Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №447/4055/25 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/490/26

Справа №447/4055/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

11.08.2026 Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Бачуна О.І.

за участю секретаря судового засідання Данилів О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новороздільської міської ради Львівської області про встановлення факту, що має юридичне значення,-

в с т а н о в и в:

16.12.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та її цивільний чоловік ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до його смерті проживали як подружжя більше 10 років.В обґрунтування позовної заяви покликається на те, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка ОСОБА_2 , і після її смерті відкрилася спадщина на все її майно. У померлої ОСОБА_2 не було рідних чи близьких, тому він фактично прийняв спадщину після її смерті, що підтверджується свідоцтвом про спадщину за законом. Під час оформлення документів виявилося, що за життя ОСОБА_2 не встигла завершити до оформлення спадщини після смерті свого громадянського чоловіка ОСОБА_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та із яким вона проживала більше 10 років. Померлі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживала разом як сім`я, були зареєстровані за однією адресою, спільно вели господарство, в рівних частинах приватизували квартиру. Вказаний факт можуть підтвердити сусіди: ОСОБА_6 ,, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . За життя ОСОБА_3 заповіту не склав. Інші особи, які б мали право на спадщину після їх смерті відсутні. При зверненні до нотаріуса з метою оформлення спадщини, позивачу було відмовлено, оскільки відсутні будь які документи щодо інших спадкоємців та не доведено факту проживання ОСОБА_9 та ОСОБА_3 як чоловіка та дружини. Позивач стверджує, що проживали проживав однією сім`єю більше 10 років років до часу смерті ОСОБА_3 а тому просить позовну заяву задоволити

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 позовні вимаги підтримала в повному обсязі, просила такі задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подала клопотання про розгляд справи у її відсутності.

Заслухавши представника позивача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги заявника, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено.

Відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та зареєстрований АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Його батьками записані ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Як вбачається із свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові, ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_6 змінив прізвище на ОСОБА_13 .

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

Відповідно до акту від 24.10.2008року складеного комісією КП « РЖС» вбачається, що в квартирі АДРЕСА_2 , були зареєстровані ОСОБА_14 та ОСОБА_2 . Згідно будинкової книги до дня смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у квартирі був зареєстрований і проживав громадянський чоловік ОСОБА_2 – ОСОБА_3 , який був похоронений своєю громадянською дружиною. Вказаний акт підписали сусіди.

Як вбачається із свідоцтва про право на квартиру від 17.11.1994року виданого Роздільським ДГХП «Сірка» власниками квартир АДРЕСА_3 по 1/3 були ОСОБА_14 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Як вбачається із довідки №380 від 27.10.2008року виданої КП « Розділжитлосервіс» , ОСОБА_2 здійснювала поховання свого громадянського чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживав за адресою АДРЕСА_3 з 21.09.1983р. по 17.01.2004р.

Як вбачається із заяви ОСОБА_15 від 22.02.2026року, яка являється рідною сестрою ОСОБА_1 , останній відомо про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 та її цивільного чоловіка ОСОБА_3 . Вона відмовляється від належної їй частки у спадщині.

Як вбачається із копії спадкової справи №171/2024року така заведена Новороздільською державною нотаріальною конторою 08серпня 2024року на майно після смерті ОСОБА_2 . Із заявою про прийняття спадщини 02.08.2024року звернувся ОСОБА_1 . Крім цього, в матеріалах спадкової справи міститься заява ОСОБА_16 від 15.11.2024 про прийття спадщини прабабці ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що 22.10.2008року ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого все належне їй майно з чого б воно не складалося , все те, що їй буде належати і на що вона буде мати право заповіла ОСОБА_14 .

Постановою державного нотаріуса Новороздільської державної нотаріальної контори від 27.12.2024року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки відсутні підстави , а саме відсутній заповіт та відсутні документи, що підтверджують родинні зв`язки між спадкоємцем та спадкодавцем, а саме відсутнє свідоцтво про одруження ОСОБА_17 .

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області №447/351/25 від 26.05.2025року встановлено факт, що ОСОБА_17 є рідною сестрою ОСОБА_18 . Крім цього, встановлено факт, що ОСОБА_17 є тіткою ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.10.2025року, спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 являється її племінник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мати якого (рідна сестра спадкодавця) ОСОБА_11 , померла ІНФОРМАЦІЯ_8 . Свідоцтво видане на 1/3 частки квартири АДРЕСА_3 .

Як вбачається із листа Миколаївського Відділу ДРАЦС у Стрийському районі Львівської області, у державному реєстрі актів цивільного стану громадян наявний актовий запис №6 від 17.10.2004року по виконавчому комітеті Новороздільської міської ради щодо ОСОБА_3 . Дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ст. 315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових чи немайнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За приписами п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статей 1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.

Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю.

Тобто, для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення із спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання), документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Матеріали справи у їх взаємозв`язку свідчать про те, що померлі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не менше п`яти років перебували у близьких відносинах, які мали тривалий сімейний характер, не пізніше з 21.09.1983 по 17.01.2004року, вони жили в одній квартирі, мали спільний побут, вели домашнє господарство, спільно приватизували квартиру в якій проживали.

Отже наявні у справі докази та фактичні обставини вказують на те, що між померлими ОСОБА_19 та ОСОБА_3 протягом тривалого часу склались усталені сімейні стосунки як між чоловіком та дружиною, які існували до часу смерті останнього.

З урахуванням вищевказаного слід визнати доведеним юридичний факт, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 була пов`язана спільним побутом та взаємними правами і обов`язками - проживали однією сім`єю не менш як п`ять років до часу смерті ОСОБА_3 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо. Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.

Відтак, суд приходить до висновку про під ставність позовної заяви, а тому таку слід задовольнити та встановити факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як подружжя (чоловіка та дружини) більше 10 років, до дня смерті ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2

На підставі наведеного та керуючись ст. 258,263, 315, 319, 258,263 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовну заяву задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_2 ,1939р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 та її цивільний чоловік ОСОБА_3 , 1939р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , до моменту його смерті, проживали як подружжя (чоловік та дружина) більше десяти років.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Повний текст рішення складено 11.08.2026

Суддя Бачун О. І.