Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №711/5994/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/545/26 Справа № 711/5994/26 Категорія: ч. 1 ст.163-1 КУпАПГоловуючий у І інстанції Комплєктова Т. О. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А., за участю захисника Лабадіна В.І., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого гениральним директором ТОВ «АПТІВ СЕРВІС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42502528), ІПН НОМЕР_1 ,-

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 85 (вісімдесят п`ять) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

в с т а н о в и в :

Відповідно постанови суду першої інстанції, 20.04.2026 за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АПТІВ СЕРВІС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42502528), генеральним директором якого є ОСОБА_1 встановлено, що він порушив порядок ведення податкового обліку, а саме вимоги:

- пп.14.1.36, пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, пп.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188. абз.г) п.198.5 ст.198, п.201.1, абз.б) п.200.4, п.200.9, п.200.14 ст.200, п.201.10 ст.201 розд. V Податкового кодексу України, ст.652 ЦК України, ч.10 ст. 9 ЗУ «Про колективні договори і угоди», пп.4) п.5 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21, оскільки він завищив заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 22806945 грн.;

- пп.14.1.36, пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, пп.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188. абз.г) п.198.5 ст.198, п.201.1, абз.в) п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 розд. V Податкового кодексу України, ст.652 ЦК України, ч.10 ст. 9 ЗУ «Про колективні договори і угоди», оскільки він завищив від?ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 1500000 грн.;

- пп.14.1.36, пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, пп.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, абз.г) п.198.5 ст.198, п.200.2 ст.200. п.201.1, п.201.10 ст.201 розд. V Податкового кодексу України, ст.652 ЦК України, ч.10 ст.9 ЗУ «Про колективні договори і угоди», оскільки він занизив позитивне значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету, на суму 3800889 грн.;

- п.201.1, п.201.10 ст.201 розд. V Податкового кодексу України, абз.5 п.12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (зі змінами та доповненнями) ТОВ «АПТІВ СЕРВІС УКРАЇНА» не складено та не зареєстровано податкові накладні:

1) із умовним ІПН «500000000000» на поставку послуг нерезиденту за період з 01.07.2024 по 31.05.2025 на загальну суму ПДВ 2308065 грн.;

2) по операціях з списання/передачі основних засобів нижче залишкової вартості, відповідно до ст. 188 Кодексу з обсягом постачання 940075 грн.;

3) по операціях з використання послуг та ТМЦ не в господарській діяльності відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу з обсягом постачання 139599095 грн.;

- ст.201 розд.V Податкового кодексу України, в результаті чого порушено граничні строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податково кодексу України та/або пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та відповідно п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України застосовано штраф сумі 90,02 грн., що підтверджується витягом з акту від 20.05.2026 № 7910/23-00-07-05-01/42502528, чим посадова особа ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Постановою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2026 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 85 (вісімдесят п`ять) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив:

1. Скасувати постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2026 року.

2. Винести постанову, якою закрити провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вказує, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема ст.ст. 9, 14, ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та порушено норми процесуального права, а саме ст.ст. 245, 246, 247, 251, 252, 280. Таким чином постанова суду першої інстанції є незаконною та необгрунтованою, та підлягає скасуванню, як така, що не грунтується на всебічному повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в сукупності.

В обгрунтування факту вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 та вини останнього у вчиненні цього адміністративного правопорушення, суд послався виключно на витяг з Акту перевірки; копію наказу № 24/09/2018 про вступ ОСОБА_1 на посаду генерального директора товариства від 24.09.2018; лист про запрошення ОСОБА_1 для складання протоколу про адміністративне правопорушення від 20.05.2026; акт від 04.06.2026 про засвідчення факту неявки генерального директора ОСОБА_1 ; лист про направлення протоколу про адміністративне правопорушення від 04.06.2026; службову записку від 04.06.2026; відповідь на запит від 04.06.2026. Однак, ці документи жодним чином не підтверджують наявність складу адміністративного правопорушення.

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведено достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі. Зважаючи на вищевказане, акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм ПК України, акт перевірки не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Вказує, що ОСОБА_1 не вручався протокол про адміністративне правопорушення, що є грубим порушенням, яке унеможливлює винесення законної та обгрунтованої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Більше того, ОСОБА_1 як фізична особа будь-яких документів Головного управління ДПС у Черкаській області не отримував ані поштою за адресою проживання, ані в будь-який інший спосіб.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку і в залежності від встановленого, прийняте мотивоване законне рішення.

Під час апеляційного перегляду встановлено, що вказані вимоги закону при розгляді справи судом першої інстанції не були дотримані в повному обсязі.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що в постанові суду першої інстанції зазначено, що 20.04.2026 за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АПТІВ СЕРВІС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42502528), генеральним директором якого є ОСОБА_1 встановлено, що він порушив порядок ведення податкового обліку, чим порушено ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Підставою притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Згідно з ч.1 ст. 163-1 КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає у порушенні посадовою особою підприємства, установи, організації встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України (формальний склад).

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб`єктами правопорушення можуть бути порушення керівники та інші посадови особи підприємств, установ, організацій (заступники керівників з фінансово-економічних питань, головні бухгалтери тощо).

За приписами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (стаття 11 КУпАП).

Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею протиправної, винної дії чи бездіяльності (адміністративного правопорушення), яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. При цьому, в силу приписів 251 КУпАП: обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За результатами розгляду справи суд виносить постанову, зміст якої має містити, зокрема опис обставин, установлених під час розгляду справи (частина друга статті 283 КУпАП).

Відповідно до частин першої – третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Однак суд першої інстанції в обгрунтування факту вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 та вини останнього у вчиненні цього адміністративного правопорушення, послався виключно на витяг з Акту перевірки; копію наказу № 24/09/2018 про вступ ОСОБА_1 на посаду генерального директора товариства від 24.09.2018; лист про запрошення ОСОБА_1 для складання протоколу про адміністративне правопорушення від 20.05.2026; акт від 04.06.2026 про засвідчення факту неявки генерального директора ОСОБА_1 ; лист про направлення протоколу про адміністративне правопорушення від 04.06.2026; службову записку від 04.06.2026; відповідь на запит від 04.06.2026. Однак, ці документи жодним чином не підтверджують наявність складу адміністративного правопорушення.

При цьому, відповідно до ст. 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України), акт перевірки - документ, який складається у передбачених ПК України випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає Її результати. Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.

Згідно з усталеною позицією Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постановах від 06.11.2024 у справі № 380/87/20, від 13.04.2021 у справі № 640/19671/18, від 16.09.2021 у справі № 640/20588/18, від 06.12.2022 у справі № 804/8776/15, від 16.08.2024 у справі № 640/12981/21) висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій посадових осіб контролюючого органу і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та відповідно такий акт, дії по його складанню та висновки у ньому не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов`язків для платника або настання негативних наслідків, не порушують його прав, свобод або інтересів.

На підтвердження цього, суд апеляційної інстанції, звертає увагу, що відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявністі пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПК України, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Зважаючи на вказану незгоду з висновками Акту перевірки, ТОВ «АПТІВ СЕРВІС УКРАЇНА» скористалось наданим податковим законодавством правом подати заперечення на Акт перевірки і копії документів до заперечень на підтвердження доводів платника податку, висловлених у вказаному запереченні. У вказаних запереченнях детально висловлено, в чому саме полягає незгода ТОВ «АПТІВ СЕРВІС УКРАЇНА» із Актом перевірки, та заявлено клопотання про розгляд заперечень за участі представників ТОВ. Такі заперечення були подані 03.06.2026 р. що підтверджується, зокрема, описом вкладення до поштового відправлення № 0100101903189, та були вручені Головному управлінню ДПС у Черкаській області, що підтверджується повідомленням про вручення вказаного поштового відправлення.

Лише за результатом розгляду заперечень на Акт перевірки і прийняття висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень, приймається податкове повідомлення-рішення.

Зокрема, відповідно до пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених ПК України та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності. Отже, саме податкове повідомлення-рішення, а не Акт перевірки, може створювати правові| наслідки для платника податку.

При цьому, на період такого оскарження податкове повідомле рішення є неузгодженим, тобто таким, що не має юридичної сили та не підлягає виконанню.

Лише якщо відповідні податкові повідомлення-рішення набудуть статусу узгоджених, вони будуть створювати правові наслідки для ТОВ «АПТІВ СЕРВІС УКРАЇНА».

З вищевикладеного вбачається, що на момент складення адміністративного протоколу та ухвалення судового рішення, податкове повідомлення – рішення не є узгодженим.

Оскільки, податкове повідомлення – рішення не є узгодженим, а висновок щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог податкового законодавства є передчасним, оскільки фактично склад інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення на час розгляду справи в районному суді не встановлений. Оскільки місцевим судом під час розгляду даної справи не з`ясовані всі обставин, які могли вплинути на правильність вирішення справи, вона підлягає скасуванню.

Таким чином, місцевим судом під час розгляду даної справи не з`ясовані всі обставин, які могли вплинути на правильність вирішення справи, тому постанова підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що постанова районного суду є необґрунтованою і підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 294, п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП,-

постановила:

Апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 – задовольнити.

Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 163-1 КУпАП – скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Поєдинок