (Goodram) із відеозаписами із нагрудних камер працівників поліції по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 , яка зберігається при матеріалах кримінального провадження у Франківській окружній прокуратурі м. Львова – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.15 ст.615 КПК України, враховуючи, що на території України діє воєнний стан, суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий ОСОБА_5