Суд: Мостиський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів
Дата: 09 серпня 2026 р.
Справа: №448/1478/26
Суддя: Білоус Ю. Б.
Єдиний унікальний номер 448/1478/26
Провадження № 1-кп/448/208/26
В И Р О К
Іменем України
10.08.2026 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування 29.07.2026 року за № 12026142230000106, про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Новий Розділ Миколаївського району Львівської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньою освітою, вдови, непрацюючої, раніше не судимої, РНОКПП: НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень – кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Органом досудового розслідування встановлені наступні обставини вчинення кримінальних проступків, які не оспорюються учасниками судового провадження:
ОСОБА_3 пред`явлено обвинувачення в тому, що вона на початку травня 2026 року, перебуваючи в с.Золотковичі Яворівського району Львівської області, діючи умисно, з метою подальшого особистого використання офіційного документа, маючи умисел на підроблення посвідчення водія серії НОМЕР_2 , виданого 03.11.2024 року територіальним сервісним центром №1242, шляхом внесення до нього завідомо неправдивих відомостей щодо наявності в неї права на керування транспортними засобами відповідних категорій, відшукала в мережі Інтернет бланк посвідчення водія, на якому були відтворені реквізити територіального сервісного центру № 1242. Надалі, ОСОБА_3 внесла до зазначеного бланка свої анкетні дані, вклеїла власну фотокартку, проставила особистий підпис, після чого роздрукувала документ та заламінувала його, надавши йому зовнішнього вигляду офіційного посвідчення водія.
Дії обвинуваченої ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.358 КК України, - підроблення офіційного документу, який видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою його використання.
В подальшому, 28 липня 2026 року, близько 18:00 год., ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «GEELY», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухалася автомобільною дорогою Мостиська — Самбір — Борислав у межах села Нагірне Яворівського району Львівської області, де була зупинена працівниками патрульної поліції у зв`язку з порушенням вимог пункту 9.2 Правил дорожнього руху України. Після зупинки транспортного засобу, ОСОБА_3 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 03.11.2024 року територіальним сервісним центром № 1242 на її ім`я, є підробленим та містить завідомо неправдиві відомості щодо наявності в неї права на керування транспортними засобами відповідних категорій, умисно використала зазначений завідомо підроблений документ, пред`явивши та надавши його інспектору сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області лейтенанту поліції ОСОБА_4 як документ, що посвідчує її право на керування транспортними засобами.
Такі дії обвинуваченої ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.4 ст.358 КК України, - використання завідомо підробленого документа.
Під час досудового розслідування було встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою вину, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, у зв`язку із чим прокурором до суду був направлений обвинувальний акт разом із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Потерпілі у даному кримінальному провадженні відсутні.
До обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченої ОСОБА_3 , подану в порядку ч.2 ст.302 КПК України щодо визнання свої винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, яка написана обвинуваченою у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та згідна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченій роз`яснено, що відповідно до ч.2 ст.302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини.
Захисником обвинуваченої ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_5 у вищевказаній заяві засвідчено добровільність та беззаперечність визнання винуватості підозрюваною ОСОБА_3 , підтверджено її згоду із встановленими у результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за її відсутності. Як вбачається з наданих матеріалів досудового розслідування, до обвинуваченої ОСОБА_3 не застосовувалось затримання під час виявлення вчинення нею кримінального проступку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.
Відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 є кримінальними проступками.
На підставі ст.ст.302, 381, 382 КПК України суд розглядає обвинувальний акт в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.
Так, за результатами спрощеного провадження судом досліджено, що встановлені органом досудового розслідування обставини вчинення обвинуваченою ОСОБА_3 кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, остання беззаперечно визнала свою вину і згідна з розглядом обвинувального акту за її відсутності, а тому суд вважає їх доведеними.
Отже, саме з підстав вищевикладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України, а саме в підроблені офіційного документу, який видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою його використання, а також у використанні завідомо підробленого документа.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд, у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до роз`яснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року із змінами та доповненнями "Про практику призначення судами кримінального покарання", досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Обвинувачена ОСОБА_3 вчинила кримінальні правопорушення, які згідно ст.12 КК України є кримінальними проступками.
Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.66 КК України судом визнається щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.67 КК України судом не встановлено.
Судом також враховується характер і ступінь суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, що обвинувачена ОСОБА_3 раніше не судима, позитивно характеризується за місцем проживання, стан здоров`я - на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває; її сімейний і матеріальний стан – вдова, не є працевлаштована, його роль у скоєних кримінальних правопорушеннях та поведінку до і після вчинення таких - обвинувачена ОСОБА_3 усвідомила протиправну поведінку, виявляє жаль з приводу вчинених кримінальних правопорушень.
Беручи до уваги наведені обставини в сукупності, суд при призначенні покарання також виходить із встановленої ст.50 КК України його мети – не тільки кари, а й виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, керуючись принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 можливе шляхом застосування до неї покарання у виді штрафу в межах санкцій ч.1 та ч.4 ст.358 КК України.
Саме такий вид покарання відносно обвинуваченої ОСОБА_3 буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченою, так і іншими особами.
З урахуванням тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, - обвинуваченою ОСОБА_3 вчинено кримінальні проступки, та майнового стану, судом, у відповідності до вимог ч.2 ст.53 КК України, визначається розмір призначеного покарання за ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 гривень, а за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Покарання за даним вироком обвинуваченій ОСОБА_3 слід призначити відповідно до правил, передбачених ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, визначивши остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Згідно з ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне речовий доказ, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 03.11.2024 року територіальним сервісним центром № 1242 на установчі дані ОСОБА_3 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_3 не обирався, прокурор з клопотанням про обрання запобіжного заходу обвинуваченій до суду не звертався, підстав для обрання обвинуваченій запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд –
У Х В А Л И В:
ОСОБА_3 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та призначити їй покарання:
- за ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень;
- за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень.
Речовий доказ, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 03.11.2024 року територіальним сервісним центром № 1242 на установчі дані ОСОБА_3 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Запобіжний захід до набрання вироком суду законної сили ОСОБА_3 - не обирати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Вирок суду відповідно до ч.1 ст.394 КПК України, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua