Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №462/6564/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6564/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого-судді Палюх Н.М.

з участю секретаря Гащук А.Р.,

представника позивача - ОСОБА_1 , відповідачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивач 22 липня 2026 року звернувся у суд з позовом про розірвання шлюбу між ним та відповідачкою. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вони з відповідачкою перебувають у зареєстрованому шлюбі з 10 серпня 2013 року і від спільного подружнього життя мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак спільне життя у нього з відповідачкою не склалося, так як між ними немає взаєморозуміння, наявні суттєві розбіжності щодо подальшого спільного життя. Вже тривалий час вони не підтримують сімейних відносин. Переконаний, що їх шлюб розпався остаточно і примирення між ними неможливе. На підставі наведеного просить шлюб розірвати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення аналогічні наведеним у позовній заяві та додатково пояснив, що сторони вже тривалий час проживають окремо і не підтримують сімейних відносин, позивач втратив до відповідачки хороші почуття і примирення між ними неможливе. Просив позов задовольнити.

Відповідачка в судовому засіданні позов визнала та пояснила, що подружнє життя з позивачем не склалося, з 2022 року вони проживають окремо і не підтримують сімейних відносин, переконана, що їх шлюб розпався остаточно і примирення між ними неможливе. Просила позов задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно зі змістом ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

Як вбачається зі змісту ч.3 та ч.4 ст. 26 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як встановлено судом, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 10 серпня 2013 року і від спільного подружнього життя мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом беззаперечно встановлено, що між сторонами тривалий час не має взаєморозуміння, близько 4 років вони проживають окремо, не підтримують подружніх відносин і не ведуть спільного господарства та що збереження шлюбу суперечить інтересам, як позивача, так і відповідачки.

Крім того, задовольняючи позов, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого із сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

Отже, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, оскільки вони проживають окремо і не підтримують сімейних відносин вже тривалий час, втратили один до одного хороші почуття і помиритися не бажають, а тому цей шлюб слід розірвати.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє повне ствердження, а тому підлягають до задоволення.

На підставі ст.ст.12, 89, 141, 264, 265 ЦПК України, керуючись ст.ст. 109-112 СК України, суд–

ухвалив:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , укладений 10 серпня 2013 року у Залізничному відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 276.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин Республіки Сербія, адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: