Вирок від 09 серпня 2026 р. у справі №462/6846/26 — Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/6846/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026142390000174 від 24.07.2026 року про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львова, громадянки України, українки, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої 07.10.2024 року вироком Залізничного районного суду м. Львова до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України

встановив:

ОСОБА_2 20.07.2026 року, приблизно о 17 год. 00 хв., перебуваючи у квартирі, що за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3 , притиснула двічі недопалком цигарки до її лівого стегна, після чого між ними виникла шарпанина, в ході якої ОСОБА_2 повалила ОСОБА_3 на підлогу та почергово долонею лівої і правої руки вдарила її по голові, при спробі потерпілої піднятись, ОСОБА_2 вдарила її правою ногою в ділянку носа та нанесла два удари правою ногою в ділянку плечей, після чого, коли потерпіла встала з підлоги і перемістилась до сусідньої кімнати, ОСОБА_2 штовхнула її руками в спину, внаслідок чого остання знову впала на підлогу та ОСОБА_2 , продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, підійшла до ОСОБА_3 та нанесла їй близько 5 ударів ногами в ділянку ніг і передпліччя. Вищевказаними неправомірними, умисними діями ОСОБА_2 спричинила потерпілій ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді перелому носової кістки (пластини), що відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я та рани в тім`яній ділянці зліва, в ділянці спинки носа, синці у правій завушній ділянці, у правій навколоочній і виличній ділянках, у лівій навколоочній ділянці, на спині, в ділянці правого плечового суглобу, на правому плечі, на правому передпліччі, на грудях справа, на лівому плечі та в ділянці лівого ліктьового суглобу, на лівому передпліччі, на лівому стегні, в ділянці лівого колінного суглобу, в ділянці лівої здухвинної кістки, на правому стегні, на лівій гомілці, в ділянці правого колінного суглобу, садна на правому передпліччі, на лівому плечі, на лівому стегні, в ділянці лівого колінного суглобу, підшкірні крововиливи на правому плечі, плями на шкірі на лівому стегні, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, дії ОСОБА_2 кваліфікуються як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Положеннями ч. 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Прокурором, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 302 КПК України, заявлено про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку за відсутності учасників судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки обвинувачена беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і погоджується на розгляд обвинувального акта за її відсутності.

До матеріалів обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченої ОСОБА_2 , в якій зазначає, що вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, визнає беззаперечно, повністю згідна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, просить розгляд обвинувального акта проводити у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні та вказує, що ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження з метою оспорення встановлених у результаті досудового розслідування обставин, недослідження доказів у судовому засіданні чи з підстави розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_2 – ОСОБА_4 підтвердив добровільність беззаперечного визнання обвинуваченою ОСОБА_2 винуватості у вчиненому, її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами та розгляд обвинувального акта за їх відсутності без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Окрім цього, до обвинувального акту додано письмову заяву потерпілої ОСОБА_3 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Фактичні обставини справи (дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та його мотиви, розмір заподіяної шкоди, а також інші обставини провадження) встановлені досудовим розслідуванням, учасниками кримінального провадження визнані та не оспорюються, а тому суд вважає їх доведеними.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки, дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їхній сукупності, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_2 доведена повністю, дії обвинуваченої органом досудового слідства кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки обвинувачена своїми умисними діями заподіяла потерпілій легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої, – судом не встановлено.

Відповідно суд, враховуючи дані про особу обвинуваченої, яка раніше судима (матеріали кримінального провадження, а.с. 47), на обліку у лікаря-нарколога (матеріали кримінального провадження, а.с. 56) та лікаря-психіатра (матеріали кримінального провадження, а.с. 58) не перебуває, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення протиправних дій, вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті у виді обмеження волі, що відповідатиме поняттю та меті покарання.

Також встановлено, що вироком Залізничного районного суду м. Львова від 07.10.2024 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України, і призначено їй покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки. У відповідності до ст. 59-1 КК України покладено на ОСОБА_2 обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Оскільки обвинувачена ОСОБА_2 вчинила інкриміноване кримінальне правопорушення після постановлення вироку Залізничного районного суду м. Львова від 07.10.2024 року, але до повного відбуття покарання за таким, тому їй слід призначити остаточне покарання відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднавши до покарання призначеного за даним вироком невідбуту частину покарання за попереднім вироком Залізничного районного суду м. Львова від 07.10.2024 року, враховуючи положення п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України, згідно якого одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Згідно обвинувального акту матеріальної шкоди не завдано.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 100, 368-371, 373, 374, 382 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 71, 72 КК України до покарання призначеного ОСОБА_2 даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Залізничного районного суду м. Львова від 07.10.2024 року у виді пробаційного нагляду та остаточно за сукупністю вироків призначити покарання у виді 2 (двох) років 1 (місяця) обмеження волі.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: ОСОБА_1