Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №446/1136/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1136/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2026року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської областів складі:

головуючого - судді Костюк У. І.

секретаря судового засідання Луківської Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кам`янка - Бузька в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-

в с т а н о в и в :

28.04.2026 позивач ОСОБА_1 подала до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що їхній з відповідачем спільний син ОСОБА_3 є повнолітнім, проте продовжує навчання ВПУ «№71 м. Кам`янка-Бузька, Львівського району Львівської області, навчається на третьому курсі група 32 за професією «Тракторист – машиніст сільськогосподарського виробництва (категорії «А1», «А2», «В1» у зв`язку з цим не має можливості забезпечувати себе самостійно. Син сторін перебуває на утриманні позивачки, однак її доходів для утримання сім`ї недостатньо. На підставі ст. 199 СК України відповідач має обов`язок утримувати повнолітнього сина до досягнення ним 23-років або ж припинення ним навчання. Оскільки відповідач добровільно не виконує цього обов`язку, хоча має таку можливість, то між ними склались спірні правовідносин, у зв`язку з чим позивачка звернулася з даним позовом до суду.

За результатами автоматизованого розподілу справи, оформленого відповідним протоколом, для розгляду цієї справи визначено суддю Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області Костюк У.І..

Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом отримано відповідь з відділу та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМСУ у Львівській області щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

Ухвалою судді Кам`янка – Бузького районного суду Львівської області відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, на адресу суду подала клопотання, в якому просить суд розгляд даної цивільної справи проводити у її відсутності. Позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, відзив не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. У зв`язку з чим, суд вирішив здійснювати розгляд справи в порядку ст.. 280 ЦПК України, з урахуванням достатніх матеріалів про взаємовідносини сторін, про що постановлена відповідна ухвала.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся належним чином, причин неявки суд не повідомив.

Водночас, судом на підставі ч. 2 ст.247ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що сторони про справі перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб №00021410164 від 09.11.2018 /а.с.10-11/.

Від спільного подружнього життя у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 10.05.2008 відділом реєстрації актів цивільного стану Кам`янка-Бузького районного управління юстиції Львівської області, в якому в графі про батьків ОСОБА_2 зазначений як батько, ОСОБА_1 зазначена, як мати /а.с. 4 /.

Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 18.12.2012 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - розірвано.

На день розгляду цивільної справи син сторін досягнув повноліття, проте продовжує навчатися, у ВПУ №71 на ІІІ курсі група №32 за професією «Тракторист-Машиніст сільськогопосподарського виробництва (категорії «А1», «А2», «В1»), слюсар-ремонтник, водій автотранспортних засобів (категорії «В», «С») на денній формі навчання з 01.09.2023 до 30.06.2026, що підтверджується довідкою № 179 виданою 25.03.2026 /а.с. 14/.

Позивачка ОСОБА_1 , у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку, щодо утримування їхнього повнолітнього сина до закінчення навчання або досягнення ним 23-х річного віку, звертається з даним позовом та просить вирішити спір в судовому порядку.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позовну заяву не подав.

Відтак, суд встановив, що між сторонами виник спір щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання, який регулюється відповідними нормами Сімейного кодексу України.

Вирішуючи спір суд виходить з наступних мотивів.

Суд встановив, що між сторонами виник спір щодо невиконання відповідачем його обов`язку як батька утримувати до досягнення двадцяти трьох років свого повнолітнього сина, який продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, за умови, що він може надавати матеріальну допомогу.

Спірні правовідносини регулюють норми Глави 15 та 16 Сімейно кодексу України.

Згідно зі ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

В ході судового розгляду встановлено, що сторони про справі перебували у зареєстрованому шлюбі, від спільного подружнього життя у сторін народилося син – ОСОБА_3 .

На день розгляду судової справи син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнув повноліття, однак продовжує навчання, зокрема ОСОБА_3 навчається у ВПУ №71 на ІІІ курсі група №32 за професією «Тракторист-Машиніст сільськогопосподарського виробництва (категорії «А1», «А2», «В1»), слюсар-ремонтник, водій автотранспортних засобів (категорії «В», «С») на денній формі навчання з 01.09.2023 до 30.06.2026, що підтверджується довідкою № 179 виданою 25.03.2026.

Судом відзначається, що в силу положень ст. 199 СК України сторони по справі мають обов`язок утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання. При цьому, як встановлено судом повнолітній ОСОБА_3 перебуває на утриманні позивачки. Відповідач ОСОБА_2 добровільно не виконує свого обов`язку, визначеного ст. 199 СК України, щодо утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, що є підставою для стягнення з нього аліментів на підставі рішення суду.

Відтак беручи до уваги те, що повнолітній син сторін по справі продовжує навчання, в зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги, а відповідач не виконує обов`язку щодо його утримання, як такого, що навчається, хоча відповідач ОСОБА_2 є особою працездатного віку, має можливість працювати та надавати повнолітньому сину допомогу, пов`язану із навчанням (доказів протилежного ним не надано). Також відсутні дані про те, що він не має можливості надавати таку допомогу, тому суд вважає, що на відповідача можна покласти обов`язок щодо утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 в її користь на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини всіх видів доходу щомісячно, починаючи з дати подачі позову і до закінчення дитиною навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23-річного віку.

Суд вважає, що за конкретних обставин у цій справі, з урахуванням обов`язку обидвох батьків по утриманню дитини, такий розмір аліментів, є обґрунтований, справедливий, необхідний та достатній для забезпечення потреб повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Відповідач ОСОБА_2 не подав суду доказів, які б вказували на його неспроможність сплачувати аліменти в такому розмірі, зокрема, не надав доказів про наявність/відсутність на його утриманні інших дітей чи осіб, доказів матеріального становища, відомостей про стан здоров`я, які б могли вплинути на визначення розміру аліментів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів є підставний, обґрунтований, а тому підлягає до повного задоволення.

Вирішуючи питання судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору.

Таким чином, з урахуванням задоволених вимог позивача на відповідача покладаються судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1331, 20 грн., за подання позовної заяви позивачкою і підлягають стягненню в дохід державного бюджету України.

Керуючись ст. 199, 200 Сімейного кодексу України, ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 263-265, 268,280 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задоволити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини всіх видів доходу щомісячно, починаючи з дати подачі позову і до закінчення дитиною навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23-річного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1331, 20грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Дата виготовлення повного тексту рішення 10.08.2026.

Суддя У.І. Костюк